25. Класична дуальна модель британського телемовлення

Телерадіомовлення Великої Британії поділяється на два сегменти: громадське мовлення і комерційне. У радіомовленні країни домінує недержавний трест ВВС як громадська структура. Усередині країни компанія веде мовлення по п’яти каналах 24 години на добу. Громадське радіо не транслює рекламу, а тому не конкурує за прибутки від неї. Проте рейтинги громадського радіомовлення значно вищі, ніж у комерційних станцій.

Крім англійської мови, ВВС веде мовлення ще 32-ма мовами світу з 1932 року. Фінансування іноземного мовлення ведеться з урядових джерел, в основному Міністерства іноземних справ.

У сфері наземного ефірного телебачення Великої Британії діють чотири мовці – ВBC, IТV, Channel 4, Channel 5. За комерційною структурою – це різні канали, на які законодавчо покладені конкретні суспільні обов’язки.

ВВС – класична модель громадського мовлення, побудована на некомерційній основі. Бюджет тресту формується за рахунок абонентської плати із слухачів і телеглядачів, які купують радіоприймачі й телевізори. Крім того, ВВС фінансується субсидіями від Парламенту, які надходять у держбюджет як плата за телевізійні ліцензії. Ліцензію сплачує кожен британець, котрий має телевізор, це складає близько 200 доларів у рік.

Інформаційна політика ВВС не залежна від уряду, хоча директора ВВС призначає уряд. Згідно зі статутом ВВС, міністр внутрішніх справ має право втручатися в інформаційну політику тресту в тому випадку, якщо програми видаються уряду спірними чи антисуспільними. Дотримуючись журналістської етики, ВВС не займає нейтральної позиції у висвітленні політичних подій, через що політичні партії країни скаржаться на упереджене висвітлення їх діяльності. Проте всі британські партії, відповідно до статуту, мають рівні права у доступі до ефіру ВВС.

Значну конкуренцію ВВС складають комерційні аналогові та цифрові канали. З огляду на це, уряд періодично, починаючи з 1990 року, закликає ВВС більше комерціалізувати свою діяльність.

Водночас за рейтингами ВВС зберігає лідерство на ринку Великої Британії. Його дивляться більше чверті британців, за останні десять років рейтинг тресту характеризується достатньою стабільністю.

Комерційну діяльність ВВС веде через свою дочірню компанію ВВС Worldwide за межами Британії. Починаючи з 80-х років минулого століття, основним видом комерційної діяльності цієї компанії був продаж відеокасет, аудіозаписів власних програм, друкованої продукції під брендом ВВС. Сьогодні дочірня компанія є серйозним гравцем на інформаційному ринку світу, зокрема в новинарстві й експорті телепрограм.

Чільне місце на загальнонаціональному телевізійному ринку Великобританії посідає комерційне телемовлення, серед якого найпотужнішим є ITV plc. Компанія ITV має розгалужену мережу, яка спирається на 15 регіональних мовців та компанію Good Morning TV, остання забезпечує ранкове мовлення – Breakfast TV.

До прийняття Закону про комунікації (2003 рік) ITV не дозволялось отримувати більше однієї ліцензії, через те кожен мовець ITV отримував ліцензію в конкретному регіоні, а разом 15 ліцензій забезпечували повне охоплення території країни. Відповідно до закону 2003 року 3 та 4 канали зобов’язані подавати різноманітні високоякісні телепрограми. Для ITV встановлені вимоги транслювання основних типів програми: інформаційні, документальні, регіональні. Законом також регламентовано, що на 4-му телеканалі частка оригінальних телепрограм повинна бути не менше ніж 60 %, а 30 % часу мовлення виділяється каналом для регіональних програм. Наприклад, в Уельсі на частотах 4-го каналу протягом трьох з половиною годин транслюються програми валлійською мовою. На 5-й загальнонаціональний канал, за умовами ліцензії, покладено обов’язки відображати різноманітність і плюралізм думок і поглядів. А частка програм власного виробництва повинна складати більше 50 %. Для регіонального мовлення канал зобов’язаний виділяти не менше 10% ефіру.