47. Комунікативна стратегія і комунікативні процеси

В поняття комунікативної стратегії входить зміст вибору, перспективи та необхідність постійних зусиль, спрямованих на підтримку цього вибору і перспективи, тобто, вибір комунікативної стратегії є завданням, розв'язуваної при здійсненні будь-якої соціальної дії.

Під комунікативної стратегією можна розуміти «концептуально покладене в технології світоглядне намір і його дієве здійснення щодо виробництва змісту комунікаційного процесу, тобто вибір того чи іншого комунікативного простору, тієї чи іншої середовища комунікації, того чи іншого типу взаємодії, того чи іншого місця породження сенсу, і, тим самим, одного або декількох дискурсивних вимірів, щодо яких ми будуємо дискурс комунікації».

Дослідниками виділяються три основні типу комунікаційних стратегій, концептуально описують основні соціальні процеси, які породжують комунікаційні дії. До них відносяться презентація, маніпуляція і конвенція. Вони відрізняються за рівнем відкритості, симетрії і способу виробленої комунікації: презентаційний тип є пасивною комунікацією; маніпуляційний - активною комунікацією, конвенціональний -- інтерактивною комунікацією. Так само основними засобами є: для презентації - послання, для маніпуляції - повідомлення, для конвенції - діалог.

Здійснюючи маніпуляційну комунікацію, її творці мають на меті управління ситуацією через управління поведінкою людей. У конвенціональної комунікативної стратегії застосовуються технології, націлені на управління ситуацією через взаємодію та узгодження поведінки людей. Для маніпуляційних технологій інструменти управління поведінкою та мета, яка ставиться при такому управлінні, як правило, приховані від людей, чиїм поведінкою керують.

Комунікативний процес є основою спілкування, організація якого залежить від розуміння системи й структури процесу, а також природи комунікативного акту.

Комунікація є важливим чинником існування суспільства. Суспільства без спілкування немає. Воно є тим процесом, який і забезпечує утворення суспільства (общение - общество; communication - community; спілкування - спільнота). Ми живемо в світі комунікації, пише Г. Г. Почепцов, 70% свого часу людина витрачає на спілкування.

Рис. 1

Комунікант (1) ініціює процес встановлення або підтримання контакту з комунікатом (2). Цей процес зумо-влено ситуацією й соціально-психологічними особливостями комунікаторів (а), а також духовним і професійним єднанням учасників комунікації (б).

48. Новітні тенденції розвитку мас-медіа

Основне призначення системи ЗМІ - безперервне відображення суспільного життя у всіх його діалектичних зв'язках і взаємозалежностях, протиріччях і конфліктах.

Таким чином, система засобів масової інформації входить як складова частина в систему більш широкого порядку - соціального управління суспільством. Прискорений розвиток засобів масової інформації, бурхливі політичні процеси викликали чимало думок, які суперечать одна одній.

ЗМІ складають переважну частину соціальної комунікації, прийнявши на себе-її усні, писемні і візуальні функції, сфера використання яких має постійну тенденцію до розширення. Ця галузь успадкувала усе багатство "культури аргументації", коріння якої губляться далеко в історії людства.

Своєю популярністю ЗМІ зобов'язані стародавній традиції, підтриманій демократичним прагненням залучити якомога більше тих, хто бере участь у передачі інформації.

Телефонний зв'язок, і в більш широкому смислі, усі служби, що забезпечують передачу повідомлень, є другою складовою частиною соціальної комунікації. Телекомунікації успадкували традицію, коли панували пошуки у галузі кодування інформації, економії й надійності її передачі.

У нашу епоху відбувається складна еволюція кожної з трьох галузей комунікації, Які, з одного боку, мають тенденцію до гомогенізації, в основному під впливом "цифрової парадигми", а з іншого зберігають колишні відмінності. Ці тенденції позначені взаємною грою, частково гармонійною, частково конфліктною, між культурою аргументації й культурою очевидності.

Телекомунікації намагаються знайти свій шлях між культурою аргументації, що характеризує ЗМІ, і культурою раціональної очевидності, що породила інформатику.

У розвитку системи ЗМІ у наш час відбуваються карколомні зміни. Взяти, для прикладу, ту ж рекламу. Реклама сьогодні - складова частина маркетингу, що має за мету збути вироблену і заплановану для виробництва продукцію. І водночас сучасна реклама (як складова частина ЗМІ) широко використовується у передвиборних і інших політичних кампаніях.

Тенденції розвитку у технічних засобах:

- Кабельне телебаченн;

- Відеомагнітофони;

- Телеконференції;

- Електронна пошта;

- Електронні банки даних;

- Банки політичних даних.

- Лазерна преса. Вона має дуже високу швидкість роботи і за допомогою її можна друкувати індивідуальні звернення із швидкістю фотокопіювального пристрою.

- Персональні комп'ютери. Персональні комп'ютери та їх програмне забезпечення були у центрі багатьох дискусій про використання нових технологій у політичних кампаніях.

- Відеогазети. Мініатюризація відеотехніки і створення портативних передавачів дають можливість випускати щоденні "телегазети".