- •С.В. Глущик о.В. Дияк с.В. Шевчук Сучасні ділові папери передмова
- •Програма курсу "ділова українська мова" пояснювальна записка
- •Завдання курсу:
- •Тематичний план Орієнтовна тематика лекцій
- •Орієнтовна тематика практичних занять
- •Теми, винесені на самостійне опрацювання
- •§1. Поняття літературної мови
- •§ 2. Мовна норма
- •§ 3. Стилі сучасної української літературної мови
- •Розділ і Офіційно-діловий стиль — мова ділових паперів
- •§ 1. Документ — основний вид офіційно-ділового стилю
- •§ 2. З історії документів в Україні
- •§ 3. Критерії класифікації документів
- •§ 4. Реквізит — елемент документа
- •§ 5. Текст як реквізит документа
- •§ 6. Оформлення сторінки
- •§ 7. Рубрикація тексту
- •§ 8. Оформлення титульної сторінки
- •§ 9. Правила оформлення заголовків і підзаголовків
- •§ 10. Прийоми виділення окремих частин тексту
- •§ 11. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту
- •Правила оформлення приміток
- •§ 12. Виноски до тексту та правила їх оформлення
- •Правила оформлення тексту виноски
- •§ 13. Бібліографія Правила оформлення бібліографії
- •2) Перший рядок назви книги пишеться з абзацу, а, другий і наступні рядки — від лівого поля без абзацу, нап;
- •Правила складання бібліографічного опису
- •§ 14. Написання цифр та символівг у ділових паперах
- •§ 15. Вимоги до мови ділових паперів
- •Розділ п Документи різних видів: вимоги до оформлення
- •§ 1. Документи щодо особового складу (особові офіційні)
- •1. Автобіографія
- •Автобіографія
- •1. Резюме
- •3. Заява
- •4. Пропозиція
- •Пропозиція
- •5. Скарга
- •6. Характеристика
- •Характеристика
- •Характеристика
- •7. Трудова книжка
- •8. Особовий листок з обліку кадрів
- •§ 2. Довідково-інформаційні документи
- •1. Анотація
- •2. Відгук
- •3. Рецензія
- •Зразок Рецензія
- •4. Висновок
- •Аудиторський висновок
- •Висновок
- •6. Огляд
- •7. Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •9. Запрошення
- •Запрошення
- •Запрошення
- •Запрошення
- •11. Лист
- •Міненерго україни
- •12. Оголошення
- •13. План
- •14. Протокол
- •Протокол № 107
- •15. Витяг 3 протоколу
- •Витяг з протоколу № 35
- •16. Стаття
- •Мистецтво ділового спілкування
- •17. Прес-реліз
- •Прес-реліз
- •18. Наукова робота (курсова, дипломна)
- •19. Реферат
- •20. Тези
- •21. Конспект
- •22. Телеграма
- •23. Адреса
- •24. Телефонограма. Радіограма
- •25. Факс
- •§ 3. Обліково-фінансові документи 1. Акт
- •2. Доручення
- •Доручення
- •Доручення
- •Доручення
- •3. Розписка
- •Розписка
- •Розписка
- •Розписка
- •4. Список
- •5. Таблиця
- •Б. Накладна
- •§ 4. Господарсько-договірні документи
- •1. Договір
- •Договір
- •Договір
- •1. Предмет договору
- •2.Права та зобов'язання сторін
- •2.1. Банк має право:
- •1.2. Клієнт має право:
- •2.3. Банк зобов'язується:
- •2.4. Клієнт зобов'язується:
- •3. Режим роботи 3 розрахунковими документами
- •4. Відповідальність сторін
- •5. "Форс-мажор"
- •6. Порядок зміни, розірвання договору та закриття рахунка
- •7. Порядок вирішення спорів
- •8. Строк дії договору
- •9. Юридичні адреси та реквізити сторін
- •Тарифи на розрахунково-касове обслуговування
- •2. Трудова угода
- •Трудова угода
- •Трудова угода
- •1. Предмет угоди
- •4. Дострокове розірвання угоди
- •5. Вирішення спорів
- •6. Юридичні адреси сторін:
- •3. Контракт
- •Контракт
- •1. Загальні положення
- •2. Права педагогічного працівника
- •5. Обов'язки національного університету імені т.Г. Шевченка
- •6. Зміни та розірвання контракту
- •7. Відповідальність сторін і вирішення спорів
- •8. Адреси сторін, інші відомості
- •8.2. Відомості про Національний університет імені
- •§ 5. Організаційні документи
- •1. Інструкція
- •Інструкція
- •Структура тексту
- •1. Положення
- •3. Правила
- •Правила
- •4. Статут
- •§ 6. Розпорядчі документи
- •1. Вказівка
- •Вказівка
- •1. Наказ
- •3. Постанова
- •4. Розпорядження
- •Роздоїш Усне ділове мовлення
- •§ 1. Поняття культури мови і культури мовлення
- •§ 2. Вимоги до усного ділового мовлення
- •§ 3. Універсальні величини усного спілкування
- •§ 4. Мовний етикет
- •§ 5. Візитна картка як атрибут усного ділового мовлення
- •§ 7. Нарада
- •§ 8. Культура телефонного діалогу
- •§ 9. Доповідь
- •1. Представлення доповідача
- •2. Попередня інформація для доповідача
- •3. Доповідь
