45. Паблік рилейшинз як комунікативна дисципліна

"Паблік рілейшнз" (ПР, Public relations, PR) в перекладі з англійської означає "суспільні зв'язки", "розповідь для публіки", "суспільні відносини", "вивчення і формування громадської думки".

ПР - це плановані, тривалі зусилля, спрямовані на створення і підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією і її громадськістю (працівники, партнери і споживачі).

Або ПР - це мистецтво і наука досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, заснованого на правді і повній інформованості.

Паблік рілейшнз (далі - ПР) як наука займається організацією комунікативного простору сучасного суспільства. Перші визначення ПР акцентували увагу на аспекті управління громадською думкою.

На перетині комунікативної дійсності з реальною працює цілий ряд нових наукових дисциплін. Серед них - теорія переговорів, пропаганда, реклама, лоббізм, паблік рилейшнз. Всі вони зайняті узгодженням реальної та комунікативної дійсностей.

Область, в якій функціонує ПР, можна визначити як суспільну комунікацію. Вона відрізняється як від комунікації повсякденної, так і від комунікації масової. Буденна комунікація - особистісна, діалогічна, усна. Масова – не особистого характеру, монологічна, друкована (або інший вид технічної реалізації), що і дозволяє виходити на масову аудиторію. В цілому в масовій комунікації утворюється мозаїка з найрізноманітніших відомостей, оскільки канал цей нейтральний по відношенню до описуваних в ньому об'єктів.

У чому відмінність ПР від таких процесів цілеспрямованого впливу, як пропаганда і реклама?

Часто підкреслюють відмінність між ПР і рекламою, роблячи акцент на комерційному характері реклами. Але послуги фахівців з ПР теж не безкоштовні. Вони просто реалізуються в іншій формі.

46. Сучасна масово-інформаційна діяльність в Україні

Масово інформаційна ситуація в Україні сьогодні відзначається рухливістю й динамізмом, що загалом відбиває зміни й еволюцію усіх сфер суспільно-політичного життя.

Україна сьогодні все більше адаптується в світовий інформаційний простір, а відтак на розвиток української журналістики все активніше впливає світова масово-комунікативна ситуація, яка характеризується такими основними тенденціями її розвитку:

- інтенсивно розвивається сучасна комунікативна технологія, що впливає на природу, розширює обсяг і поглиблює зміст інформації;

- процес глобалізації інформаційних мереж, бурхливіший розвиток системи "Інтернет";

- навальне зростання кількості інформаційних повідомлень може бути охарактеризоване сьогодні як ситуація "інформаційного вибуху", що потребує від журналістики не тільки більш могутньої й технічно досконалої системи передачі інформації, але й перетворення СМІ на могутні аналітичні центри;

- зростає розуміння державами, соціальними групами та індивідами важливості циркуляції правдивої і вичерпної інформації;

- все більше виявляється бінарна роль журналістики в культурно-полі пічному просторі;

- зростає число міжнародних та транснаціональних учасників процесу руху інформації в світі;

- зростає інтерес до порівняльних транс культурних досліджень, а також до вивчення громадської думки і образів (іміджів) за матеріалами СМІ;

На думку авторитетного дослідника професора В. І. Шкляра, "Україна в значній мірі поки що випадає із світового інформаційного процесу. У країни немає стратегії вигідної і систематичної інтеграції у світовий телекомунікаційний і інформаційний простори".

Сучасна масово-інформаційна діяльність Україні характеризується такими факторами:

- Районні газети просто неспроможні існувати без дотацій райдержадміністрацій, а відтак, вони цілком залежні від позиції господаря;

- Мовна ситуація в інформаційному просторі України відзначається перевагою російськомовних ЗМІ;