82. Діяльність центрального банку як банку банків.

Виконує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків. КБ виникає потреба в готівці цб видає її в обмін на безготівкові резерви. ЦБ не змінює грошову вазу, а змінює її структуру.

Розрахункове обслуговування: може бути централізованим ( міжбанківські розрах через рахунки в цб) та децентралізоване ( через розрах-клірингові центри, з остат розрах через цб; через кореспондентські рахунки, які комер банки відкривають один в одного).

Напрями діяльності: розробка нормат док, організ і пров міжбанк розрах., надання кб над коротких кредитів, лі ценз нової діяльн, клірингові центри.

Цб забезпечує: мін банк ризики, оптимізацію надлишкових резервів кб, безпеку сист розрах, ефект рег грош ринку, стабілін фін стану банків, забезп взаємодію банк розрахунків з електронними платежами та цінними паперами.

Кредитне обслуговування: цб впливає на грошовий обіг збільш обсягів кредитів., надає корострокові кредити для підтримки ліквідності., засіб урегулювання міжб розрах.

Цб застосовує різні способи кредитування: ломбардний кредит (під заставу цінних паперів), купівля цінних паперів у кб, ре дисконтування векселів. 2 методи надання кредиту: прями - безпосередньо банку, тендерний – подають заявки, аукціон. амер – заявки ранжируються, голан – задовольн за останньою % ставкою.

83. Походження та розвиток центральних банків. Створення Європейської системи центральних банків. Попередниками центр. банків можна вважати емісійні банки, які виникли у ХІХ ст. Великого значення набуло розширення грош. маси і підвищення значення банкнотного обігу. Банк. сис-ма продовжувала зростати, випуск банкнот збільшувався і став невід’ємною рисою ек-ки. Банкноти витісняли повноцінні монети з обігу. Право емітувати банкноти держава закріпила за одним банком, надавши йому статус емісійного банку. Завдяки концентрації та монополізації банкнотної емісії держава дістала можливість впливати на пропозицію грошей і використовувати емісію для фінансування держ. витрат. Т.ч. саме об’єктивна потреба в централізації банкнотної емісії спричинила виникнення емісійних банків.

Прикладом виникнення емісійного банку є становлення і розвиток Банку Англії.

Система золотомонетного стандарту — це саморегульована грош. сис-ма, яка передбачає безпосередній обіг золотих монет, вільну їх чеканку і необмежений обмін банкнот на золото в монетній формі. Система обігу грошей, нерозмінних на золото і позбавлених власної вартості, не має механізму, тому вона потребує створення відповідного органу, забезпеченого організаційно оформленим регулятивним механізмом. Таким органом стає центр. банк. Створення центральних банків відбувалося двома шляхами.

Перший шлях - еволюційним — це поступове перетворення банку, який мав статус емісійного, у центр. банк. Другий шлях — це створення центр. банку на основі спец. закону, який передбачає особливий статус новоствореного банку з моменту його заснування. Центр. банки активно співпрацюють з міжн. валютно-кредитними і фін. організаціями, насамперед з МВФ.

ЄСЦБ — це дворівнева банк. сис-ма, що складається із Європ. Центр. банку і нац. центр. банків країн ЄС. Створення ЄСЦБ було передумовою запровадження єдиної європ. валюти — євро.

ЄЦБ 1998 р. Керівні органи ЄЦБ: Рада керуючих і Виконавче правління. Рада керуючих складається з членів Виконавчого правління і голів нац. центр. банків країн зони євро ЄВС. Виконавче правління складається з президента банку, віце-президента і 4 інших членів, які обираються за заг. згодою урядів країн-членів на рівні Глав держав або урядів.