Рекомендації по, щодо, з, у справі профілактики

Прийменник по в українській мові має варіанти: з, щодо, „ у справі, над, за. ^

Після слів заходи, рекомендації, настанови, завдання, допо- ';, мого, семінар бажано вживати прийменник щодо: розроблено •';

рекомендації щодо поліпшення навчального процесу. |

Із словами міністерство, комітет, відділ, управління, | рада, гурток, майстерня поєднується форма родового від- | мінка або прийменникове словосполучення у справах: уп­равління охорони або у справі охорони державних таємниць.

Слова нарада, майстер, чемпіон, змагання, заняття, залік, іспит, директиви, фахівець (спеціаліст) вимагають керуван- ;

ня з прийменником з, рідше — без прийменника: заступник директора .з наукової роботи; майстер спорту.

Розумітися на(в) політиці—розбиратися в політиці — знатися на політиці

Слова розумітися і знатися поєднуються із знахідним відмінком іменників та прийменником на: знатися на добрі, розумітися (знатися) на малярстві, на футболі.

Слово розумітися може керувати ще прийменниково-відмінковою формою в (у) + місцевий відмінок. Така сполу­чуваність властива й слову розбиратися. Вони виступають синтаксичними синонімами: розбиратися у мелодіях; розу­мітися у документах. Паралельно вживаються вислови розумітися (розбиратися) в музиці, у малярстві.

Торкатися справи — стосуватися справи — відноситися до справи

Дієслова торкатися, стосуватися, відноситися можуть вживатися у значенні "Мати відношення до кого-, чого-не­будь".

Слова торкатися, стосуватися сполучаються з родовим відмінком: критика не торкнеться; усе, що стосувалося справи.

Хоч мовна практика засвідчує сполучуваність стосувати­ся до чогось, рекомендованим з погляду сучасної літератур­ної норми є безприйменниковий родовий стосуватися чого. Рідше вживаним є вислів типу відноситися до чогось: відно­ситься до категорії.

Щодо проблеми — стосовно проблеми — стосовно до проблеми

Складений прийменник стосовно до вживається рідко. У стилях української мови поширений прийменник стосовно, якому слід надавати перевагу: стосовно літератури й мис­тецтва; стосовно художніх творів.

Усне мовлення, газети для вираження таких значень по­слуговуються прийменником щодо: думка щодо праць, припу­щення щодо минулого.

ЗАВДАННЯ І ВПРАВИ І. Ділові папери

Вправа № 1. Дайте відповіді на запитання:

1. Що таке літературна мова, які її найголовніші ознаки?

2. Що ви знаєте про діалектну основу української літера­турної мови?

Вправа № 2. Розкрийте значення творчості українських письменників в історії розвитку української літературної мови.

Вправа № 3. Поясніть, як ви розумієте слова Івана Огієнка: "Для кожного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис".

Вправа № 4. Дайте відповіді на запитання:

1. Що таке мовна норма? На. яких рівнях мови вона про­являється?

2. Що регулюють орфоепічні норми? Наведіть приклад, ч який би доводив історичний і змінний характер мовної] норми на рівні орфоепії.

3. Що ви розумієте під лексичними нормами? Наведіть | приклад. '

4. Назвіть словники, які фіксують лексичні норми.

5. З'ясуйте, про які норми йде мова: а) охоплюють пра­вила написання слів та їх частин; б) регулюють правильну ;

постановку розділових знаків.

6. За якими принципами пишуться слова в українській ;

мові? Наведіть приклади.

7. На яких принципах ґрунтується українська пунктуація? Відповідь проілюструйте прикладами.

Вправа № 5. Прочитайте. Вкажіть на особливості вимо­ви слів.

Студентський, обгрунтувати, шістнадцять, дослідження, здається, помиляєшся, шістсот, щоденно, забезпечити, підза­головок, бюджет, дзвінок, грати, ґрати.

Вправа № 6. Поставте наголос у словах. Які з наведених слів можуть мати дублетний наголос? Перевірте відповідь за '. орфоепічним словником.

Адресний, помилка, завдання, виробіток, живопис, літо­пис, запродати, розходження, питання, звертання, зібрання, надати, каталог, корисний, черговий, новий, процент, фахо­вий, видання.

Вправа № 7. Випишіть слова у дві колонки: в першу — слова з дублетним наголосом, а в другу — слова, в яких на­голос сприяє розрізненню значень.

Засідання, об'єднання, поверх, алфавіт, білизна, заклад, користь, заголовок, відомість, розмін, розвідник, вигода..

Вправа № 8. Випишіть мовні огріхи, які є типовим пору­шенням орфоепічних і акцентуаційних норм, у мові:

1) дикторів українського телебачення і радіо;

2) викладачів навчального закладу, в якому ви нав­чаєтесь.

Вправа № 9. Чи є нормативним вживання поданих слів? Поясніть.

Постачальник, учбовий, багаточисельний, нечисленний, міроприємство, співставляти, збігатися, слідуючий, діючий, співіснувати, підприємство, багатогалузевий.

Вправа № 10. Продовжіть речення:

Граматичні норми передбачають ... .

Вправа № 11. Чи є нормою форми наведених слів? Поясніть. Папера, паперу; листа, листу; блока, блоку.

Вправа № 12. Виберіть правильний варіант відповіді. Стилістичні норми передбачають...:

а) правильне творення і вживання слів, правильну будову словосполучень, речень;

б) правильну вимову та наголошення слів;

в) певні мовні засоби відповідно до стилю мовлення.

Вправа № 13. Проаналізуйте використання штампів і кап-целяризмів у мові:

а) преси;

б) посадових осіб;

в) політичних діячів. Запишіть 10 словесних формул.