86. Соціально-економічна сутність діяльності Міжнародної Фінансової Корпорації (ifc). Мета та завдання її діяльності.

Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, IFC,) є міжнародною інвестиційною компанією, членом Групи Світового банку (World Bank Group, WBG). Вона є найбільшою у світі інвестиційною компанією. Для того щоб стати членом IFC, країна має бути членом IBRD. Ідея створення міжнародної фінансової організації, на зразок IFC виникла ще у другій половині сорокових років ХХ ст., після Бреттон-Вудської конференції. Основними передумовами її створення були:необхідність надання допомоги приватному сектору економік країн, що постраждали в II Світовій війні;неможливість ефективної допомоги приватним секторам економіки зі сторони урядів цих країн. Мета IFC – сприяти економічному розвитку країн-членів шляхом заохочення приватних інвесторів інвестувати кошти за кордоном, головним чином у країни, що розвиваються та країни з перехідною економікою. IFC найчастіше доповнює приватний капітал, не конкуруючи з ним. По кредитах, що надаються IFC приватним підприємствам не вимагається (на відміну від кредитів IBRD) урядові гарантії. При роботі в країнах, що розвиваються IFC має завдання: Сприяти розвитку відкритих та конкурентних ринків у країнах, що розвиваються. Підтримувати приватний сектор в країнах, що розвиваються. Сприяти створенню «продуктивних робочих місць» та наданню базових послуг в цих країнах. Створювати можливості для людей уникати бідності та поліпшувати своє життя.

87. Принципи діяльності Міжнародної Фінансової Корпорації (ifc). Пріоритети її діяльності на сучасному етапі.

Згідно Статуту IFC, у своїй діяльності вона слідує трьом основним принципам: Принцип підприємництва (a business principle, taking on the full commercial risks of its investments, accepting no government guarantees and earning a profit from its operations); Принцип почесного посередника (be an honest broker, using its unique abilities as a corporation owned by governments to "bring together investment opportunities, domestic and private capital, and experienced management); Принцип каталізатора (play a catalytic role, investing only in projects for which "sufficient private capital is not available on reasonable terms."). Нині IFC зосереджується на наступних п’яти пріоритетах для максимізації свого стабілізуючого впливу на розвиток (sustainable development impact): Посилення уваги до так званих «прикордонних ринків» (frontier markets), тобто ринків, що характеризуються високими ризиками та низькою дохідністю, особливо до сектору малих та середніх підприємств. Розбудова довгострокового партнерства з новими зростаючими глобальними гравцями в країнах, що розвиваються. IFC має відрізнятися від подібних собі організацій спрямованістю на стабільність (sustainability); Здійснювати натиск на інвестиції приватного сектору в інфраструктуру, охорону здоров’я та освіту. Розвивати національні фінансові ринки шляхом їх інституційної розбудови та використання інноваційних фінансових продуктів. Більш як третина інвестиційного портфелю IFC призначена для зміцнення та диверсифікації фінансового сектору – банкам, лізинговим та іпотечним компаніям у країнах, що розвиваються.