2 Модуль

1. Які з перелічених ознак відноситься до основних фондів підприємства:

а) функціонують у сфері матеріального виробництва;

б) використовуються у виробничому процесі більше одного року;

в) переносять свою вартість на готову продукцію за один виробничий цикл;

г) у процесі експлуатації змінюють свою форму і розміри;

д) піддаються амортизації;

е) втрачають вартість.

2. Які з перелічених фондів підприємства можна віднести до невиробничих:

а) складське приміщення основного виробництва;

б) медичне устаткування оздоровчого центру підприємства;

в) господарські будівлі транспортного цеху;

г) корпус санаторію-профілакторію;

д) система звукозабезпечення будинку культури заводу;

е) потокова лінія монтажного цеху.

3. До активної частини основних фондів належать:

а) будівлі;

б) робочі машини;

в) споруди;

г) вимірювальні пристрої;

д) транспортні засоби;

е) силові машини.

4. Вікова структура основних фондів характеризує:

а) середній вік основних фондів підприємства;

б) співвідношення основних фондів різних вікових груп;

в) тенденцію до збільшення питомої ваги нових основних фондів;

г) співвідношення середнього терміну служби основних фон­дів активної і пасивної частин.

5. Облік основних фондів здійснюється у таких формах:

а) вартісній;

б) трудовій;

в) натуральній;

г) умовно-натуральній;

д) порівняльній.

6. Для визначення виробничої потужності підприємства використовуються такі показники обліку основних фондів:

а) кількість одиниць обладнання;

б) рік випуску обладнання;

в) площа виробничих цехів;

г) загальна площа території підприємства;

д) потужність обладнання;

е) продуктивність обладнання;

є) об'єм місткостей для транспортування рідин.

7. Первісна вартість основних фондів – це:

а) ринкова вартість на момент оцінки;

б) фактична вартість на момент придбання і взяття на баланс;

в) вартість основних фондів після їх переоцінки;

г) початкова вартість основних фондів, що вибувають з експлуатації.

8. Визначте з перелічених ті витрати, які включаються до первісної вартості основних фондів:

а) витрати на експертну оцінку вартості основних фондів;

б) витрати на демонтаж обладнання;

в) ціна придбання об'єкта основних фондів;

г) реєстраційні збори та інші державні платежі;

д) витрати на монтаж і налагодження основних фондів;

е) витрати на ремонт основних фондів.

9. Якщо вартість основних фондів відображає ви­трати на їх відтворення в сучасних умовах, то вона називається:

а) початковою;

б) реальною;

в) теперішньою;

г) відновною;

д) справедливою.

10. Залишкова вартість основних фондів може бути визначена як різниця між:

а) початковою і ліквідаційною вартістю;

б) реальною вартістю і сумою зношення;

в) первісною вартістю і сумою зношення;

г) відновною вартістю і сумою зношення;

д) відновною і справедливою вартістю;

е) повною вартістю і сумою амортизації.

11. Фізичне зношування основних фондів можна визначити як:

а) втрата основними фондами своїх споживчих властивостей;

б) списання основних фондів за ліквідаційною вартістю;

в) вихід з ладу окремих вузлів у результаті експлуатації основних фондів;

г) втрата основними фондами початкових властивостей у результаті дії зовнішнього середовища;

д) заміна старих основних фондів новими.

12. На фізичне зношування основних фондів вплива­ють такі чинники:

а) якість матеріалів і комплектуючих, з яких виготовлені основні фонди;

б) площа, яку займають основні фонди;

в) досконалість конструкції основних фондів;

г) технологічна структура основних фондів;

д) частота ремонтів основних фондів;

е) режим роботи і їх завантаженість;

є) захищеність від впливу зовнішнього середовища.

13. Під моральним зношуванням основних фондів слід розуміти:

а) втрату основними фондами споживчих властивостей внаслідок інтенсивного використання;

б) появу на ринку імпортних основних фондів аналогічного призначення;

в) передчасне, до закінчення терміну фізичної служби, обезцінення основних фондів;

г) втрату вартості основними фондами внаслідок появи на ринку більш дешевих або більш продуктивних основних фондів.

