- •1.Сутність та співвідношення понять "операції", "виробництво", "операційний менеджмент".
- •2.Загальна характеристика операційного менеджменту як виду практичної діяльності.
- •3.Загальна характеристика операційного менеджменту як навчальної дисципліни.
- •4.Загальна характеристика операційного менеджменту як царини знань.
- •5.Методологічні основи вивчення дисципліни “Операційний менеджмент” - системний підхід.
- •6.Методологічні основи вивчення дисципліни “Операційний менеджмент” - концепція життєвих циклів.
- •7.Операційна система організації: вхід, операційна функція, вихід. Створення корисності як основна мета операційної діяльності.
- •8.Структура операційної системи. Види виробничої структури.
- •9.Зовнішнє оточення операційної системи. Характеристики та властивості операційної системи.
- •10.Місце операційної системи в структурі організації. Види операційних систем. Вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку.
- •11.Ресурси, що споживаються в операційній діяльності. Критичний ресурс. Результати операційної діяльності. Види продукції та послуг.
- •12.Складові операційного процесу. Види операційних процесів. Технологія як домінанта операційного процесу. Автоматизація та гнучкі виробничі технології.
- •13.Життєвий цикл та режими функціонування операційної системи.
- •14.Зміст та сфери операційного менеджменту. Цілі та задачі управління операціями.
- •15.Функції та методи управління операціями.
- •16.Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту. Операційний менеджмент як різновид рівневого менеджменту.
- •17.Склад та структура системи управління операційною діяльністю. Загальні та специфічні риси управління операціями в операційних системах різних видів.
- •18.Мета та завдання діяльності операційного менеджера. Зміст, характер та специфічні риси праці операційного менеджера.
- •19.Моделі та технології прийняття управлінських рішень. Кількісні та якісні методи обґрунтування управлінських рішень.
- •20.Класифікація економіко-математичних моделей та методів. Сфери застосування кількісних методів обґрунтування рішень в операційному менеджменті.
- •21.Моделі лінійного програмування в обґрунтуванні виробничих рішень.
- •22.Мікроекономічна модель операційної системи.
- •23.Види виробничих функцій.
- •24.Моделі віддачі від масштабу.
- •25.Система планування операційної діяльності; сфери, що охоплюються плануванням. Взаємозв'язок між стратегічним, тактичним та оперативним плануванням операцій.
- •26.Принципи, види та методи планування виробництва (операцій).
- •27.Виробнича програма - склад, процес формування та послідовність розробки споріднених планів.
- •28.Агреговане планування. "Чисті" стратегії в агрегованому плануванні виробництва.
- •29.Інструменти оперативного планування операційної діяльності. Види систем оперативного планування (в залежності від типу виробництва).
- •30.Оперативне управління виробничою (операційною) діяльністю. Диспетчеризація виробництва.
- •31.Ознаки функціонування операційної системи у нормативному режимі. Склад підсистем, що забезпечують стабільне функціонування операційної системи.
- •32.Виробнича інфраструктура підприємства. Характеристика організації та управління виробничою інфраструктурою.
- •33.Матеріально-технічне забезпечення операційної діяльності.
- •35.Управління запасами матеріальних ресурсів: види запасів, моделі, методи системи контролю запасів.
- •38.Сутність поняття "якість". Еволюція поглядів на зміст управління якістю. Показники якості продукції.
- •39.Види контролю якості. Статистичні методи контролю якості продукції. Статистичні методи контролю якості процесів.
- •40.Система управління якістю "тqм".
- •41.Сутність поняття “продуктивність”. Складові продуктивності операційної діяльності. Методи оцінки та шляхи підвищення продуктивності операційної діяльності.
- •42.Виробнича стратегія – сутність та складові. Стратегічні рішення в сфері операцій.
- •43.Загальна характеристика процесу проектування операційної системи. Базові концепції проектування операційної системи.
- •44.Проектування продукту. Вибір варіанту технології та розробка виробничого процесу.
- •45.Організація виробничого процесу в часі. Організація виробничого процесу в просторі.
- •46.Методи організації та типи виробництва.
