60. Роль Міжнародного Валютного Фонду (imf) у розвитку світової валютної системи у період до 1973 року.

За свою багаторічну історію IMF пройшов через дві фази: перша (закінчилася у 1973 р.) та друга фаза у діяльності IMF почалася із внесення поправок до його Статуту у 1978 р. Протягом першої (закінчилася у 1973 р.) IMF здійснював нагляд за переходом до загальної конвертованості валют. Труднощі, які мали місце при спробі зберегти систему фіксованих валютних курсів, призвели до дестабілізації валютних та фінансових умов у всьому світі, і примусили міжнародне співтовариство переглянути яким чином IMF міг би найбільш ефективно функціонувати у режимі змінних валютних курсів. Протягом п’яти років здійснювався копіткий аналіз та переговори з цих питань (1973-1978 рр.). Друга фаза у діяльності IMF почалася із внесення поправок до його Статуту у 1978 р. Новим статутом передбачалось розширення функцій IMF, дозволяючи йому боротися з тими складними проблемами, які виникли у зв’язку із крахом системи паритету валют (фіксованих валютних курсів). У 90-х роках у реалізації такої важливої функції як надання фінансової допомоги для ліквідації тимчасових дефіцитів платіжних балансів країн-членів відбулися суттєві зміни: основне місце в ній почали займати кредити для структурної перебудови економіки. IMF почав переважно кредитувати економічні програми, підміняючи тим самим діяльність IBRD та регіональних банків розвитку.

61.Роль Міжнародного Валютного Фонду (imf) у розвитку світової валютної системи у період після 1978 року.

За свою багаторічну історію IMF пройшов через дві фази: перша (закінчилася у 1973 р.) та друга фаза у діяльності IMF почалася із внесення поправок до його Статуту у 1978 р. Протягом першої (закінчилася у 1973 р.) IMF здійснював нагляд за переходом до загальної конвертованості валют. Труднощі, які мали місце при спробі зберегти систему фіксованих валютних курсів, призвели до дестабілізації валютних та фінансових умов у всьому світі, і примусили міжнародне співтовариство переглянути яким чином IMF міг би найбільш ефективно функціонувати у режимі змінних валютних курсів. Протягом п’яти років здійснювався копіткий аналіз та переговори з цих питань (1973-1978 рр.). Друга фаза у діяльності IMF почалася із внесення поправок до його Статуту у 1978 р. Новим статутом передбачалось розширення функцій IMF, дозволяючи йому боротися з тими складними проблемами, які виникли у зв’язку із крахом системи паритету валют (фіксованих валютних курсів). У 90-х роках у реалізації такої важливої функції як надання фінансової допомоги для ліквідації тимчасових дефіцитів платіжних балансів країн-членів відбулися суттєві зміни: основне місце в ній почали займати кредити для структурної перебудови економіки. IMF почав переважно кредитувати економічні програми, підміняючи тим самим діяльність IBRD та регіональних банків розвитку.

62. Роль sdr (Спеціальних Прав Запозичення) у поліпшенні міжнародної ліквідності країн-учасниць Міжнародного Валютного Фонду (imf).

Одним із фінансових продуктів IMF є надання країнам-членам додаткових ліквідних коштів шляхом розподілу спеціальних прав запозичення (Special drawing Rights, SDR). SDR є першим в історії резервним активом, створеним за рішенням IMF. Згідно статуту IMF, SDR має поволі перетворитися в основний резервний актив міжнародної валютної системи. Крім того, IMF має слугувати для країн-членів хранилищем ліквідних міжнародних резервів у вигляді резервної позиції та вимог за кредитами IMF.

Платіжно-розрахункова одиниця SDR використовується для забезпечення країн-членів IMF додатковою ліквідністю. Ці, свого роду, довірчі активи можуть знаходитись на зберіганні країн-членів як частина їхніх валютних запасів та можуть бути використані замість національних валют в операціях з іншими країнами-членами. На сьогодні (лютий 2008 р.) IMF випустив 217,3 млрд. SDR, що по курсу дол. США на початок лютого 2008 р. дорівнює 357,3 млрд. дол. США.

Щоденно IMF визначає курс SDR на основі механізму «валютного кошика». З 1 січня 2006 року у цей кошик входить чотири валюти.