14. Процес амортизації основних фондів можна охарактеризувати як:

а) вихід з ладу окремих об'єктів основних фондів підприємства;

б) запобігання проникненню на вітчизняний ринок зарубіжних аналогів основних фондів;

в) приведення до співставного виду первісної і відновної вартості основних фондів;

г) захисту нагромаджених амортизаційних сум від знецінення;

д) підвищення коефіцієнта фізичного зношування основних фондів.

15. За економічним змістом ремонти основних фондів поділяються на:

а) поточний;

б) профілактичний;

в) капітальний;

г) періодичний;

д) середній;

е) відновний.

16. Якщо основні фонди зруйновані в результаті стихійного лиха або інших непередбачених обставин, їх відтворення здійснюється шляхом ремонту:

а) капітального;

б) термінового;

в) аварійного;

г) відновного;

д) відшкодованого.

17. Витрати на поточний ремонт основних фондів відшкодовуються за рахунок:

а) собівартості продукції;

б) прибутку підприємства;

в) резервного фонду підприємства;

г) державного резервного фонду;

д) страхового фонду підприємства.

18. Фондовіддача основних фондів обчислюється за формулою:

а) Ф_в = S_сер/Ч;

б) Ф_в = S_сер/Q;

в) Ф_в = Q/S_сер;

г) Ф_в =(S_поч. – S_лікв.)/Q;

д) Ф_в = Q/S_вв;

19. Фондоозброєність праці характеризує:

а) співвідношення середньорічної вартості основних фондів до середньорічної чисельності працівників;

б) забезпеченість працівників підприємства основними фондами;

в) співвідношення між вартісним виразом активної частини основних фондів та продуктивністю праці;

г) співвідношення між обсягом продукції і фондом заробітної плати.

20. Виробнича потужність підприємства – це:

а) перелік всіх асортиментних позицій продукції підприємства;

б) продуктивність всього обладнання підприємства;

в) пропускна здатність основних виробничих цехів підприємства;

г) максимальний обсяг продукції, що виготовлений основними цехами;

д) максимально можливий обсяг випуску продукції підприємством протягом встановленого проміжку часу за певних організаційно-технічних умов.

21. На величину виробничої потужності підприємства впливають такі чинники:

а) кількість встановленого обладнання;

б) форма власності підприємства;

в) режим роботи підприємства;

г) продуктивність обладнання;

д) вікова структура персоналу.

е) територіальне розміщення підприємства;

є) структура основних фондів;

ж) кваліфікація робітників.

22. «Вузьке місце» на виробництві – це:

а) ускладнення щодо вільного пересування пожежного транспорту територією підприємства;

б) незабезпеченість основних цехів найважливішими видами обладнання;

в) відставання пропускної здатності окремих груп обладнання від пропускної здатності ведучої групи обладнання;

г) відставання темпів росту заробітної плати від темпів росту фондоозброєності праці.

23. Оборотні фонди підприємства – це частина виробничих фондів підприємства, яка:

а) споживається повністю в одному технологічному циклі;

б) підлягає амортизації протягом періоду корисного використання;

в) відшкодовується з прибутку підприємства;

г) переносить свою вартість на вартість готової продукції за один виробничий цикл;

д) створює належні умови для нормального протікання основних виробничих процесів.

24. З перелічених елементів виберіть ті, котрі належать до оборотних фондів підприємства:

а) готова продукція на складах підприємства;

б) сировина, матеріали, куповані напівфабрикати;

в) господарський інвентар;

г) паливо;

д) напівфабрикати власного виробництва;

е) грошові кошти в розрахунках;

є) грошові виплати за раціональну пропозицію;

ж) тара і тарні матеріали;

з) обладнання допоміжного виробництва.

