3. Соціально-економічна сутність діяльності міжнародних фінансових організацій. Їх функції.

Появу та розвиток МФО необхідно розглядати у контексті процесу глобалізації економіки. Глобалізація означає більше, ніж потоки грошей, технологій, товарів та послуг у світовому масштабі..

Глобалізація відкриває нові можливості для мільярдів людей у всьому світі: зростання торгівлі, іноземних інвестицій, розповсюдження нових технологій, надшвидкісного транспорту, Інтернету та засобів масової інформації сприяють економічному та людському розвитку.

На сучасному етапі держави делегують все більше своїх повноважень впливовим міжнародним організаціям, таким як Організація Об’єднаних націй (ООН), Світова торгова організація (СТО), Європейський Союз (ЄС), НАТО, МВФ, МБРР. Спостерігається також зростання політичного та економічного впливу підприємств, особливо крупних транснаціональних корпорацій (ТНК) на фоні скорочення державного впливу в економіку та зниження податків.

В основі процесів глобалізації (а отже і причин, що лежать в основі виникнення та розвитку МФО) лежать наступні явища:

З одного боку, має місце накопичення колосальних капіталів окремими компаніями та країнами. Поступово цей капітал переростає у транснаціональний капітал; посилюється його домінуванням над економікою та політикою багатьох країн.

З іншого боку, формується глобальний попит на створення світовою матеріальною культурою нових технологій, продуктів споживання та послуг (наприклад, Інтернет, космічні технології, мобільний зв'язок, швидкісний транспорт, деякі медичні препарати, продукти харчування та багато іншого).

При цьому необхідно усвідомлювати, що:

(а) Участь будь-яких країн у світових процесах виробництва та розподілу ресурсів і матеріальних благ може забезпечуватися лише конкурентною боротьбою.

(б) Існування конкурентноздатних ринків може слугувати найкращою гарантією ефективної людської діяльності, але не обов'язково гарантією їх рівності.

(в) Одна з важливих особливостей глобалізації полягає у тому, що вона супроводжується нестримним розширенням світових ринків переважно для певних видів товарів.

МФО належить важлива роль у глобалізаційних процесах світової економіки та фінансів. Всі вони так чи інакше сприяють розвитку зв'язків та співробітництву між країнами. Особливого значення набувають регулюючі функції авторитетних міжнародних організацій.

Для розуміння сутності взаємовідносин України з МФО та ефективної побудови цих відносин необхідно чітко усвідомлювати їх суспільно-економічне призначення. Мова йде про розуміння функцій (призначення) фінансових відносин, що виникають між Україною та МФО.

Фінансовим відносинам, що виникають між Україною та МФО притаманні наступні функції:

- Інвестиційна функція. Залучені від МФО кошти спрямовуються на інвестиції в економіку країн-членів. При цьому інвестиційна функція має елементи регулювання та стимулювання (заохочення). Це знаходить прояв у тому, що МФО надають кошти лише на певних умовах. Такими умовами передбачається розвиток національних ринкових інституцій, формування відповідного правового середовища тощо.

- Контрольна функція. Це традиційна функція фінансів, яка базується на тому, що фінансові відносини є відносинами грошовими (тобто здійснюються в універсальній, зіставлюваній формі). Це дає можливість здійснювати у будь-який час, на будь-якому етапі облік та аналіз грошових потоків між країнами-реципієнтами та МФО. Інформація, отримана під час такого аналізу, є основою для прийняття подальших рішень щодо взаємовідносин між ними, розробки поточної та довгострокової політики. Рівень ефективності практичної реалізації контрольної функції залежать від ступеня розуміння цієї можливості, політики країни-реципієнта та конкретної МФО, стану економіки, технічного оснащення процесу збирання та обробки інформації.

4. Роль міжнародних фінансових організацій в інтеграційних та глобалізаційних процесах сучасності.

Глобалізація – це якісно нове явищем на сучасному етапі розвитку людства. На сьогодні поки не існує загальноприйнятого визначення поняттю «глобалізація». Але можна його охарактеризувати як процес економічної, політичної та культурної інтеграції всіх країн світу. Глобалізація означає більше, ніж потоки грошей, технологій, товарів та послуг у світовому масштабі.. Це процес, що веде до зростаючої взаємозалежності країн світу, об'єднуючи не тільки економіку, але й культуру, інформаційну сферу, технології та управління.

Глобалізація відкриває нові можливості для мільярдів людей у всьому світі: зростання торгівлі, іноземних інвестицій, розповсюдження нових технологій, надшвидкісного транспорту, Інтернету та засобів масової інформації сприяють економічному та людському розвитку.

Характерними рисами глобалізації є:

- Міграція у масштабах всієї планети грошових, людських та виробничих ресурсів. Характерною особливістю сучасності є вільна торгівля, вільний рух капіталів, зниження податків на прибуток, спрощення переміщення галузей промисловості між різними країнами заради зменшення витрат на працю та природні ресурси.

- Стандартизація та уніфікація законодавства.

- Стандартизація економічних та технологічних процесів.

- Зближення культур різних країн: спостерігається зближення ділової та споживчої культури між різними країнами світу, зростання міжнародного спілкування. Велика роль у цьому належить Інтернету, міжнародному туризму тощо.На сучасному етапі держави делегують все більше своїх повноважень впливовим міжнародним організаціям, таким як Організація Об’єднаних націй (ООН), Світова торгова організація (СТО), Європейський Союз (ЄС), НАТО, МВФ, МБРР. Спостерігається також зростання політичного та економічного впливу підприємств, особливо крупних транснаціональних корпорацій (ТНК) на фоні скорочення державного впливу в економіку та зниження податків.

В основі процесів глобалізації (а отже і причин, що лежать в основі виникнення та розвитку МФО) лежать наступні явища:

З одного боку, має місце накопичення колосальних капіталів окремими компаніями та країнами. Поступово цей капітал переростає у транснаціональний капітал; посилюється його домінуванням над економікою та політикою багатьох країн.

З іншого боку, формується глобальний попит на створення світовою матеріальною культурою нових технологій, продуктів споживання та послуг (наприклад, Інтернет, космічні технології, мобільний зв'язок, швидкісний транспорт, деякі медичні препарати, продукти харчування та багато іншого).

Крім того, загострюються питання, вирішення яких можливе лише у глобальному масштабі (проблеми екології, техногенні катастрофи, пошук альтернативних джерел енергії, боротьба зі СНІДом, освоєння космосу тощо). Вирішення всіх цих питань потребує величезних фінансових витрат та знань.