40.Система управління якістю "тqм".

Тотальний менеджмент якості (TQM) - це концепція, яка передбачае загальне, цілеспрямоване та добре скоординоване застосування систем і методів управління якістю в усіх сферах діяльності - від досліджень до післяпродажного обслуговування - за участі керівництва та співробітників усіх рівнів та за раціонального використання технічних можливостей.

Метою TQM е досягнення довгострокового успіку шляком максимального задоволення запитів усіх груп, зацікавлених у ді­яльності компанії.

Завданнями TQM е постійне поліпшення якості шляхом регу­лярного аналізу результатів та коригування діяльності, повна від­сутність дефектів та невиробничих витрат, забезпечення конку­рентоспроможності та завоювання довіри всіх зацікавлених груп за ракунок використання передових технологій, гнучкості, свое­часних поставок, енергії колективу.

Тактикою TQM е усунення причин дефектів; залучення всік співробітників до діяльності з поліпшення якості; активне страте­гічне управління; неперервне вдосконалення якості продукції та процесів; використання наукових підходів до вирішення задач; регулярне самооцінювання.

Цикл управління в організації, що працюе за принципами TQM, являе собою цикл безперервного поліпшення всіх показни­ків діяльності та включае три ключові аспекти:

1)планування вдосконалення (аналіз потреб споживачів, сус­пільства, співробітників та організації, що постійно змінюються; аналіз внутрішніх можливостей організації з поліпшення якості; розрахунок перспективних витрат на якість);

2)реалізація вдосконалення (визначення пріоритетів серед процесів, що піддаються коригувальним діям; створення команди з удосконалення процесу; уточнення завдань; збирання даних; причинно-наслідковий аналіз; планування та впровадження рі­шень, документування; оцінка результатів; стандартизація);

3)самооцінювання (національні та міжнародні премії з якості; внутрішньофірмова система балів).

Принципи с-ми: * Задоволення потреб споживача, сус­пільства й співробітників організації;­ * Планування, забезпечення й конт­роль поліпшення якості всіх проце­сів і систем; * Розробка переважно попереджува­льних дій; * Навчання управлінню якісгю всього персонапу; * Покладення функцій управління які­стю на всіх співробітників; *Регулярне виявлення й вирішення в напрямі якості хронічних проблем; * Координація та взаемодія діяльності всіх слівробітників у сфері якості.

41.Сутність поняття “продуктивність”. Складові продуктивності операційної діяльності. Методи оцінки та шляхи підвищення продуктивності операційної діяльності.

Продуктивність – показник якості, що показує, який обсяг прод-ї мож.бути випущ.за доп-ю оцінюваної прод-ї або який обсяг вир.послуг мож.бути наданий за визн.проміжок часу; найб.заг.критерій ефективності викор-я країною, галуззю пром-стю або п-вом своїх ресурсів (або факторів вир-ва). В найбільш широк.розум-і вона визн-ся наст.співвідн-ям: прод-сть=Сумарний вихід/Сум.вхід. Продуктивність є відносним пок-ком. ЇЇ мож.вираз. у вигляді часткових, багатофакторн.пок-ків і заг.пок-ка.

Методи: 1)аналітичні (метод функц.-вартісн.аналізу); 2)експертні.

Америкакским последователем А. Файоля был инженер­механик Гаррингтон Эмерсон (1853 - 1931), получивший обра­зоваине в Германии. Вершикой его иселедований было фор­мулирование в 1912 г.12 принципов ироизводительности (шляхи підвищ-я):

1.Исходный пункт управления - отчетливо поставленные цели.

2.Здравый смысл, требующий признания ошибок и по­иска их причин.

3.Компетентная консультация на основе привлечения профессионапов с целью совершенствования управлеиня.

4.Дисциплина, основаиная на четкой регламентации дея­тельности, контроле, своевремеином поошрении.

5.Справедливое отношение к персоналу.

6.Быстрый, надежный, полный, точный и постоянный учет.

7.Диспетцеризация по принципу vлучше диспетчировать хотя бы незапланированную работу, чем планировать работу,не диспетчируя ее».

8.Нормы и инструкции, способствующие поиску и реали­зации резервов.

9.Нормализация условий труда.

10.Нормирование операций, заключающееся в стандарти­зации способов их выполнения, регламентированиивремеии.

11.Письменные стандартные инструкции.

12.Вознаграждение за производительность.

Ниже приведены некоторые общие указания для улучшения индивидуапьных результатов:

1.Тщательный подбор рабочих. При подборе рабоцих сле­дует проводить тестирование. Эти тесты должны вклю­чать элементы будушей работы: испытание сноровки при работе на сборочной линии, тестирование навыков умственной работы, тесты на взаимодействие с клиен­тами при работе в офисе и т.д.

2.Уровень обучения. Чем выше эффективность обучения, тем быстрее скорость овладения знаниями (работой).

3.Мотивация. Увеличение производительности по закону кривой обучаемости не наблюдается при отсутствии вознаграждения. Вознаграждение может быть выраже­но в денежной форме (индивидуальное или групповое стимулирование) или в виде морального стимулирова­ния (например, присвоение звания "рабочий месяца" и т.п.).

4.Рабочая специализация. Как правило, чем проще задача, тем быстрее достигается высокая производительность. Будьте внимательны, чтобы задание не было скучным, в противном случае переопределите задание.

5.Выполняйте одну работу, а если несколько, то одновре­менно выполняйте очень немного работ. Обучение каждой работе идет быстрее, если выполняется одна работа, а не ряд работ.

6.Используйте инструменты или оборудование, которое спо­собствует выполнению задания.

7.Обеспечьте быструю доступную помощь. Выгоды от обу­чения реализуются в том случае, если доступна помощь.

8.Резрешите рабочим участвовать в переопределении (изменении) задания.