56. Основні напрямки інформаційної політики на сучасному етапі

Законодавчі норми регулювання інформаційної політики держави в Україні встановлює ВР. Готує проекти законів Комітет ВР з питань свободи слова. Реалізує (виконує) це законодавство Держтелерадіо України.

Основні принципи інформаційних відносин (Закон про інформацію, ст. 5):

— гарантованість права на інформацію;

— відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;

— об’єктивність, вірогідність інформації;

— повнота і точність інформації;

— законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Напрями й способи інформаційної політики (Закон про інформацію, ст. 6):

— забезпечення доступу громадян до інформації;

— створення національних систем і мереж інформації;

— зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;

— забезпечення ефективного використання інформації;

— сприяння постійному оновленню, збагаченню та та зберіганню національних інформаційних ресурсів;

— створення загальної системи охорони інформації;

— сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації та гарантування інформаційного суверенітету України.

Суб’єкти інформаційної політики (Закон про інформацію, ст. 7):

— громадяни України, інших держав, особи без громадянства;

— юридичні особи України та інших держав;

— українська держава та інші держави.

Об’єкти інформаційних відносин (Закон про інформацію, ст. 8):

— публічно оголошена документована інформація;

— публічно оголошена недокументована інформація;

у ділянках політики, економіки, культури, а також соціальній, екологічній, міжнародній та сферах.

Інформаційний простір нашої держави регулюють такі законодавчі акти:

— Конституція України;

— закони України (на цей час — це десять законів);

— Цивільний, Кримінальний кодекси та Кодекс України про адміністративні правопорушення;

— Рішення Конституційного Суду України;

— декрети й постанови Кабінету Міністрів України.

Інформаційна політика держави повинна відрізнятися в періоди стабільності й нестабільності (політичної, економічної, воєнної тощо).

На період політичної нестабільності в державі повинні вводитися відмінні закони про регулювання надходження масової інформації населенню. Такі законодавчі акти повинні бути готові й затверджені заздалегідь (можливо, з грифом секретності). На випадок нестабільності органи керування інформаційним простором держави разом з іншими органами (наприклад, службою безпеки, МВС, розвідкою) повинні забезпечити інформаційну безпеку держави.

57. Тематичний діапазон сучасної преси України

Провідними на сторінках газет є питання державного будівництва, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зовнішньої політики України, національної безпеки. У публікаціях наголошується, що законодавчій і виконавчій гілкам влади необхідно зосередитись на розв’язанні таких важливих питань:

• реформування державної пенсійної системи – люди незадоволені розмірами пенсій

• вирішення питань заробітної платні

• урегулювання питань, пов’язаних з пільгами – виділяється недостатньо коштів на потреби пільгових категорій громадян.

Журналісти висвітлюють проблеми соціального захисту населення – оцінка діяльності владних структур, поради про те, як вижити у нинішніх непростих умовах. Журналісти мають досліджувати настрої та прогнозовані оцінки громадян, щоб точно відтворити їх думку щодо політичної ситуації в Україні.