28. Виявлення та опис інформаційних запитів до бд.

Видiлення запитiв до БД i словесний їх опис. Для того щоб описати запити, необхiдно дослiдити процеси обробки iнформацiї по кожнiй функцiональнiй задачi модельованої предметної областi. Цей аналiз та формалiзацiя процесу обробки iнформацiї потрібні для визначення структурних зв’язкiв мiж iнформацiйними об’єктами, тобто вже на етапi iнфологiчного моделюванння БД проектувальник має чiтко уявляти алгоритм та логiчну схему розв’язання кожної задачi.

Запити видiляють опитуванням користувачiв i з’ясуванням iнформа­цiйних потреб прикладних програм. Запити описують спочатку словесно, по можливостi чiтко видiляючи всi об’єкти, якi використовуються при виконаннi запиту, а також описуючи запит так, щоб можно було виявити послiдовнiсть переходу вiд одного об’єкта до iншого при виконаннi запиту.

Oписуючи запит, також потрiбно враховувати режим його виконання. Режими бувають одиночними i множинними. Одиночний режим — це такий, коли запит виконується для одного екземпляра початкового об’єкта: наприклад, «Для заданого ПОСТАЧАЛЬНИКА ... ». Множинний режим означає багаторазове виконання запиту для всiх екземплярiв початкового об’єкта чи їх пiдмножини: в запитi вказано «для всiх» чи «для кожного». Передбачається виконання запиту для багатьоx екземплярiв початкового об’єкта. Це свiдчить про те, що при реалiзацiї алгоритму екземпляри даного об’єкта вибирають i обробляють послiдовно. Якщо в запитi вказано слова «для заданого», «для певного», це значає, що запит виконується для конкретного єдиного екземпляра початкового об’єкта, пошук якого при реалiзацiї запиту можна виконувати за ключем.

29. Поняття запитувального зв’язку їх формальний опис та різновиди.

Запитувальний звязок будується на основі запиту. Представляє собою структурований опис інформаційного запиту, в якому відображені обєкти, необхідні для його реалізації з врахуванням навігації між ними. Навігація – це послідовність пошуку та переходу від одного обєкту до іншого при реалізації запиту.Узагальнена форма запитувального зв’язку така:

,

де Х1, Х2, ..., Хn –– початковi об’єкти, якi потрiбно розмістити в порядку iнформацiйного пошуку чи в порядку зменшення групувальної ознаки об’єктiв;

У –– кiнцевий об’єкт, який уособлює мету реалiзацiї запиту (вiн має бути завжди один).

Початкові й кiнцеві об’єкти виділяють на основi семантичного аналiзу запиту. Якщо в результатi аналiзу видiлено кiлька кiнцевих об’єктiв, це означає, що один запит вмiщує кiлька одновимiрних запитувальних зв’язкiв.

Запити бувають одновимірні й багатовимірні. Запит, у якого на вході є один початковий об’єкт, називається одновимірним. Запит, у якого на вході кілька початкових об’єктів, є багатовимірним.

Два запитувальних зв’язки тотожнi, якщо результати їх виконання збігаються.

Усi одновимiрнi запитувальнi зв’язки не пiдлягають подальшому аналiзу i перетворенням, їх можна одразу використовувати для побудови структурних зв’язкiв. Багатовимiрнi зв’язки необхiдно додатково проаналi­зувати i перевiрити їх на вiдповiднiсть умовам канонiчностi.