61. Заг. Передумови та ек. Причини, що визначають необх. Кредиту.

Кредит виник у сфері обміну, кредит полегшує реалізацію товарів. Він розвивався і перемістився у сферу суспільного відтворення – виробництво. Передумови: майнове розшарування, у період розпаду первіс­нообщинного ладу, коли бідний мусив звертатися за позичкою до багатшого але в сучасному світі не діє, необхідність акумулювати тимчасово вільні вартості для надання її в позичку, збіг економічних інтересів, отриманням позичальником регулярних доходів, довіра.

потреби можуть бути: викликані сезонними і постійними потребами в кредиті. Сезонні – викликані природними чинниками, постійні – випадковими причинами. необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту, — коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юридичних, так і у фізичних осіб. Коли в одних із них кошти вивільняють¬ся, іншим їх не вистачає. Ця суперечність розв’язується за допомогою кредиту, котрий необхідний позичальнику для розширення виробництва або для повнішого задоволення власних потреб.

62. Сутність кредиту, його структура, еволюція та зв'язок з іншими ек. Категоріями. Графік

За своєю сутністю кредит – це су-сп. відносини, що вини­кають між ек. суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів на засадах зворотності, платності та добровільності.

основними ознаками кредиту є: учасники економічно самостійні, кредитні відносини добровільні та рівноправні, кредитні відносини не змінюють власника цінностей; кредитні відносини є вартісними і нееквівалентними (позичальник повертає більшу суму за рахунок процента) процент виконує функції: компенсувати втрати доходу, стимулювання позичалька до підвищення ефективності використ коштів

Кредит як форма сусп. відносин має багато спільного з іншими ек. категоріями – грошима, фінансами, тор­гівлею, капіталом та ін. Вони тіс­но переплітаються функціонально між с.

Від грошей (як грошей) кредит відрізняється рисами: – у грош. відносин ними є продавець і покупець, у кредитних – кредитор і позичальник;

На відміну від кредиту, фінанси формуються в процесі розподілу вартості (кре­дит – у процесі перерозподілу), рух вартості у фін. від­носинах пов'язаний зі зміною власності, не є зворотним і плат­ним, визначається переважно неринковими, адмін.-вольовими чинниками. Фінанси і кредит функціонують переваж­но паралельно, на відокремлених ек. сегментах, допов­нюючи, а не підміняючи, один одного.

Кредит і торгівля теж тісно переплітаються: торгівля все частіше здійснюється в кредит, а кредит організується на засадах торгівлі борго­вими зобов'язаннями.

Сутність кредиту постійно розвивається. В основі цього процесу лежить розвиток і вдос­коналення ек. відносин у сусп-ві. 1 формою кредиту був лихварський кредит. Хар. ознаками його було те, що він має випадковий характер. Його суб'єктами на боці кредиторів були багаті люди, які нада­вали в кредит власні кошти, а на боці позичальників – не­заможні. З переходом до товарно-капіталістичного вир-ва відбулося чітке розмежування вир. і особистих потреб у запозиченні коштів. Підтримання і розвиток вир-ва стали широкомасшта­бною сферою застосування запозичених коштів і стимулювали ма­сове формування вільних коштів. Також значно зросла роль бан­ків як спеціаліз. інституцій з організації кред. відносин. Сам кредит набув капіталістичного хар-ру.

63. Стадії та закономірності руху кредиту на мікро- і макрорівнях. Принципи кредитування. Рух позиченої вартості можна назвати відтворювальним і виразити формулою:

ВВ — НП — ОП ... ВП ... ВК — ПК — ОК,

Виходячи з цієї формули, можна виділити такі стадії відтворювального руху кредиту:

1-а стадія — формування вільної вартості як джерела надання позичок (операція ВВ);

2-а стадія — розміщення вільної вартості в позичку (операції НП—ОП);

3-я стадія — використання позичальником коштів, одержаних у тимчасове розпорядження (операція ВП);

4-а стадія — вивільнення використаних позичальником коштів з його обороту або формування в нього доходів, достатніх для повернення позички (операція ВК);

5-а стадія — повернення позичальником вартості кредитору (операції ПК—ОК) та сплата процента. На цьому етапі завершується рух позиченої вартості і закінчуються відносини між кредитором і позичальником щодо даної позички.

П’ять стадій має лише той кредит, що бере участь у фор­муванні капіталу позичальника. Якщо ж кредит не бере у цьому участь, а використовується лише як кошти, то 3 і 4 стадії випадають (міжбанківський кредит).

Закономірності руху мікрорівні.

• зворотність руху;

• тимчасовість перебування позиченої вартості в обороті позичальника (триваліст 1 обороту);

• збереження позиченої вартості в процесі руху і повернення її в повному обсязі;

• залежність величини позички від наявних вільних коштів;

Закономірності руху макрорівні.

• кількісні параметри розвитку кредиту мають бути адекватними динаміці об­сягів ВНП;

• так як позичкова операція є вимогою і зобов’язанням одночасно - загальні суми кредитних вкладень і позичених ресурсів балансуються;

• зворотність і платність кредиту робить його найбільш адекватним ринк. умовам інструментом фінансування зростання капіталу в реальному секторі ек-ки;

• міжгалузевий рух кредиту (спрямування коштів з галузей і секторів ек-ки з низькою рентабельністю у високорентабельні галузі).