Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Yekzamen_TMK (1).doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
617.98 Кб
Скачать

13. Типи і види змк.

Типи: друковані, електронні. Види: преса, радіо, телебачення, Інтернет.

Преса – найдавніший вид ЗМІ. Газета, журнал мають на озброєнні друковане слово, графічні елементи ( знімки, малюнки, креслення та ін.), різні форми розміщення матеріалів на газетній сторінці. Учені-психологи довели, що інформаційні можливості кожної з чотирьох знакових систем – словесної, кінетичної, музичної і графічної ( зображальної) неоднакові. Найбільшу інформаційну насиченість мають словесні знаки, які повніше передають значення і менше, ніж інші знаки залежать від індивідуальних особливостей сприйняття. Виступи преси закарбовані на папері, тому вони мають особливу цінність. Аудіовізуальний комунікативний простір розширюється як по лінії технічного вдосконалення традиційних візуальних ЗМІ ( новий формат кінематографу, сучасна техніка запису, передача звуку і зображення на велику відстань), так і по лінії створення принципово нових ЗМК. Радіо за своєю природою покликане бути первинним джерелом суспільно значущої інформації: воно привертає увагу до ти або інших фактів, сприяє формуванню громадської думки. У порівняні з газетою, радіо має більшу силу емоційного впливу на людину. Радіожурналістика наших днів активно використовує виражальні можливості ефіру: багатство живої мови, діалогічність ( не тільки повідомлення, а й спілкування), встановлення контактів з слухачами тощо. Ці властивості зумовлюють виникнення у слухача ілюзії участі, асоціацій, уявних образів. Всі компоненти телепередачі – звук, зображення, аудіовізуальні образи сприймаються одночасно органами чуття ( зором і слухом), безпосередньо пов’язаними з емоціональною сферою свідомості, тому порівняно з іншими типами ЗМІ ТБ впливає на соціальну психологію людини найбільше. В кінці XX ст. одночасно з розширенням виражальних і зображальних можливостей ТБ ( покращення якості звуку, кольору, збільшення екранів при мініатюризації самих приймачів і відеомагнітофонів) відбувалось освоєння і розширення можливостей комп’ютерної техніки. Це призвело до створення мережі Інтернет і поступовому збільшенню числа їх користувачів. Мережа Інтернет представляє собою синтез чисто вербальної ( письмової) комунікації з несловесною ( гіперпосилання, банери), аудіальною та візуальною.

14. Загальна характеристика масово-інформаційної діяльності.

Масово-інформаційна діяльність є системою взаємозв'язків, що дозволяє отримати практично одночасний доступ до соціально значущих повідомлень великому числу людей, незалежно від місця розташування, стану, соціального статусу (наприклад, ЗМІ, Інтернет). Така комунікація розвивається на основі використання технічних засобів розмноження і передачі повідомлення. Як правило МІД здійснюється спеціалізованими організаціями (видавництва, агентства, редакції, студії).

Під МІД можна мати на увазі і одночасне перебування великої кількості людей в обмеженому просторі, що дозволяє здійснювати їм взаємодію (комунікацію) з «лідерами думок» (наприклад, мітинги, ходи, презентації, концерти на великих відкритих чи закритих приміщеннях (наприклад, в критих стадіонах) . Загальним критерієм для обох видів масової комунікації є одночасне споживання великою кількістю людей масової інформації.

У системі масової комунікації можна виділити загальні умови функціонування масової комунікації. :

  1. наявність масової аудиторії, яка володіє певною загальною ціннісною орієнтацією;

  1. соціальна значимість інформації, що сприяє виникненню, поширенню і підтримці функціонування масової комунікації;

  1. наявність відповідних засобів, що підтримують процес функціонування масових комунікацій;

  2. багатоканальність здійснюваних комунікацій і варіативність комунікативних засобів

Масова аудиторія є компонентом масової комунікації. Масова аудиторія має неоднорідну структуру, розосереджена на певній території і є анонімною масою

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]