40.Прикладні моделі комунікації

А) модель Шеннона – Вівера

Досить довгий час в лінгвістиці користувалися злегка розширеній моделлю,  перекочувала з математики і кібернетики, моделлю комунікації, запропонованої американським математиком Клодом Шенноном та Уорреном Вівером наприкінці 40х років. .Модель включає п'ять елементів: джерело інформації, передавач, канал передачі, приймач і кінцеву мету, розташовані в лінійній послідовності (лінійна модель).  Крім цих термінів, Шеннон ввів ще поняття шуму –ентропії(зовнішні фактори, що спотворюють інформацію) і негентропіїі(коли повідомлене все ж отримане через здатність розпізнавати спотворені дані)та надмірності (повторення елементів повідомлення для запобігання комунікативної невдачі)Статичність моделі Шеннона була заповнена поняттям зворотного зв'язку (feedback).Це поняттядозволяло зробити модель більш близькою до реальності людської взаємодії в комунікації.Його введення було пов'язано з проникненням ідей кібернетики,зокрема однойменної роботи  Вінера

Б) Модель Теодора Ньюкомба (соціально-психологічна)

Т. Ньюкомб запропонував враховувати відносини, які встановлюються між агентами спілкування і між ними, і об'єктом мови. Схематично така мінімальна система має наступний вигляд:

Виникають такі види орієнтації: А по відношенню до X, А по відношенню до В, В - до Х і В - до А. Загальною  тенденцією комунікації є прагнення до симетрії. Якщо А і В зорієнтовані один до одного позитивно, то вони будуть прагнути до збігу свого ставлення до X та навпаки. Дана модель задає динаміку змін, до яких буде прагнути комунікація - до створення симетричних відносин, однакової оцінки об'єктів при однаковій оцінці один одного.

41. Методи комунікативного аналізу

Кожна з наукових галузей використовує певні методи комунікативного аналізу: • семіотичний • контент-аналіз • прагматичний • структурний • пропагандистський • мотиваційний • аналіз політичних текстів

Семіотичний аналіз полягає у дослідженні умовного зв’язку мови та змісту. Наприклад, історичні умови подання публічної інформації на металі, дереві або глині (форма) накладали жорсткі обмеження на її загальний обсяг, що, в свою чергу, вимагало стисло висловлюватися на певну тему, і тому шліфувалися афористичні прийоми, і форма значно впливала на зміст інформації.

Контент-аналіз .Це якісно-кількісний метод, що дозволяє визначити об’єктивні одиниці дослідження і обсяги та частоту їх появи у масиві текстів. Активно застосовується у соціальних дослідженнях, пропаганді, журналістиці, психологічних дослідженнях тощо. Найефективнішим є використання контент-аналізу у випадках, коли: • вихід на промовця непрямий • мовний чинник є вирішальним для дослідження • занадто великими є обсяги матеріалу . Одиницею дослідження у контент-аналізі може бути тема, слово, символ тощо.

Прагматичний аналіз вивчає мовні структури комунікації. Наприклад, було встановлено, що висловлювання, якими ми користуємося, бувають двох типів: констативи та перформативи. Констативи пасивно фіксують дійсність (наприклад: “Падає сніг”), а перформативи, навпаки, активно її формують (наприклад: “Ти міг би допомогти мені”). Цей прийом використовується в рекламі.

Структурний аналіз – це формальний аналіз літературних текстів з метою визначення особливостей структури конкретного тексту.

Пропагандистський аналіз вивчає аудиторію і групові норми поведінки, стиль і методи подачі інформації. Схема пропагандистського аналізу включає такі складові: 1 - ідеологія і мета пропагандистської компанії; 2 - контекст, у якому відбувається пропаганда; 3 - структура пропагандистської організації; 4 - цільова аудиторія; 5 - техніка, що використовується ЗМІ; 6 - спеціальна техніка; 7 - реакція аудиторії на техніку впливу; 8 - контрпропаганда, якщо вона є; 9 - ефективність та оцінки. Цей метод додав дві моделі комунікації до існуючих: модель викривлення джерела та модель легітимізації джерела (автори моделей Дж.Джоветт і В.О’Доннелл).

Мотиваційний аналіз, який сформувався як самостійний напрям у 50-ті роки XX ст., має дві мети: 1) визначення реальної мотивації поведінки людей та 2) визначення реакції людей на ті чи інші методи впливу. Такі знання дозволяють керувати поведінкою людини. Тому мотиваційний аналіз широко застосовується в рекламі і передбачає використання знань про такі внутрішніі потреби людини, які б призвели до купівлі одного з багатьох аналогічних товарів.

Аналіз політичних текстів має на меті змоделювати інтереси, вподобання і вразливі “місця” політичного лідера. Аналіз політичних текстів – це самостійна якісна методика дослідження.