Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
groshi_ta_kredit.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.04.2019
Размер:
870.91 Кб
Скачать

19. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.

З позицій істор. розвитку ек. теорії суч. монетаризм спіткала та ж сама доля, що й кейнсіанство: після стрімкого злету розпочався період критичної оцінки, розчарування та спроб удосконалення. Це можна пояснити тим, що поява суч. монетаризму у його крайньому прояві була спробою дати відповідь лише на 1 локальну проблему ек. розвитку – знайти вихід з інфляційного тупика, в якому опинилася капіталістична економіка в 60–70-ті роки, подібно до того як кейнсіанство шукала відповідь теж на 1 локальну проблему, але пов’язану з подоланням безробіття та ек. спаду, перед якою опинилося капіталістичне сусп-во на межі 20–30-х років.

Для школи Кейнса боротьба з інфляцією не була актуальною. Найбільше їх цікавила проблема безробіття. Для школи Фрідмана так само не дуже актуальною була проблема боротьби з безробіттям, їх особливо турбувала інфляція.

Коли економіка зах. світу в 70–80 роки вийшла на пряму поступового рівномірного зростання за відсутності високої інфляції, виявилося, що актуальні для кейнсіанців і монетаристів локальні проблеми трансформувалися в хронічні та одночасні. Інфляція та безробіття постійно «жевріють» у ринковій економіці, загрожуючи підірвати її механізм то в одному, то в іншому напрямі, а то й в обох зразу. Щоб запобігти таким загрозам, ринкову економіку в нових умовах потрібно «лікувати комплексно». Ні кейнсіанські, ні монетаристські рецепти в їх чистому вигляді для цього не годилися, що й визначило формування кейн.-мон. синтезу як нового етапу в розвитку монетаристської теорії.

Не вдаючись до розбору конкретних ідей окремих економістів, що представляють цей новий напрям, зупинимося лише на деяких положеннях з арсеналу кейнсіанців і мон-тів.

Представники обох, напрямів монетаристської теорії погоджуються з тим, що зупинити інфляційну спіраль важко, що легше її попередити. Тому вони єдині в тому, що кожна країна мусить виробити таку стратегію монетарної політики, яка не дала б змоги інфляції вийти з-під контролю. Для цього центральні банки повинні мати високий рівець самостійності, а пріоритетом його повинно стати досягнення довгостр. стратегічних цілей, а не орієнтація на поточні вимоги ек. суб’єктів чи пол. структур.

Спираючись на рекомендації, що синтезують ідеї монетаристської та кейнсіанської шкіл, суч. регулятивна практика ефективно поєднує свою прихильність довгостр. цілям ек. розвитку, що походить з монетаристських ідей, з обережним застосуванням регулюючих заходів держави на короткотерм. інтервалах.

20. Сутність та економ. Основа грошового обороту.

Процес сусп. відтворення відбувається безперервно, тому безперервним е і рух грошей, що його обслуговує. Взятий сам по собі цей прогрес безперервного руху грошей між суб’єктами ек. відносин у сусп. відтворенні являє собою грошовий оборот.

Грошовий оборот – явище макро-ек. порядку. Він обслуговує круговорот усього сук. капіталу сусп-ва на всіх стадіях сусп. відтворення: у вир-ві, розподілі, обміні і споживанні.

Через авансування грошей на придбання засобів вир-ва і оплату роб. сили капітал спрямовується у сферу вир-ва і забезпечує виг-ня валового нац. продукту. Через оплату виг. продукції та послуг гроші обслуговують реалізацію нац. продукту і вивільнення сусп. капіталу в грошовій формі. У процесі викорня грошової виручки від реалізації продукції та послуг здійснюється розподіл вартості нац. продукту між власниками факторів вир-ва та державою. В усіх ек. суб’єктів формуються грошові доходи, за рахунок яких вони спрямовують капітал у сферу споживання – вир. та особистого. Тим самим забезпечується новий цикл сусп. відтворення.

оборот грошей – кругообіг окремого Інд капіталу. тобто на мікрорівні.

Суб’єктами грошового обороту є всі юр. та фіз. особи, які беруть участь у вир-ві, розподілі, обміні та споживанні валового сусп. продукту.

Ек. основою грошового обороту є процес сусп. відтворення. Внутр. обумовленість грош. обороту процесом сусп. відтворення визначає його сутнісну єдність і безперервність, які можна назвати конституційними ознаками грош. обороту. Це положення має важливе значення для практики управління і викор-ня грош. обороту. У ній не повинно допускатися зведення непереборних перепон на шляху грош. потоків, як і непрох. меж між окремими потоками грошей.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]