7. Роль міжнародних фінансових організацій у розвитку фінансових ринків країн що розвиваються та країн з перехідною економікою («молодих» фінансових ринків).

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) і Багатостороння агенція з гарантування інвестицій (БАГІ) являють со­бою організації-філії Всесвітнього банку. МФК призначення - сприяти розвитку приватного бізнесу в країнах, що розвиваються, причому кредити надаються приватним компаніям на ринкових умовах. БАГІ було засновано в 1988 р. країнами-членами Всесвітнього банку. Його головна мета - стимулювати прямі зарубіжні інвестиції в країни, що розвиваються, шляхом страхування ризиків некомерційного характеру. Головна функція - надавати страхові гарантії іноземним інвесторам від некомерційних ризиків.

Міжнародний валютний фонд і Всесвітній банк сформу­вали кістяк сучасної інституціональної валютно-кредитної си­стеми. Всі інші інститути, зокрема регіональні, так або інакше залежать від них, знаходяться під впливом їх економічної політики.

8. Роль міжнародних фінансових організацій у розвитку ринків фінансових послуг країн що розвиваються та країн з перехідною економікою.(тільки у розрізі мфк)

IFC продовжує розробляти нові фінансові інструменти, що дозволяють компаніям управляти ризиками та отримувати більш широкий вихід на світові на національні ринки капіталів. До фінансових продуктів та послуг, що пропонуються IFC, належать:

1. Позики за рахунок власних коштів IFC: позики категорії А.

2. Синдиковані позики: позики категорії В.

3. Пайове фінансування (участь у статутному капіталі).

4. Квазі-пайове фінансування: позики категорії С.

5. Фонди прямих інвестицій та боргових інструментів.  

6. Структуроване фінансування.

7. Фінансування через посередників.

8. Продукти та послуги з управління ризиками.

9. Фінансування у місцевій валюті.

10. Муніципальне фінансування.

11. Фінансування експортно-імпортних торгівлі (фінансування міжнародної торгівлі).

12.Експертна оцінка

9. Роль міжнародних фінансових організацій у залученні іноземних інвестицій в країни що розвиваються та країни з перехідною економікою.

Сучасні концепції руху капіталу базуються на неоліберальних монетариських підходахта пов’язані з процесом глобалізації світової економіки.Динаміка прямих інвестицій сьогодні визначається не скільки максимізацією прибутку скільки контролем над ринком та необхідність використати свої монопольні та іноваційні переваги.

Серед широкого кола питань, які розглядаються зовнішньоекономічною політикою, на сьогодні однією з найактуальніших є політика іноземного інвестування.До останнього часу розвинуті країни експортували, а країни, що розвиваються, імпортували капітал. У 80—90 pp. корінним чином змінились напрямки і структура інвестиційних процесів. Інвестиції інших розвинутих та нових індустріальних держав відіграють суттєву роль в економіках таких країн як США, Німеччина, Японія, Франція та Китай ін. Для більшості країн з перехідною економікою іноземні інвестиції стають ключовим фактором їх ефективного розвитку. За даними Державного комітету статистики, станом на 2007 рік загальний обсяг вкладених в українську економіку прямих іноземних інвестицій становив 118277113тис грн, інвестиції в основний капітал- 102125393тис грн. Серед країн світу лідерами прямого інвестування в українську економіку є США Кіпр, Великобританія. Аналіз структури іноземного інвестування промисловості дає змогу дійти таких висновків. По-перше, іноземний інвестор вкладає кошти у не капіталомісткі галузі, які можуть забезпечити, за певних обставин, швидку окупність капіталу. По-друге, рівень інвестування у капіталомісткі галузі (машинобудування та металообробка, металургія, транспорт і зв'язок, наука й наукове обслуговування) щорічно падає. По-третє, іноземні інвестори охоче вкладають кошти лише у рентабельні галузі (що й не дивно).