25. На виробничо-технологічну структуру оборотних фондів підприємства впливають такі чинники:

а) чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства;

б) тривалість технологічного циклу виготовлення продукції;

в) номенклатура продукції;

г) галузева приналежність підприємства;

д)характер виробництва;

е) рівень фондовіддачі;

є) умови забезпечення конкурентоспроможності продукції.

26. Норма витрат матеріальних ресурсів визначається як:

а) середня норма витрат на одиницю продукції в попередньому періоді;

б) мінімальна величина витрат матеріальних ресурсів на один виріб;

в) граничнодопустима кількість спожитих сировини і матеріалів при виробництві одиниці продукції;

г) величина споживання сировини і матеріалів, яка коливається в межах встановленого кількісного інтервалу.

27. Методами нормування витрат матеріальних ресурсів є:

а) аналітично-розрахунковий;

б) прямолінійний;

в) дослідно-виробничий;

г) пофакторний;

д) експертний;

е) звітно-статистичний.

28. Економії матеріальних ресурсів можна досягти, використовуючи такі джерела:

а) ріст продуктивності праці основних робітників;

б) збільшення коефіцієнта вилучення готової продукції з одиниці переробленої сировини;

в) зниження ваги виробів;

г) скорочення відходів, втрат, ліквідація браку;

д) зменшення використання відходів;

е) використання вторинної сировини;

є) зменшення ваги виробничих робітників.

29. До фондів обігу підприємства належать:

а) продукція, виробництво якої ще не завершене;

б) готова продукція на складах підприємства і та, що знаходиться в дорозі;

в) готівкові і безготівкові грошові кошти підприємства;

г) напівфабрикати;

д) запаси сировини і матеріалів;

е) дебіторська заборгованість;

є) грошові кошти в розрахунках.

30. Оборотні кошти підприємства складаються із:

а) різниці між оборотними фондами і фондами обігу;

б) суми оборотних фондів і готової продукції на складах підприємства;

в) суми оборотних фондів і фондів обігу підприємства;

г) суми оборотних фондів і готівкових грошових коштів підприємства;

д) різниці між безготівковими і готівковими грошовими коштами підприємства та оборотними фондами.

31. Власні оборотні кошти підприємства – це ті, які формуються за рахунок:

а) виділених підприємству при його створенні грошових коштів;

б) дебіторської заборгованості;

в) прибутку підприємства;

г) державних дотацій;

д) стійких пасивів;

е) банківських кредитів.

32. Норматив оборотних коштів – це грошовий вираз вартості:

а) мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей;

б) максимально допустимих запасів сировини і матеріалів;

в) оборотних фондів підприємства;

г) готової продукції підприємства;

д) оборотних фондів і фондів обігу підприємства.

33. Економічне значення оборотності оборотних коштів підприємства полягає в тому, що:

а) від неї залежить забезпеченість виробництва сировинно-матеріальними ресурсами;

б) вона впливає на ріст продуктивності праці в основному виробництві;

в) вона визначає структуру основних фондів підприємства;

г) від неї залежить величина необхідних підприємству грошових коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації;

д) вона впливає на можливості одержання кредитів.

34. Тривалість одного обороту оборотних коштів показує:

а) на скільки днів прискорилась оборотність порівняно з попереднім періодом;

б) скільки днів становить період між поставками товарно-матеріальних цінностей;

в) скільки днів іде на реалізацію готової продукції й одержання грошових коштів за неї;

г) тривалість одного обороту, у днях.

35. Фінансові ресурси підприємства – це:

а) преміальні виплати працівникам за виконані (результати) роботи;

б) кошти, призначені для придбання цінних паперів, інших суб'єктів господарювання;

в) кошти, спрямовані на поточні витрати, затрати на розширення відтворення і виконання фінансових зобов'язань;

г) грошові кошти на розрахунковому рахунку підприємства;

д) кошти, вкладені в невиробничу сферу підприємства.

