Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_РЕ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
946.18 Кб
Скачать
  1. Зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами снд і світу, шляхи їх вдосконалення

Міжнародні економічні зв'язки — це сис­тема господарських зв'язків між національними економіками країн на основі міжнародного поділу праці.

Саме ці зв'язки сприяють:

  • зростанню національного доходу;

  • прискореному роз­витку науково-технічного прогресу;

  • підвищенню рівня життя населення країни;

  • впли­вають на загальну атмосферу довіри між країнами, на зміц­нення їх партнерських відносин та взаєморозуміння і добросусідства.

Існують показники за якими можна визначити ступінь участі країни в міжнародному поділі праці, і в першу чергу це:

  • експортна квота;

  • імпортна квота;

  • зовнішньоторгівельна квота.

Розрахунок експортної квоти:

,

де Ек – об’єм експорту даної країни;

Розрахунок імпортної квоти:

,

де Ік – об’єм імпорту даної країни;

При визначенні рівня розвитку зовнішньоекономічних зв’язків певної країни використовують зовнішньоторгівельну квоту, яка визначається відношенням величини зовнішньоторівельного обігу країни до об’єму її валового внутрішнього продукту

Зовнішньоекономічні зв'язки - це взаємодія однієї країни з іншими країнами світу енергією, інформацією, товарами та інши­ми продуктами господарської діяльності. В сучасних умовах зов­нішньоекономічні зв'язки будуються на основі:

- відкритої еко­номіки; - міжнаціональної торгівлі; - міжнаціональних фінансів; - міжнаціональної економічної інтеграції.

Відкрита економіка та її атаки. У СВІТОВОМУ господарстві існує два види економічних систем:

- закрита економіка, в якій рух товарів здійснюється піше в межах державних кордонів:

В = С + Б + К,

де В - валовий випуск, С - споживання домашніх господарств. Б - споживання держави. К - капітальні вкладення;

- відкрита економіка, в якій рух товарів виходить за межі національних чи державних кордонів:

В = С + В + К+(Е І),

де Е - експорт. / *- імпорт. ЧЕ = Е І (чистий експорт).

Ознаки більшості відкритих економік:

- широкий спектр товарів зарубіжного виробництва на споживчому ринку;

- розвинутий валютний ринок, тобто вільний обмін національ­ної та зарубіжної валюти;

- вільний рух капіталів, праці, ресурсів, товарів між країнами.

Існують наступні форми зовнішньоекономічної діяльності:

1. Міжнародна торгівля - це оборот товарів, який забезпечує рух товарних мас зі сфери виробництва у сферу споживання.

2. Кредитування та інвестування.

Кредитування - це надання кредиту у грошовій або товарній формі з виплатою процентів.

Інвестиції - це капіталовкладення. Іноземні інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу закордонними власниками у галузі народного господарства.

  1. Науково-технічна співпраця може бути наступних видів:

експорт продукції, яка є науковомісткою;

кооперація країн у створенні нової техніки, технології;

спорудження заводів "під ключ" та модернізація об'єктів;

використання лізингу, обмін передовим досвідом;

технічна допомога та науково-технічна співпраця;

4. Спільне підприємство. Сюди відноситься створення підприємств зі змішаним капіталом з самих різноманітних галузей народного господарства.

5. Експорт та імпорт послуг, куди відноситься міжнародний та транзитний транспорт, іноземний туризм, послуги банків, страхових компаній, охорони здоров'я, навчання і т. д. 

Інжиніринг - це торгівля інженерно-консультаційними послугами. Туризм є рекреаційний, науковий та діловий. 

За економічним потенціалом Україна входить до першої шістки, але частка України у міжнародному територіальному поділі праці та світовій торгівлі не надто висока. Таке протирічне положення посилюється низкою природних, демографічних, історичних, економічних, геополітичних причин. Україна не в змозі себе забезпечити мінеральними ресурсами, хоча і має значний природно-ресурсний потенціал. Україна використовує трудові ресурси і має потенційно великий ринок збуту споживчих товарів. Україна протягом століть захоплювалася тими чи іншими державами. Економіко-географічне положення України є досить вигідним для участі в міжнародному територіальному поділі праці.

Основними показниками зовнішньої торгівлі є :

- обсяг товарообігу,

- структура експорту та імпорту,

- сальдо зовнішньоторговельного балансу,

- географія торгівлі.

Структура товарообігу обумовлюється економічним потенціалом країни.

Зовнішньоекономічна політика - це система заходів уряду, яка направлена на зміцнення позицій країни у світовій економіці, в міжнародних економічних стосунках.

Особливості сучасного рівня розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України:

1. Після розпаду колишнього Радянського Сою­зу відбувся розрив господарських зв'язків України з іншими країнами, і насамперед з Росією. Через це Україна втратила ча­стину своїх традиційних ринків збуту, зупинилося чимало під­приємств через відсутність комплектувальних виробів тощо. Більше того, Росія значною мірою втратила інтерес до виготов­лених у нашій країні виробів, приладів, машин, а також випла­вленого металу тощо внаслідок зростання їх енергомісткості та ціни. Тому навіть ті вироби, в яких вона зацікавлена, не мо­жуть бути реалізовані на її ринку, оскільки вони дорожчі за за­рубіжні аналоги на 30—50 %.

2.Низька конкурентоспроможністю продукції на світових ринках (навіть ті товари, на які є попит на зов­нішніх ринках, дуже часто не відповідають міжнародним станда­ртам);

3. Переважання в експорті України паливно-сировинних ресурсів (більше 70 %);

4. Низька частка машин, обладнання, об'єктів інтелек­туальної власності (патентів, ліцензій, ноу-хау) в експорті (до 10 %);

5. Незначна частка в експорті товарів, які виро­бляють відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва;

6. Висока частка бартерних операцій у зовнішньоеко­номічній діяльності та господарській діяльності всередині країни;

7. Відсутність стабільного законодавства, науково об­ґрунтованої політики зовнішньоекономічної діяльності.

Правову основу зовнішньоекономічної діяльності створюють такі закони України:

  • «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991);

  • «Про вільні економічні зони» (1992);

  • «Про іноземні інвестиції» (1993).

При аналізі зовнішньоекономічної діяльності велика увага приділяється експортному потенціалу.

Експортний потенціал держави визначається обсягами товарів і послуг, що можуть бути вироблені в економічній та соціальній сферах і реалізовані на світовому ринку з максимальною користю для країни.

Найбільша питома вага в українському експорті належить продукції металургійного комплексу (44,1 %), машинобудування (15,4%), агропромислового комплексу та харчової промисловості (12,1 %), хімічної промисловості (10,7%), мінеральним продуктам (9,1 %).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.