30. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 1).

Канонiчний запитувальний зв’язок –– це такий багатовимiрний зв’язок, у якому: тип спiввiдношення мiж будь-якими двома початковими об’єктами може бути лише Б:Б; тип спiввiдношення мiж будь-яким початковим i кiнцевим об’єктaми не може бути Б:1. Якщо багатовимiрний запитувальний зв’язок не є канонiчним, то виконується ряд перетворень для зведення його до канонiчного вигляду.

Перетворення 1. Нехай у багатовимiрному запитувальному зв’язку

.

Спiввiдношення мiж початковими об’єктами Т (Х1:Х2) = 1:Б, тобто порушенo умову канонiчностi. Тодi запитувальний зв’язок потрібно перетворити на тотожний ланцюжок запитувальних зв’язкiв:

.

Можливi багатовимiрнi запитувальнi зв’язки, для яких перетворення 1 виконується багаторазово, в результатi чого початковий запитувальний зв’язок зaмiнюється сукупнiстю, яка вміщує кiлька одновимiрних i закiнчується багатовимiрним запитувальним зв’язком меншої розмiрностi, ніж початковий, який одразу буде канонiчним, тобто не пiдлягатиме розкладанню на простiші зв’язки.

31. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 2).

Нехай iснує багатовимiрний запитувальний зв’язок, спiввiдношення мiж початковим і кінцевим об’єктами якого Т (Х1, У) = 1:Б, тоді потрiбно виконати таке перетворення:

=

. Якщо перетворення 2 виконано над багатовимірним запитувальним зв’язком з двома вхідними об’єктами, то йому можуть бути поставлені у відповідність два тотожних запитувальних зв’язки:

.

У процесі проектування перевагу необхідно віддати тому ланцюжку, який швидше можна виконати. Визначитися щодо того, на виконання якого ланцюжка буде витрачено менше часу, можна за допомогою аналізу алгоритмів реалізації обох варіантів.

32. Аналіз і зведення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду (перетворення № 3).

Спiввiдношення мiж початковим i кiнцевим об’єктaми Т(Х1:У) = Б:1, тобто порушено умову канонiчностi. Тодi запитувальний зв’язок потрібно перетворити на тотожний ланцюжок запитувальних зв’язкiв:

«По заданому магазину видати інформацію про всі заявки на товари з їх основними характеристиками» - Т(ЗАЯВКА:ТОВАР)=M:N, T(ЗАЯВКА:МАГАЗИН)=1:N.

=

33. Правила побудови структурних зв’язків.

Описуючи запити запитувальними зв’язками, необхідно керуватися такими правилами.

Спочатку потрібно класифiкувати запитувальнi зв’язки на двi групи:

а) запитувальнi зв’язки iнформацiйно-пошукового характеру (пошук, упорядкування, логiчнi порiвняння, видача довiдок);

б) запитувальнi зв’язки, для реалiзацiї яких необхiдно виконувати розрахунки, пов’язані з обробкою кiлькох iнформацiйних масивiв.

Якщо запит має лише iнформацiйно-пошуковий характер, то його описують згiдно з наведеною методикою у виглядi багатовимiрного запитального зв’язку, перевiряють на вiдповiднiсть канонiчностi i виконують вiдповiднi перетворення.

Другий тип запитiв досить складно описувати розглянутими за правилами. Тому для другого типу запитiв необхiдно виконати аналiз i серед об’єктiв, задiяних у запитi, видiлити головнi (ведучi) та довiдковi.

Головними, чи ведучими, будуть тi об’єкти, з перегляду яких по-чинається реалiзацiя запиту і дані яких використовуються в певних розрахунках. Довiдковими є об’єкти, iнформацiя яких використовується для довiдкових цiлей, наприклад для розшифрування табельного номера працiвника вiдповiдним прiзвищем, iм’ям і по батьковi при видачi на друк чи на екран вiдповiдного вихiдного повiдомлення.

Для запитів, пов’язаних з розрахунками, практично неможливо подати запитувальні зв’язки згідно з описаною методикою. Тому при їх формалізованому описі необхідно моделювати алгоритм і подавати запитувальний зв’язок одразу у вигляді ланцюжка запитувальних зв’язків.