36. До джерел внутрішнього фінансування належать:

а) грошові кошти, одержані від продажу майна;

б) прибуток;

в) дивіденди за придбаними акціями;

г) стійкі пасиви;

д) амортизаційні відрахування;

е) орендна плата.

37. Стійкими пасивами підприємства є:

а) довгострокові кредити;

б) амортизаційний фонд;

в) заборгованість по заробітній платі;

г) заборгованість по відрахуваннях в бюджет і позабюджетні фонди;

д) готівкові кошти підприємства;

е) фонд нагромадження;

є) заборгованість по розрахунках з постачальниками.

38. Зовнішнє фінансування – це кошти, які:

а) інвестуються іноземними громадянами або фірмами;

б) не пов'язані з діяльністю підприємства;

в) кошти Держбюджету;

г) внески співзасновників до статутного фонду.

39. В порядку перерозподілу підприємство може одержати такі грошові кошти:

а) заборгованість від покупців продукції підприємства;

б) виплата страховки за руйнування інженерно-технічної споруди;

в) бюджетна субсидія на випуск продукції дитячого асортименту;

г) проценти на капітал у депозитних рахунках;

д) грошові кошти галузевого міністерства.

40. Важливість дотримання оптимального співвідношення між власним капіталом підприємства і кредитами диктується такими обставинами:

а) необхідністю оновлення основних фондів;

б) своєчасністю виплати заробітної плати;

в) розширенням фінансових можливостей підприємства;

г) неспроможністю платити надто великі борги;

а) втратою довіри інвесторів;

е) необхідністю розширення невиробничої сфери підприємства;

є) високим ризиком, що пов'язаний зі сплатою кредитів і процентів за них.

41. Оренда як форма довгострокового фінансування -це:

а) безоплатна передача іншим суб'єктом матеріальних цінностей для їх використання;

б) засноване на договорі строкове і відшкодоване володіння та користування майном;

в) продаж майна у кредит;

г) відшкодування вартості основних засобів, придбаних в інших суб'єктів господарювання, частинами.

42. Орендна плата включає:

а) амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна;

б) ліквідаційну вартість орендованого майна;

в) орендний процент;

г) податок на додану вартість.

43. Переваги оренди полягають у такому:

а) не вимагає від орендаря значних коштів, пов'язаних з придбанням певних об'єктів;

б) орендар не є власником орендованого майна;

в) ризик за техніко-економічне старіння орендованого майна несе його власник;

г) орендар використовує орендоване майно на свій розсуд.

44. Лізинг – це:

а) сплата боргів підприємства часткою власного майна;

б) дольова участь підприємства у придбанні об'єктів нерухомості;

в) використання майна підприємства під заставу;

г) Форма довгострокової оренди, яка передбачає передачу користування майном іншому суб’єкту на платній основі і на визначений угодою строк.

45. Якщо підприємству передається право користу­вання майном деякий термін обов'язковим його поверненням власникові, то така операція називається:

а) фінансовий лізинг;

б) взаємозалік;

в) оренда з викупом;

г) оперативний лізинг.

46. Фінансовий лізинг передбачає:

а) орендатор може викупити об’єкт лізингу за залишковою вартістю;

б) передачу майна лізеру на термін, не менший, ніж термін повної амортизації;

в) нарахування амортизації на орендоване майно лессором;

г) нарахування амортизації на орендоване майно лізером;

д) орендні платежі не йдуть в залік майбутньої купівлі об'єкта лізингу.

47. До цінних паперів, випуск яких є формою фінансування підприємства, належать:

а) векселі;

б) облігації;

в) акції;

г) боргові зобов'язання;

д) патенти.

48. Акції можуть бути:

а) простими;

г) на пред'явника;

б) іменними;

д) ринковими;

в) універсальними;

е) привілейованими.

