46. Фінансові результати співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями.

Стан реалізації проектів економічного і соціального розвитку України за підтримки МФО свідчить про неефективне використання залучених у 2001-2006 роках коштів.

Значна частина проектів, що фінансувалася МФО, у повному обсязі не реалізована, деякі з них припинені на початковій стадії (у зв'язку із недоліками в ході впровадження).

Для переважної більшості проектів характерним є порушення термінів реалізації та неповне освоєння позичкових коштів. Лише кожен третій проект досягає поставленої мети у повному обсязі.Від реалізації проектів не отримується передбаченого ефекту соціально-економічного характеру, а системні і систематичні недоліки в процесі їх впровадження призвели до втрати кредитного ресурсу для фінансування державного бюджету та інвестиційних проектів за цих шість років на загальну суму майже 2 млрд. дол. США.

Основними причинами такого стану :

нормативно-правова невизначеність стратегії співпраці України з МФО, її ув'язки із програмами дій Уряду,

неповне та несвоєчасне виконання Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та іншими відповідальними виконавцями рішень Кабінету Міністрів України з цих питань,

відсутність дієвої системи контролю та впливу на хід реалізації проектів, що підтримуються позиками МФО.

Вперше Стратегію співробітництва з МФО затверджено Урядом лише у середині 2006 р.

Державні програми економічного і соціального розвитку України, складовою яких є плани співробітництва з МФО, всупереч чинному законодавству, жодного разу Верховною Радою України не затверджувалися і, відповідно, не набували нормативного, а значить обов'язкового характеру.

В Україні не вироблено середньострокової та довгострокової політики (стратегії) державних запозичень для потреб економіки країни.

Суттєвою проблемою залишається організаційно-кадрове забезпечення реалізації проектів через групи управління проектами, низький рівень їх кваліфікації;

Структура проектного портфелю МБРР в Україні тривалий час є ризиковою та диспропорційною, що, поряд з неналежним рівнем обґрунтування ініціювання цих проектів українськими виконавцями, призводить до неефективного використання кредитних ресурсів для їх впровадження. Вона також перевантажена інституційними проектами, які є, по суті, додатковим фінансуванням центральних органів виконавчої влади і за своєю результативністю найменш ефективними.

З 2002 року у фінансово-кредитній співпраці України з МФО сформувалося негативне сальдо надходження позичкових коштів у зв'язку з перевищенням витрат з погашення і обслуговування за раніше отриманими позиками над їх надходженням.

Україна протягом останніх шести років повернула МФО коштів на 1,9 млрд. дол. США більше, ніж отримала від них. Це спричиняє додаткове навантаження на державні фінанси та відволікання значних коштів від фінансування економічного розвитку країни на виконання боргових зобов'язань.

47. Проблеми співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями та шляхи їх вирішення.

Членство України у Міжнародному валютному фонді (МВФ), Міжнародному банку реконструкції та розвитку (МБРР), Багатосторонньому агентстві по гарантіях інвестицій (БАГІ), Міжнародній фінансовій корпорації (МФК), Міжнародній асоціації розвитку (МАР), Чорноморському банку торгівлі і розвитку (ЧБТР) і Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) сприяє доступу до порівняно дешевих кредитних ресурсів, які надаються на пільгових умовах.

За весь період співробітництва з МФО Україна отримала кредитних ресурсів на загальну суму більш як 11+16 млрд. доларів США. Через недоліки організаційного та інституціонального характеру не вдалося повною мірою використати можливості, які дає співробітництво з МФО. Передусім це стосується реалізації інвестиційних проектів Світового банку - за роки співробітництва використано менш як 0,43 млрд. доларів США, що становить 28,1 відсотка запропонованих на інвестиційні цілі ресурсів (1,53 млрд. доларів США).

Потребують розв'язання проблеми, пов'язані з пасивною позицією Української Сторони під час ініціювання проектів, тривалістю та складністю процедури їх підготовки і реалізації, зниженням ефективності використання позик, що надаються МФО, відсутністю досвідчених фахівців з питань управління проектами, зокрема з проведення тендерів та здійснення закупівель відповідно до установлених МФО процедур. Зазначені проблеми істотно впливають на структуру проектного портфеля Світового банку, який на даний час включає значну кількість інституціональних неприбуткових проектів.

Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що надаються МФО, потребує удосконалення законодавства, яке регулює питання щодо процедури підготовки та реалізації проектів, здійснення місцевих запозичень та надання державних гарантій, впровадження касового обслуговування проектів через Державне казначейство та удосконалення системи управління проектами, підвищення якості та поліпшення структури проектних портфелів МФО.