- •4. Страх перед аудиторією
- •5. Зв'язок із аудиторією
- •6. Жести
- •7. Використання голосу
- •Розділ IV Культура ділового мовлення* вибір слова Авторитет — престиж
- •Брифінг — прес-конференція
- •Відзначати — відмічати
- •Відпуск — відпустка
- •Дилема — проблема — завдання
- •Дипломант — дипломник
- •Добиватися — досягати
- •Економічний — економний
- •Загальний — спільний
- •Закінчити — завершити
- •Заслухати — прослухати — вислухати
- •Звільняти — усувати
- •Зміст —значення — смисл
- •Ініціатива — пропозиція — звернення
- •Інтерв'ю — бесіда
- •Комунікабельний — комунікаційний — комунікативний
- •Навколишній — оточуючий
- •Наголосити — підкреслити
- •Неординарний — оригінальний
- •Особистий — особовий
- •Офіційний — офіціальний
- •Положення •— становище — стан
- •Попередній — передчасний
- •Професіональний — професійний
- •Процент — відсоток
- •Реклама—афіша—рекламація
- •Тактовний — тактичний
- •Форум — збори
- •2. Норма. Рекомендації Авторитет серед кого — авторитет у кого
- •Адресувати кому — адресувати на кого
- •Аналогія з відомими подіями — аналогія до відомих подій — аналогія мЬіс відомими подіями
- •Будинок на вулиці Освіти — будинок по вулиці Освіти.
- •За цього — при цьому, ари тому, притому,' за умов — в умовах
- •Займати посаду — обіймати посаду
- •Заходи щодо поліпшення — заходи до поліпшення — заходи для поліпшення — заходи поліпшення
- •Згідно з рішенням — відповідно до рішення
- •Згоджуватися, погоджуватися, приставати на пропозицію — підтримувати пропозицію
- •Зняти з посади — усунути від роботи
- •Зрікатися ідеалів — відмовлятися, відступитися від ідеалів
- •Їх обов'язки — їхні обов'язки
- •Контроль, спостереження над роботою
- •Незважаючи на труднощі — попри труднощі
- •Обирати академіком — обирати в академіки
- •Опановувати професію — освоювати професію
- •Попереджати про небезпеку — застерігати від небезпеки
- •Припускатися помилки — допускати помилку
- •Присвячувати відкриттю — приурочувати до відкриття
- •Рекомендації по, щодо, з, у справі профілактики
- •Розумітися на(в) політиці—розбиратися в політиці — знатися на політиці
- •Торкатися справи — стосуватися справи — відноситися до справи
- •Щодо проблеми — стосовно проблеми — стосовно до проблеми
§ 3. Універсальні величини усного спілкування
Існують три універсальні величини ділового спілкування — погляд, усмішка та відстань, на якій ведеться бесіда*.
Погляд — найсильніший компонент розмови. Уміння "витримувати погляд" є наслідком особливого тренування. Людина, яка просто дивиться у вічі співрозмовнику, викликає довіру. Вміння першим не відводити погляд — це ознака сильної, рішучої особистості. Зустрічаючись, люди обов'язково коротко дивляться один одному в очі. Цей перший погляд е "пробою на довіру". Щирість у цьому швидкому погляді означає доброзичливе ставлення. Якщо партнер затримує погляд на очах співрозмовника, то робить це з метою пригнітити, людину. Якщо співрозмовник затримує погляд, супроводжуючи це кивком голови, то це означає згоду і довіру. Якщо ж партнер відводить очі у паузі, то це значить, що він не все ще сказав і просить не перебивати.
Усмішка; Перш ніж говорити, усміхніться. Це настроїть
будь-яку розмову, навіть важку, на доброзичливий тон і взаємоповагу. Усмішка повинна відповідати ситуації, а якщо можливо, й визначати її. Самої мовчазної усмішки іноді буває досить, щоб пом'якшити неприємну ситуацію або зняти роздратування партнера. Усмішка має бути багатозначною, але не маскою, і відповідати настрою.
Надсимволічною є відстань, на якій ведеться бесіда. Розрізняють чотири види дистанції між співрозмовниками:
інтимну, особисту, соціальну, офіційну. Відстань між особами служить регулятором їхніх відносин. Визначником соціального статусу, статі, місцевості, де мешкають співрозмовники, може стати саме відстань. Треба пам'ятати, що у різних націй поняття норми різні. У слов'ян відстань під час ділової бесіди менша, ніж, наприклад, у американців, австралійців, бо соціальна дистанція збігається з особистою. Якщо не знати дистанції співрозмовника, то ненавмисне можна його вразити або образити.
§ 4. Мовний етикет
Етикет (з французької е^иеііе — ярлик, етикетка) — це правила поведінки і спілкування людей у суспільстві;
зовнішній прояв відносин між людьми, культури особистості.
