Заслухати — прослухати — вислухати

Слово заслухати вживається стосовно офіційних повідом­лень, доповідей на зборах, засіданнях, конференціях: конфе­ренція заслуховує звіти комітету, заслухано вирок.

Прослухати означає "слухати що-небудь з початку до кінця": прослухали коротку інформацію наукового співробіт­ника, прослухали лекції, прослухали оголошення.

Обидва вислови правомірні, але передають різні відтінки змісту. Загальніше в офіційних ситуаціях звучать словосполу­чення з дієсловом заслухати: планується заслухати... Дієслово прослухати стосується здебільшого ситуації завер­шеної дії.

Дієслово -вислухати використовується для характеристики конкретного акту розмови, спілкування, побутової бесіди:

вислухати співрозмовника, вислухати вимоги.

Звільняти — усувати

Дієслово звільняти має два значення:

1) позбавляти професійної діяльності (звільняти + родовий відмінок з прийменником з);

2) позбавляти від роду занять (звільняти + родовий відмінок з прийменником від).

На відміну від дієслова звільняти дієслово усувати має значення "позбавляти від діяльності" (усувати + родовий відмінок іменника робота з прийменником від).

Зміст —значення — смисл

Названий ряд синонімів об'єднує поняття "внутрішня ос­нова, сутність чого-небудь". Найбільш поширеним щодо цього і стилістично нейтральним є слово зміст. Як термін

уживається словосполучення зміст і форма. Терміном ви­ступає також іменник значення (значення слова, лексичне значення).

Слово смисл у розумінні внутрішньої основи, суті чого-небудь використовується рідко й фактично належить до роз­мовної форми (замість смисл слова, смисл творчості треба вживати значення слова, але зміст творчості). Поняття "ро­зумна основа, мета, призначення чого-небудь" так само пе­редається словом зміст. Отже, зміст, з одного боку — це те, про що йде мова, розповідається; те, що описується, зоб­ражається (зміст оповідання), а з другого — це найваж­ливіша ідея, основа, сутність чогось.

Ініціатива — пропозиція — звернення

Слово ініціатива (лат. іпіііит — початок) вживається у значенні "почин, активна провідна роль у діях, заповзят­ливість". Ініціаторами називають людей, що роблять пер­ший крок у якій-небудь справі, керують нею. Це слово переважає в офіційно-діловому, публіцистичному стилях: за ініціативою, взяти до своїх рук ініціативу.

Пропозиція — це те, що пропонується, виноситься на об­говорення, порада, вказівка. Це слово не обов'язково вира­жає почин оправи, хоча й не виключає цього: виступив з пропозицією, раціоналізаторська пропозиція.

Іменник звернення стосується офіційного, інформативного повідомлення. Його семантика передбачає сполучуваність зі словами ініціатива і пропозиція: виступили з ініціативою, про­позицією; звернулися з ініціативою,, пропозицією; звернення з ініціативою, пропозицією.

Інтерв'ю — бесіда

Інтерв'ю — це призначена для опублікування в пресі, пе­редачі по радіо, телебаченню розмова журналіста з політич­ним, громадським або яким-небудь іншим діячем. Так може називатися газетна стаття або передача по радіо, телебачен­ню, що містить виклад такої розмови; по телебаченню пере­давали інтерв'ю з відомим політичним діячем, у газеті було опубліковано інтерв'ю з письменником. Це розмова двох

співбесідників: основне завдання одного з них — запитувати

про щось, а другого — відповідати. Слово бесіда має ширший зміст:

1) обмін думками з ким-небудь;

2) доповідь, повідомлення на яку-небудь тему з наступним обміном думками.

У бесіді можуть брати участь кілька осіб, причому їхня бесіда передбачає активний, рівноправний обмін висловлю­ваннями кожного з учасників.

Слова інтерв 'ю та бесіда різняться своєю сполучуваністю:

брати інтерв'ю у кого-небудь, давати інтерв'ю журналістові. але бесіда з письменником, бесіда за "круглим столом".