44.Проектування продукту. Вибір варіанту технології та розробка виробничого процесу.

Проект-я прод-ту включ такі 4 етапи: досл-я, розробка, впровадж-я, розповсюдж-я. 2 фази проект-я: 1)пошук ідей; 2)проект-я конкр.прод-ї.

Рез-ти процесу проект-я продукут постають у вигляді таких документів: *специфікації (вимоги) обладн-я і матеріалів; *схеми мат.потоків; *технолог.карти; *робочі креслення; *прототипи майб.виробу.

Для вибору варіанту технології викор.поняття критич.обсягу вир-ва (або крит.програма) – обсяг випуску, при якому сумарні поточні та капіт.витрати по різних порівнюваних варіантах співпадають. Розрахунок крит.обсягу вир-ва: Nкр.=(С’’2 – С’’1)/(С’1 – С’2), де С’’2 і С’’1 – капіт.витрати за варіантами; С’1 і С’2 – змінні витрати за варіантами. Nкр. показ.рівнозначність варіантів.

Розробка вир.процесу зд-ся за такими критеріями: вир.потуж-сть, екон.ефект-сть, гнучкість, продукт-сть, надійності, ремонтопридатність устатк-я, стандарт-я і пост.рез-сть, безпека і пром.санітарія. Аспекти: -тип с-ми переробки; -МОВ комплектуючі; -чи залучені субпідрядники; -методи переробки – тип техн-гії; -ступінь механ-ції та автоматиз-ції; ступінь спеціалізації.

Методи орг-ції вир-ва – спосіб зд-я вир.процесу, сук-сть засобів і прийомів його реал-ї: 1)потокові (конвеєр); 2)не потокові (поетапне).

Форми орг-ції вир.процесу визн-ся диференціацією і впоряди-ям, розміщ-ям процесів вир-ва у просторі і часі.

Орг-ція вир.процесу у просторі – визн.його вир.стр-ру (технолог.спец-ція (одноріч.операц.) + предметно-спец.)(пев.посл-сть викон.операцій. Орг-ція вир.процесу в часі: *послід.; *паралельно; *послідовно-паралельно.

45.Організація виробничого процесу в часі. Організація виробничого процесу в просторі.

Основою орг-ції вир.процесу в часі є вир.цикл – мова йде про проект-я роб.операцій.

Орг-ція вир.процесу в часі:

*послід. Рух партій деталей відб-ся посл-о. Хар-ся такими умовами: вироби перед-ся на кож.наст.операцію всією партією після обробки її на попередній; устатк-я в межах обробки партії виробів працює без простоїв;

*паралельно. Сутність паралель­ного виду руху лолягае в тому, що деталі (поштучно або транспортними партіями) передаються на наступну опера­цію негайно після закінчення обробки на попередній операції, незалежно від часу виконання суміжних операцій та готовності всіеї партії. Таким чином, обробка деталей парті'і здійснюеться одночасно на багатьох операціях. Тут немае пауз в обробленні дета­лей (перерв партіонності), що веде до скорочення тривалості технологічної частини виробничого циклу й зменшення незавер­шеного виробництва;

*послідовно-паралельно. такий вид руху характеризуеться порядком передавання предметів праці на наступну операцію, за якого їі виконання лочинаеться до закінчення обробки всіеї партії на попередній операції, тобто е паралельність виконання операцій. При цьому обробка деталей усіеї партії на кожній операції провадиться безперервно. Можливі два варіанти паралельно-послідовного виду руху:

1) тривалість tіопередньої операції менша наступної або дорів­нюе їй. У цьому випадку деталі на наступну операцію переда­ються поштучно в міру їх готовності, при цьому вони (крім пер­шоі) не будуть оброблятися до звільнення робочого місця на на­ступній операції;

2) тривалість попередньої операції більша наступної або дорів­нюе їй. На попередній операції створюеться запас готових деталей з метою забезпечення безперервності наступної (короткоі) опера­ції. Передаючи деталі на наступну операцію, оріентуються на останню деталь. До початку роботи над нею на наступній опера­ції треба закінчити обробку решти деталей у партії.

Основою орг-ції вир.процесу в часі є вир.цикл – мова йде про проект-я роб.операцій.

Орг-ція вир.процесу у просторі – визн.його вир.стр-ру (технолог.спец-ція (одноріч.операц.) + предметно-спец.)(пев.посл-сть викон.операцій.

На підприємствах основні цехи та дільниці формуються залежно від характеру операцій, що виконуються, та ступеня готовності предметів праці за такими принципами спеці­алізації: технологічний, предметний або змішаний (nредметно­технологічний).

У разі технологічної формі спеціалізації виробничого підроз­ділу виконуеться тільки певна частина однорідних операцій при широкій номенклатурі оброблюваних предметів праці, які вихо­дять з нього в стані напівфабрикату з подальшою обробкою на інших стадіях для того, щоб стати готовим чи частковим продук­том. При цьому використовуеться однотипне устаткування, іноді близьке за габаритами.

Побудова предметної форми спеціалізації передбачае концен­трацію в основних цехах усіх операцій з отримання часткових або готових виробів. У таких цехах повністю виготовляються за­кріплені за ними деталі або вироби вузької номенклатури, напри­клад, один виріб, кілька однорідних виробів або конструктивно­однорідних деталей.

Змішана структура притаманна масовому та серійному типам машинобудівного виробництва. Підприемства, що працю­ють за індивідуальними замовленнями, використовують текноло­гічну структуру. Підлриемства з технологічними переділами (ко­ли сировина послідовно прокодить низку стадій зміни стану і форми, наприклад, металургійні чи текстильні) мають також тех­нологічну структуру.

Види вир.стр-р: 1)цехова; 2)безцехова; 3)корпусна; 4)комбінатська.