49. Облігація – це кредитний цінний папір, який харак­теризується:

а) виручка від її реалізації є власним капіталом підприємства;

б) підтвердження внесення номінальної грошової суми;

в) підтверджує зобов'язання повер-нути номінальну вартість цього цінного паперу;

г) терміни погашення облігацій не визначені;

д) передбачає виплату фінансового процесу.

50. За походженням нематеріальні ресурси виникають завдяки:

а) рідкісності ресурсів;

б) зменшенням індивідуальних витрат на виробництво;

в) унікальним знанням у будь-якій формі;

г) наближенню споживачів до вироб-ників продукції;

д) близькості родовищ корисних копалин.

51. Об'єкти інтелектуальної власності включають:

а) ліцензійні угоди;

б) свідоцтва про державну реєстрацію;

в) об'єкти промислової власності;

г) об'єкти, що охороняються авторським та суміжними правами;

д) раціоналізаторські пропозиції;

е) «ноу-хау»;

є) комерційні таємниці.

52. Нове художньо-конструктивне вирішення виробу, в якому досягається єдність технічних і естетичних вла­стивостей, називається:

а) винаходом;

б) корисною моделлю;

в) товарним знаком;

г) промисловим зразком;

д) еталоном.

53. Товарні знаки і знаки обслуговування – це:

а) оригінальні позначення для вирізнення на ринку товарів і послуг одних виробників від однорідних товарів і послуг інших виробників;

б) знаки для ідентифікації товару та його виробника на ринку;

в) знаки, що характеризують репутацію і становище підприємства в цілому;

г) знаки, що вказують на відповідність товару встановленим стандартам.

54. Серед перелічених об'єктів виберіть ті, які охороняються авторським правом:

а) товарний знак підприємства по виробництву безалкогольних напоїв;

б) нова конструкція дитячої іграшки з дистанційним керуванням;

в) розпорядження мера міста про підготовку до святкування дня міста;

г) представлений у видавництво рукопис навчального посібника;

д) набір ілюстрацій до нового видання «Букваря»;

е) виступ керівника підприємства в місцевій пресі.

55. Носіями суміжних прав як нематеріальних об'єктів можуть бути:

а) студія звукозапису;

б) видавництво;

в) обласна телерадіокомпанія;

г) відділ архітектури;

д) виконавець нового музичного твору;

е) композитор.

56. До нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності належать:

а) «ноу-хау»;

б) фірмові найменування;

в) раціоналізаторські пропозиції; г) комерційна таємниця;

д) винахід.

57. Технічне рішення, яке є новим і корисним для підприємства незалежно від його використання деінде, називається:

а) промисловим зразком;

б)корисною моделлю;

в) новою технологією;

г) раціоналізаторською пропозицією;

д) «ноу-хау»;

е) інноваціями.

58. Нематеріальні активи – це:

а) права власності і захист доступу до нематеріальних ресурсів підприємства та використання цих прав з метою одержання доходу;

б) різновид нематеріальних ресурсів;

в) об'єкти інтелектуальної власності, що захищені авторськими правами.

59. До нематеріальних активів належать права, що виникають внаслідок:

а) володіння патентами і свідоцтвами;

б) володіння підприємством основними виробничими фондами;

в) володіння об'єктами інтелектуальної власності;

г) користування земельними ділянками та природними ресурсами, в тому числі рідкісними;

д) володіння акціями інших акціонерних товариств;

е) укладення з іншими суб'єктами ліцензійних угод на використання об'єктів інтелектуальної власності.

60. За допомогою патентів засвідчується право на:

а) промислові зразки;

б) винаходи;

в) товарні знаки;

г) фірмові найменування;

д) корисні моделі;

е) нові художні товари.

61. Передача права власності на використання нематеріальних ресурсів здійснюється у формі:

а) видачі державного дозволу;

б) видачі сертифіката;

в) ліцензійної угоди і видачі ліцензії;

г) видачі патенту.

