- •1. Комунікація: визначення, суть поняття. Комунікація і спілкування.
- •2. Різновиди комунікації. Комунікація за кількістю співрозмовників.
- •3. Комунікація і мовлення
- •4. Теорія масової комунікації як наука в Україні
- •5. Етапи розвитку науки про масову комунікацію
- •6. Науки, що вивчають комунікацію
- •7. Поняття про комунікативний процес. Форми комунікативного процесу.
- •8. Типи комунікаторів
- •9. Складники комунікативного процесу
- •10. Основні комунікативні канали
- •11. Класифікація змк. Види класифікацій.
- •12. Природні і технічні системи змк.
- •13. Типи і види змк.
- •14. Загальна характеристика масово-інформаційної діяльності.
- •15. Розвиток інформаційної індустрії як сфери виробництва змі та змк.
- •16. Технологія інформаційного виробництва. Технологічний предмет і засоби.
- •17. Галузі інформаційного виробництва.
- •18. Органи управління інформаційною індустрією (Держкомітет з інформаційної політики, Нацрада з питань тб і радіомовлення)
- •19. Поняття інформаційного простору. Інформаційний простір України.
- •20. Правове забезпечення процесів дальшого формування, розвитку і захисту інформаційного простору України.
- •21. Концепція розвитку телерадіоінформаційного простору України.
- •22. Входження України в європейський і світовий масовокомунікаційний простір.
- •23. Комунікативні дискурси.
- •24. Дуальна схема функціонування телебачення в сша
- •25. Класична дуальна модель британського телемовлення
- •26. Тelevisa I tv Globo - взаємозв'язки медіа-імперій та національної політики
- •27. Австрійська модель телемовлення.
- •28. Трансформація економічної і медіа-влади у владу політичну.
- •29.Національна система телебачення республіки Корея та Японія.
- •30.Вербальна і невербальна комунікації.
- •31.Візуальна комунікація.
- •32.Перформансна комунікація.
- •33.Міфологічна комунікація.
- •34.Художня комунікація.
- •35.Моделі іміджевої комунікації.
- •36.Моделі психотерапевтичної комунікації.
- •37.Моделі пропагандистської комунікації.
- •38.Семіотичні моделі комунікації
- •39.Модель знака (ф. Де Соссюр, ч.Пірс, р.Якобсон).
- •40.Прикладні моделі комунікації
- •41. Методи комунікативного аналізу
- •42. Соціологічні і психологічні моделі комунікації
- •43. Моделі комунікації з точки зору реклами і пропаганди
- •44. Моделі масової комунікації
- •45. Паблік рилейшинз як комунікативна дисципліна
- •46. Сучасна масово-інформаційна діяльність в Україні
- •47. Комунікативна стратегія і комунікативні процеси
- •48. Новітні тенденції розвитку мас-медіа
- •49. Функції та зразки передачі інформації
- •50. Роль змк в утвердженні національної ідеї
- •51. Результативність масово-інформаційної діяльності
- •52. Правові основи функціонування мас-медіа
- •53. Комунікація і суспільство
- •54. Міжнародні комунікації
- •56. Основні напрямки інформаційної політики на сучасному етапі
- •57. Тематичний діапазон сучасної преси України
- •58. Гендер і змк
- •59. Проблема гендерних стереотипів в масовій комунікації
- •60. Дослідження проблем масової комунікації у радянські часи
- •61. Головні етапи розвитку комунікативної теорії у хх столітті
- •62. Іноземні концепції масової комунікації
- •63. Роль журналістики в структурі масової свідомості
- •64. Реклама і зв’язки з громадськістю як форма впливу на маси, опосередкована змк
- •65. Міжкультурна комунікація
- •66. Журналістика в системі політичної комунікації
- •67. Інформаційні конфлікти, інформаційні війни
- •68. Журналістика і влада
- •69. Свобода слова і журналістика
52. Правові основи функціонування мас-медіа
Свобода і необхідність не виключають одна одну а за певних умов переходять одна в другу. Основні умови досягнення свободи особи:
пізнання самої необхідності – соціального і природного середовища і залежності людини від них, уміння проникнути в сутність об’єктивних процесів, враховувати дії об’єктивних закономірностей розвитку суспільства.
щоб правильно визначити своє місце в суспільстві, свою роль у соціальному прогресі, треба мати науковий світогляд
пізнання необхідне для перетворення дійсності і самого себе.
Для журналіста бути вільним одночасно означає відчувати почуття відповідальності перед людьми, серед яких він живе і для яких пише.
Справжня свобода журналістської творчості реалізується в двох напрямах:
створення умов, що сприяють здійсненню принципу свободи, плодотворної творчої діяльності
напружена робота самих літераторів, які виховують свій талант у дусі постійного вдосконалення майстерності і вироблення наукового світогляду.
Свобода преси означає, що журналіст несе відповідальність тільки перед законом і перед своєю совістю. Межу свободи не можна визначити у нормативному порядку, сфера її застосування визначається в кожному випадку конкретно.
Юридичний аспект свободи преси – законодавство про журналістику, як правова фіксація меж соціально-творчої свободи.
У Законі України «Про друковані засоби масової інформації в Україні» головною є стаття 2 про свободу діяльності ЗМІ, у якій по суті проголошується ліквідація цензури. Друковані засоби масової інформації є вільні. Забороняється створення та фінансування державних органів. Установ, організацій або посад для цензури масової інформації.
Стаття 8
Право на заснування друкованого засобу масової інформації належить:
громадянам України, громадянам інших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;
юридичним особам України та інших держав;
трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).
Стаття 12
У заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації повинні бути вказані:
1) засновник (співзасновники) видання;
2) вид видання;
3) назва видання;
4) мова видання;
5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів;
6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість;
7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;
8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;
9) місцезнаходження редакції.
Для повного здійснення проголошеної свобод преси один з важливих чинників – професійна етика самого журналіста:
соціальна відповідальність журналіста
правдивість і об’єктивність – журналіст зобов’язаний давати правдиве та об’єктивне відображення дійсності шляхом точної вичерпної інформації, з тим, щоб громадськість могла на основі повідомлення одержати чітке уявлення про соціальні процеси, їх походження, суть, значення
сумлінність і чесність – сумлінність - детальна перевірка фактів, точне відтворення даних, взятих з документальних та інших джерел і призначених для публікації, унеможливлює підтасування фактів, бездоказовість суджень, домисел і фабрикацію матеріалів. Чесність забороняє журналістові користуватися перевагами професійного становища в особистих цілях і в інтересах свої знайомих
вірність загальнолюдським цінностям
професійна солідарність – журналіст піклується про престиж професії, поважає честь і гідність колег, не допускає дій, які завдавали б шкоди авторитету журналістики, бореться проти диктату преси інших країн.