- •47.Вибір устаткування та варіантів його розміщення. Просторове планування операційної системи.
- •48.Проектування робіт - сутність та основні моделі. Методи нормування праці.
- •49.Визначення місця розташування операційної системи.
- •51.Управління перетвореннями операційної системи при засвоєнні нових продуктів. Організація та планування підготовки виробництва нової продукції.
- •53. Управління процесами проектування, створення, перетворень та розвитку операційної системи. Проектний менеджмент.
- •54.Сутність сітьового планування та управління (спу). Сфери застосування спу в управлінні операціями. Метод перт та метод «критичного шляху».
- •55.Основні елементи сітьового графіка. Часові параметри сітьового графіка.
- •56.Процес формування сітьового графіка розробки та реалізації проекту. Мета та напрямки аналізу сітьового графіка. Способи оптимізації сітьового графіка.
- •58.Еволюція практики управління операціями.
- •59.Сучасні концепції управління операціями - tqm, jit, mrp-1 та mrp-2, opt тощо.
- •60.Тенденції та перспективи розвитку операційного менеджменту.
15.Функції та методи управління операціями.
Функції упр-я операціями:
1.Планирование. Поляг.у розробці змісту цілей і задач, стратегій дій, необх.для планів і програм.
2.Организация. Реапизация разработанных планов и программ входит в содержаине других функций, и прежде всего фуFпаzии оргаинзации. К ее «обязаиностямл относятся создание фирмы, формироваине ее струкlуры и системы упрааления, обеспечеине ее деятельности необходимой документацией, организация собствеино производетвеиното процесса.
3.Коордниадня. Фирма живе и работает благодаря занятым на ней людям, а их совместной деятельностью необходимо управлять. Поэтому важное значеине приобретает функция коордиfrации трудовой деятелькости людей.
4.Мотивацня. Під мотивацією розум-ся процес стимул-я самого себе, а також ін.прац-ків до д-сті, яка спрям.на дос-я індив.і заг.цілей орг-ції. Мотивація зд-ся за доп-ю заохочення і покарання.
5.Контроль. Он призван заблаговремеино определять надвигаюгциеся опасности, обнаруяшать ошибки, отклонения от существующих стандаргов и тем самым создавать основу для процесса корректировки деятельности фирмы. Главная задача контроля состоит в определеини причин последиих и возмохпшпс путей выхода из сложившегося состояния.
6.Регулювання. Фунції упр-я операціями реал-ся за доп-ю відп.методів, тобто способів приведення їх у викон-я.
Методи управління операціями:
1.Организационные методы. Діяльність пов.бути правильно організована: спроектирована, нацелена, регламентирована, нормирована, снабжена необходимыми инструкциями, фхксируюnцимн правила поведения персонала в различнызс ситуациях. Организационные методы управпения предшествуtаг самой деятельносги, создают для нее необходимые условия.
2. Административные методы. По-иному они называются методами владної мотивацин и своднтся прежде всеro к открытому принуждеtпию людей к той или иной деятсльности, или к созданию возможностей ддя такого принуждения. На практике административные методы реализуются в виде конкретных безвариантных заданий, допускающих минимальную самостоятельность исполнителя, вследствие чего вся ответствеиность возлагается на руководителя, отдающего распоряжения.
3. Економічні методи. Економічні методи управління припускають непрямий вплив на об'єкт упр-я. Виконавцеві встановлюються тільки цілі й загальна лінія поведінки. Ініціатива, що проявляється, вигідна не тільки для працівника, але й для фірми, своєчасне і якісне виконання завдань усіляко винагороджуються, насамперед за допомогою грошових виплат. В основі цих методів лежить економічна зацікавленість працівника в результатах своєї праці.
4. Социально-психологические методы. Они сводятся к двум основным направлениям:
- во-первых, к формироваиню благоприятного моральнопсихологического климата в коллективе, способствующего большей отдаче при выполнеини работы за счет повышения настроения людей;
- во-вторых, к выявлеиню и развитию индивидуальных способностей каждого, позволяющих обеспечить максимальную самореализацию личности в производствеином процессе.