62. Роялті – це:

а) грошовий потік як чистий прибуток підприємства разом з амортизаційними відрахуваннями;

б) відрахування на соціальні заходи;

в) періодичні відрахування протягом дії ліцензійної угоди;

г) одноразова винагорода за право користування об'єктом ліцензійної угоди.

63. Попереджувальне маркування на товарі поряд з товарним знаком вказує на те, що:

а) товар в Україні випускається вперше;

б) товар виготовлений за ліцензією;

в) товар відповідає міжнародним стандартам серії 180 – 9000;

г) товарний знак зареєстрований в Україні.

64. Згідно з міжнародними стандартами оцінки майна основними підходами до оцінки об'єктів інтелектуальної власності є:

а) ринковий;

б) маркетинговий;

в) виробничий;

г) витратний;

д) порівняльний;

е) прибутковий.

65. Фірмове найменування – це:

а) стале позначення підприємства, від імені якого здійснюється виробнича та інша діяльність;

б) назва фірми, яка може змінюватись із зміною організаційно-правової форми її існування;

в) позначка, яка ставиться на кожній одиниці виробу підприємства.

66. Норми амортизації нематеріальних активів встановлюються, виходячи із:

а) нормативних документів, де вони чітко визначені і зафіксовані;

б) терміну корисного використання нематеріального активу;

в) 10-річного терміну використання нематеріального активу;

г) нормативного терміну використання нематеріального активу.

67. Персонал підприємства – це:

а) працівники, які мають значний стаж роботи на підприємстві:

б) працівники, які мають високий рівень кваліфікації;

в) постійні працівники, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи;

г) промислово-виробничий персонал підприємства.

68. Хто з перелічених працівників не належить до промислово-виробничого персоналу підприємства:

а) економіст І категорії відділу економічного аналізу;

б) водій автокара механоскладального цеху;

в) технічний працівник в дитячому садку;

г) чергова прохідної головного корпусу;

д)оператор установки хімічної лабораторії;

е) кур'єр;

є) касир будинку культури.

69. Поділ персоналу на промислово-виробничий і не промисловий необхідний для:

а) розрахунків розмірів заробітної плати окремих категорій працівників;

б) узгодження показників продуктивності праці з показниками результатів виробничої діяльності;

в) встановлення співвідношення між чисельністю основних і допоміжних робітників;

г) статистичної звітності.

70. Весь персонал підприємства поділяється на такі категорії:

а) керівники;

б) інженерно-технічні працівники;

в) спеціалісти;

г) службовці;

д) технічний персонал;

е) робітники;

є) працівники охорони.

71. До категорії службовців належать працівники, які виконують такі функції:

а) готують ескізи і креслення нових видів продукції;

б) ведуть облік надходжень сировини на склад;

в) готують проекти розпоряджень керівника;

г) консультують працівників з питань трудового законодавства;

д) контролюють хід протікання виробничого процесу в основному цеху та оперативно запобігають відхиленням;

е) розраховують норми витрат сировини на одиницю продукції та показники використання матеріальних ресурсів.

72. Умовність поділу робітників на основні і допоміжні пояснюється:

а) ростом продуктивності праці основних робітників;

б) збільшенням обсягу робіт по ремонту обладнання;

в) ростом рівня механізації і автоматизації виробництва;

г) зростання складності робіт по обслуговуванню виробництва.

73. Хто з перелічених працівників не належить до керівників:

а) комерційний директор підприємства;

б) начальник відділу технічного контролю;

в) змінний майстер у ткацькому цеху;

г) товарознавці відділу постачання;

д) оператор заводської лабораторії.

74. Професія характеризує:

а) можливість опанування суміжну спеціальність;

б) вид трудової діяльності;

в) сукупність певних теоретичних знань і практичних навиків;

г) стаж роботи на даному підприємстві.

75. Кваліфікація – це:

а) сукупність спеціальних знань і практичних навиків, які визначають підготовленість працівника виконувати професійні функції певної складності;

б) категорія, яка характеризує відносно вузький вид робіт і вимагає додаткових специфічних знань;

в) категорія, що відображає якість і складність праці.

