53. Комунікація і суспільство

Сучасну ситуацію характеризує такий рівень внутрішньої інтеграції соціальної системи, пов'язаний передусім з розвиненими до кінця XX століття новими можливостями комунікації (електронні засоби інформації, Internet, телебачення, радіо, супутниковий зв'язок тощо), коли концепції, уявлення та ідейно-ціннісні орієнтації практично з моменту свого виникнення отримують необмежене поширення в масовій свідомості. Тим самим саме проблема комунікації стає однією з основних проблем сучасності.

Універсалізація знакових систем та вдосконалення технічних засобів масової комунікації дозволяє значно прискорити поширення інформації, що в кінцевому рахунку веде до процесів внутрішньої інтеграції суспільства в глобальному масштабі. Глобалізація комунікації - це граничне розширення того простору, в якому відбуваються різні види спілкування.

У понятті комунікації мова йде в першу чергу про обмін між суб'єктами комунікації інформацією різного роду. Відповідно, інформація не може бути використана без комунікації. Кінець двадцятого століття вивів процеси комунікації на новий рівень, коли в них у значній мірі виявилися зацікавленими держави й у військовій галузі. Інформаційні війни - дії, початі для досягнення інформаційної переваги шляхом завдання шкоди інформац. процесам, що базуються на інф. і інформаційній системі супротивника при одночасному захисті власної.

54. Міжнародні комунікації

1. міжнародні комунікації протікають в ситуації умовно незалежного комунікативного ланцюга - пишуть аналітики проблем національної безпеки - немає всесвітнього уряду.

2. комунікація між принципово різними структурами - розбіжність між національними картинами світу

3. міжнародні комунікації проходять під більш жорстким контролем, ніж інформація всередині держави

В найбільш конфронтаційні періоди міжнародних відносин міжнародні комунікації не зникають, навпаки – країни шукають нові види контактів саме на цей період. Згадаймо карибський криза, коли основна інформація між США і СРСР передавалася по каналу, який лише умовно можна визнати офіційним. У періоди "холодної війни" країни продовжували здійснювати обмін у галузі культури, хоч і під жорстким контролем. Часто виступи ансамблів танцю та пісні замінювали собою вербальні тексти.

Міжнародні комунікації одночасно виступають і певним силовим центром, навіть у тому випадку, якщо вони не відбуваються в прямому вигляді. Це, наприклад, вплив фільмів, романів, інших проявів масової культури. Міжнародна інформація приходить до нас по чітко визначеним каналам, найбільше впливає телебачення і радіо.

55. ЗМК

Існують дві основні доктрини свободи ЗМК: західноєвропейська (на базі французької Декларації прав людини і громадянина) і північноамериканська (на базі американського "Білля про права"). Доктрина "свободи преси" — авторитарна, коли мас-медіа можуть говорити про те, що дозволяє влада (комунізм, націонал-соціалізм, радикал-конфесіоналізм).

Мас-медіа є невід'ємною складовою механізму функціонування демократії, її ціннісних і нормативних засад. Саме ЗМК можуть допомогти індивіду вийти за межі його безпосереднього життєвого досвіду і приєднатися до політичної, економічної та духовної діяльності.

Для того щоб гарантувати можливість вільного отримання інформації, потрібно обмежити вплив влади на ЗМК, забезпечити контроль над їх діяльністю з боку суспільства.

Це можна зробити лише на основі розуміння функцій ЗМК:

• інформування громадян про найважливіші для них і влади події освіти (доповнює діяльність спеціальних навчальних закладів — шкіл, коледжів, технікумів, університетів, академій);

• критики й контролю, реалізація якої спирається на громадську думку та закон;

• артикуляції та інтеграції, що сприяє об'єднанню та згуртуванню суспільних інтересів, є умовою для формування впливової опозиції;

• мобілізації, котра спонукає людей до певних політичних дій (або свідомої бездіяльності);

• інновації, що виявляється в ініціюванні політичних змін шляхом постановки важливих проблем перед владою й громадськістю;

• формування громадської думки з ключових питань суспільного життя;

• оперативну, яка полягає в обслуговуванні ЗМК політики певних партій, громадських рухів, соціальних груп.