Якщо поняття "етикет" містить у Собі обов'язки людей один щодо одного, норми і правила їх поведінки і спілкування у різних ситуаціях, то поняття "службовий етикет" визначає норми і правила спілкування тільки на роботі. Мовленнєвий службовий етикет — це правила мовленнєвої поведінки на роботі.
Перше враження про людину складається з того, наскільки щиро і привітно вона вітається. Наше враження може бути хибним, але, незважаючи на всю логіку, люди підсвідоме орієнтуються на свої почуття під час привітання. Тому, незалежно від настрою, треба вітатися завжди привітно. Поганий настрій не слід поширювати на інших людей, оскільки можна наразитися на зустрічну неприязнь. Загальна і мовна культура людини виявляється у вмінні вибрати доречну форму привітання чи прощання. "Вибір залежить від того, в якому оточенні перебуває людина, від віку співрозмовника чи співрозмовників, від характеру стосунків між людьми, що вітаються чи прощаються, від того, де й коли це відбувається, тощо"*.
Формул привітання в українській мові порівняно небагато: Доброго ранку! Добрий день! Добридень! Добріш вечір! Добривечір! Здрастуйте!
Формул прощання є трохи більше: До побачення! Бувайте здорові! Ходіть здорові! Прощавайте! На все добре! Усього найкращого! Щасливої дороги! До зустрічі! До завтра! До наступної зустрічі! Добраніч! На добраніч!
Хоч вибір і тут невеликий, але завжди можна знайти потрібний вираз, виходячи з конкретної ситуації, щоб висловити пошану до особи, з якою прощаємося. Не варто під час вітання або прощання з людьми, старшими за віком, малознайомими чи незнайомими, вживати скорочені або усічені форми типу "Добрий!", "ЗдрастєЬ", "Вітаю!".
Кожна ситуація потребує певних мовних засобів. Згоду, наприклад, можна висловити так: Добре! Згода! Будь ласка! Із задоволенням! З радістю! Є в мові ціла низка ввічливих
форм відмови: Ні, дякую; Дякую, не треба; На жаль, ні; Перепрошую, але не можу; Мені дуже шкода, але... ; Шкодую,
що не зміг...
Подяку краще висловити продуманим, спеціально дібраним відповідно до ситуації словом. За дрібну послугу можна сказати: Дякую! Спасибі! Якщо зроблено щось значне: Сердечна Вам дякую! Щиро Вам дякую! Прийміть мою на-йщирішу вдячність! Дозвольте висловити Вам подяку! Дуже вдячний за Вашу турботу! Це дуже люб'язно з Вашого боку, не знаю, як Вам дякувати! Щоб вибрати форму подяки, треба знати форми ввічливості, враховувати значущість послуги, вік співрозмовника, характер стосунків, середовище. Відповідаючи на подяку, можна сказати: Немає за що;
Прошу; Будь ласка.
Є вибір і серед форм-висловлення прохання: Будь ласка! Будьте ласкаві! Коли Ваша ласка! Прошу Вас! Чи не могли 6 ' Ви... ; Якщо можете... ; Якщо Вам не важко... . Треба розрізняти слова прошу (відповідь на подяку) і проші) (звертатися з проханням, клопотати).
Знайомство супроводжується особливими формулами мовного етикету:
Дозвольте відрекомендуватися... ;
Мене звуть... ;
Моє ім'я, моє прізвище... ;
Дозвольте представити (відрекомендувати) Вам... ;
Дозвольте познайомити Вас із... ;
Познайомтеся, це... ;
Познайомте мене, будь ласка, з... ;
Дуже радий з вами познайомитися... ;
Дуже приємно... .
Звертання до співрозмовника на ім'я та по батькові звучить ввічливіше, ніж звертання за допомогою займенників ти. Ви. А тому треба пам'ятати, що в офіційно-діловому стилі звертання, правильно дібране за формою (ім'я та по батькові в кличному відмінку) та змістом (ім'я, ім'я + по батькові, ім'я + по батькові + прізвище) є важливим елементом мовної культури. В офіційних звертаннях використовуються також вирази: Добродію! Добродійко! Пане! Пані! Панове! Товаришу! Товаришко! Товариші! Дорогий друже! Дорогі друзі! Шановне товариство! Вельмишановне панство! До незнайомого, малознайомого, старшого за віком або посадою співрозмовника прийнято звертатися на Ви, щоб ви
словити пошану. Використовуючи пошанну множину, потрібно узгоджувати присудок з підметом у числі: Ви обіцяли розглянути це питання. Ви не залишили своєї адреси. Якщо присудок виражено прикметником, то він може стояти як у множині, так і в однині, залежно від обставин, проте висловлення буде стриманішим, якщо присудок стоятиме у множині: Ви були відсутні на нараді. Ви вільні на сьогодні. Пошанна множина в українській мові виражається дієсловом та займенником у формі другої особи множини.
Правила мовного етикету залежать від конкретних ситуацій. За умови їх дотримання можливе змістовне спілкування.