43. Моделі комунікації з точки зору реклами і пропаганди

Моделі комунікації з точки зору PR, реклами і пропаганди

Комунікатор намагається внести зміни в комунікацію, щоб перевести свого адресата на новий/інший тип поведінки. Пропаганду часто визначають як такий тип комунікації де можуть розходитись цілі комунікатора і адресата.

• фактор комунікатора – задає цілі і задачі, які він прагне виконати і які впливають на даний процес

• фактор цільової аудиторії – визначає інтереси адресата, оскільки з людиною краще говорити на теми, які їй не байдужі

• фактор каналу комунікації - задає стандарти даного каналу, які виступають як певного роду обмежувачі, наприклад, повідомлення по ТБ буде відрізнятись від повідомлення на радіо.

Для комунікатора не менш важливим, ніж модель світу аудиторії є можливість каналу комунікації.

Комунікація при своєму свідомому конструюванні дозволяє спиратись на ті чи інші характеристики, при цьому комунікатор може відбирати вигідні для себе характеристики. Комунікація породжує об’єкти нової природи.

44. Моделі масової комунікації

Суть моделювання полягає у виділенні компонентів системи модельованого явища і структурних зв’язків між ними.

Запропонована модель включає як обов’язкові компоненти:

— професійних комунікантів, які працюють у сфері масово-інформаційного виробництва і залежать від цієї сфери;

— масову інформацію у формі різних масово-інформаційних продуктів, що виступають знаряддям впливу на маси чи людину, яка масифікується;

— засоби поширення масової інформації;

— канал поширення масової інформації, який може зазнавати різних перешкод у вигляді шумів, що накладаються на масову інформацію і заважають або її поширенню, або її проходженню, або її сприйманню;

— фільтри, тобто організовані форми, засоби, умови обмеження і препарування масової інформації.

На думку Д. Макквейла, можна виділити чотири типи моделей, які, по суті, репрезентують аспекти комунікативного процесу, частково його фази: моделі трансмісії (А), моделі ритуалу (Б), моделі привернення уваги (В) і моделі рецепції (Г).

Моделі трансмісії.

Включає шість важливих чинників спілкування: контекст, повідомлення, адресант, контакт, код, адресат. В ідеальній комунікативній ситуації на процес спілкування впливають усі шість чинників. Насправді ж може бути актуалізація одного або кількох із них, але без втрати чинності інших.

Модель експресивна, або ритуальна

До цієї групи належить модель Джеймса Карея (1975). Комунікація, на його думку, має бути виражена в таких категоріях: участь, товариськість, братерство, спільна віра. Спілкування, таким чином, спрямоване не на поширення повідомлень чи творів у просторі, а на підтримання спільноти у часі; не є актом висилання інформації, а публічним виявом підтримки суспільних переконань.

Модель рóзголосу: комунікація як демонстрація й привернення уваги.

Модель охоплює масовомедійні процеси і розрахована на масовий вплив. Основою моделі є встановлення й підтримання уваги комунікатів не так до повідомлення, як до самого засобу комунікації.

Модель демонстрації й привернення уваги відповідає інтересам особливо тих комунікатів, які вбачають у ЗМК предмет розваги. Акцент при цьому робиться не так на зміст повідомлень, як на їх доступність, демонстративність тощо.