76. Рівень кваліфікації робітників характеризується за:

а) категоріями;

б) розрядами;

в) ступенями;

г) посадами.

77. На зміну професійно-кваліфікаційного складу персоналу промислових підприємств впливають такі фактори:

а) зростання попиту на кваліфіковану робочу силу;

б) підвищення частки розумової праці;

в) збільшення чисельності зайнятих у промисловості;

г) перерозподіл працюючих зі сфери промислового виробництва в інформаційну сферу та сферу обслуговування населення;

д) посилення централізованого керівництва промисловістю.

78. Продуктивність праці – це:

а) показник, що характеризує ефективність праці;

б) здатність праці випускати певну кількість продукції за одиницю часу;

в) сукупність властивостей людини як робочої сили;

г) затрати живої праці.

79. Середньоспискова чисельність працівників за місяць обчислюється:

а) як середньоарифметична величина показників середньоспискової чисельності за всі дні місяця;

б) шляхом сумування спискового складу працівників за всі дні місяця і діленням на число календарних днів у місяці;

в) діленням фактично відпрацьованих людино-днів за місяць на кількість днів роботи підприємства у цьому ж періоді.

80. Чисельність основних робітників визначають такими методами:

а) за трудомісткістю виробничої програми;

б) за чисельністю зайнятих в основних цехах;

в) за нормами виробітку;

г) за нормами часу;

д) за нормами обслуговування;

е) на основі середніх норм, що діють в галузі.

81. Чисельність керівників, спеціалістів і службовців визначається:

а) аналогічно чисельності основних і допоміжних робітників;

б) за встановленими нормами трудомісткості виконання певних робіт;

в) на основі затвердженого на підприємстві штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників по кожній з указаних груп згідно діючих нормативів чисельності;

г) за аналогією з попередніми календарними періодами.

82. Зовнішніми джерелами набору персоналу є:

а) навчання учнів на підприємстві;

б)перепідготовка своїх працівників;

в)регіональні біржі праці;

г) агентства з працевлаштування;

д)вакансії на підприємстві;

е) контракти з навчальними закладами.

83. Кадрова політика підприємства – це:

а) система підготовки керівників найвищої кваліфікації;

б) сукупність заходів щодо вирішення соціальних проблем колективу;

в) сукупність працівників різних категорій та перспективи зміни ії структури;

г) система заходів щодо забезпечення кожного робочого місця персоналом відповідної професії, спеціальності, кваліфікації.

84. Управління персоналом передбачає:

а) визначення потреби в певних категоріях персоналу;

б) планування росту продуктивності праці;

в) набір та відбір персоналу;

г) забезпечення процесу навчання персоналу;

д) нормування праці;

е) оцінка результатів діяльності;

є) переміщення на посадах або звільнення.

85. Мотивація високопродуктивної діяльності визначається як:

а) місія і підпорядковані їй цілі підприємства;

б) сукупність прогресивних норм праці;

в) зниження показників трудомісткості продукції;

г) сукупність заходів, що стимулюють працівників до досягнення певних цілей.

86. Моделі мотивації можуть базуватись на теорії:

а) ієрархічного ланцюга;

б) потреб;

в) очікування;

г) трудової вартості;

д) справедливості.

87. Методи мотивації можуть бути:

а) прямі економічні;

б) непрямі економічні;

в) моральні;

г) фінансові;

д) не грошові;

е) ситуаційні.

88. Виберіть найбільш повне і точне визначення терміна «оплата праці»:

а) ціна робочої сили;

б) грошова оцінка виконаної роботи;

в) відшкодування витрат на відтворення робочої сили;

г) сума коштів, виплачена власником підприємства на утримання працівника і непрацюючих членів його сім'ї;

д)грошовий вираз вартості робочої сили, який виплачується за виконану роботу або надані послуги;

е) грошові виплати працівникові з метою його мотивації до високопродуктивної праці.