3.Тести відкритого типу.

3.1. Епікуреїзм - це одна із найбільш впливових шкіл елліністичної філософії.

3.2. Основними функціями філософії є світоглядна; іносеологічна; методологічна; логічна; критична; практично-перетворювальна

3.3. Критеріями істини є логічний, прогматичний, еститичний, утілітарний, етичний, конвенциальний, екзистенціальний, інтуітивний та інші критерії.

3.4. Методами емпіричного дослідження є класифікаційно-типологічні методи, методи так званої наукової індукції, статистичної обробки даних.

3.5. Глобальні проблеми ХХІ ст. Це проблема насильства, війни і миру, продовольча проблема.

4. Тести закритого типу.

1. Під поняттям серце П.Юркевич розуміє:

В) Поняття, яке характеризує синтез таких духовних сутнісних сил, як розум, почуття, воля.

2. Підберіть з графм Б вислови, які відповідають ідеалістичному або матеріалістичному розумінню світу (графа А).

1) б,в,г.

2) а, г

3. Це неправильно, що філософія виконує функцію:

А)

4. Виявіть серед наведених суджень правильне:

А),Г).

5. До кожного поняття з графи А підберіть відповідне положення з графи Б.

1)в, 2)г, 3)а, 4)б

6. Що не є обєктом науки:

Б), Д)

7. До основних законів діалектики в графі А підберіть поняття, за допомогою яких вони можуть бути пояснені:

8. Це неправильно, що Г.Гегель:

Г)

9. Новими реальностями сучасної епохи є:

А)

10. Це неправильно, що до базових цінностнй відносяться:

В), Є, Ж).

Білет № 26

1. Філософія елейської школи.

Основною ідеєю Елейської школи було метафізичне мислення. Найвідомішими представниками цієї школи вважаються Парменід та Зенои.

Парменід – засновник елейської школи, який знаходився під впливом Ксенофана. Його погляди продовжують систему поглядів Ксенофана на те, що варто розглядати як реакцію на вчення Геракліта. Сталості боротьби протилежностей у природі і взаємний перехід їх одна в одну, постійній мінливості Геракліта і натурфілософії мілетських мислителів  він протиставив єдине, неперервне, нерухоме і незмінне буття, ототожнене з думкою. У центр уваги Парменід поставив два найголовніші філософські завдання: про відношення буття і небуття і питання про відношення буття і мислення. Ці питання можуть бути вирішені тільки розумом. Розв’язуючи ці завдання, Парменід підійшов до закону заперечення протиріччя – як головного закону мислення. Він визнавав єдиний існуючий світ, що пізнається розумом, цей світ чуттєво не сприймаємо, відчуття – оманні. Критерієм істини в пізнанні він визнавав розум. Вчення Парменіда про буття і сприйняття його за допомогою розуму мало історичне значення в розвитку науки і філософії. Вважаючи критерієм істини розум, він звільнив мислення від омани та побутових уявлень почуттів. Це положення Парменіда стало основою античного раціоналізму, його по праву вважають “батьком” античного раціоналізму. Під незмінним, нерухомим буттям Парменід розуміє мислиме буття, чисту абстракцію, але не світ різноманітних речей. Його поняття буття являє собою розумову конструкцію, але не реальний простір. Меліс, у свою чергу, заповнював єдине буття речовинним простором, а небуття – порожнечею.

Парменід дуже різко розрізняв:

справжню істину (алетейа), що є продуктом раціонального засвоєння дійсності, та погляд (докса), що спирається на чуттєве пізнання. Чуттєве пізнання, за Пармеиідом, нам дає образ лише ілюзорного стану речей, тому з його допомогою неможна зрозуміти їхню справжню сутність.

Продовжуючи вчення Парменіда про істинність буття і його незмінність, Зенон ішов зво- ротним шляхом від удаваного світу до світу істинного. Вважаючи світ суперечливим, відповідно до вчення Геракліта, Зенон вважав, що істинним світом може бути тільки світ умоглядний, надчуттєвий, позбавлений протиріч.