Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_РЕ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
946.18 Кб
Скачать

Розрізняють три типи міжнародного поділу праці:

1. Загальний ТПП – розподіл праці у сфері виробництва: добувна, обробна промисловість, сільське господарство (при цьому міжнародна спеціалізація окремих країн визначається наявністю сприятливих природно-кліматичних умов, при цьому країни-експортери поділяються на індустріальні, сировинні та аграрні);

2. Частковий ТПП – це спеціалізація на рівні певних галузей виробництва, видів готової продукції, що означає зростання ролі міжгалузевого обміну готовими виробами (цьому типу ТПП властивий вищий рівень диверсифікації виробництва та експорту);

3. Одиничний міжнародний ТПП – спеціалізація окремих країн на виготовленні окремих вузлів, деталей, агрегатів та компонентів продукції, на технологічних стадіях промислового виробництва (цей ТПП властивий високорозвиненим країнам).

Міжнародний поділ праці постійно зазнає змін як за структурою товарообігу, так і за набором країн спеціалізації.

У міжнародному поділі праці існують певні суперечності. Це насамперед надмірна спеціалізація країни на виробництві окремого виду продукції, оскільки це становить її господарство у залежність від коливань кон’юнктури світового ринку, а також збіднює її галузеву структуру.

У міжнародному поділі праці може застосовуватись політика протекціонізму і лібералізму.

Політика протекціонізму – економічна політика держави, спрямована на сприяння розвитку національної економіки шляхом захисту національного виробника від конкуренції іноземних фірм. Проявляється шляхом впровадження митних, податкових бар’єрів на шляху імпортних товарів, а також пільг та дотацій національним виробникам.

Політика лібералізму – передбачає вільну торгівлю всередині країни при обмеженому втручанні держави і встановленні вільного порядку руху товарів та послуг.

В Україні на даний момент панує політика захисту національного виробника – протекціонізму, проте для деяких імпортних товарів запроваджено ліберальні принципи економічної політики

Можна виділити основні тенденції міжнародного поділу праці:

  1. У світовому господарстві зберігається і навіть поглиблюється розрив між промислово розвинутими країнами і країнами що розвиваються. На розвинуті країни припадає близько 25% населення і 80% сукупного національного продукту. Країни що розвиваються у світовому господарстві є, в основному постачальниками сировини і споживачами готової продукції. Але останнім часом встановлюється нова галузева спрямованість країн, що розвиваються.

  2. Основним в МПП став внутрішньогалузевий поділ праці на основі предметної, а особливо по детальної та технологічної спеціалізації.

  3. Змінилась участь в МПП колишніх країн соціалістичного табору. Відбувається переорієнтація їхніх економік та залучення їх до участі у МПП.

  4. Постійно зростає роль ТНК у міжнародному економічному обміні та МПП. ТНК контролюють майже половину світового промислового виробництва та світової торгівлі.

  5. Посилюються інтеграційні процеси. Відзначається тенденція до об’єднання зусиль провідних країн для колективного регулювання та зменшення наслідків економічних та валютних потрясінь. Зростає роль міжнародних організацій – МВФ, МБРР тощо.

  6. На МПП періодично впливають структурні кризи, дисбаланси в міжнародній торгівлі. Так, енергетична криза 70-х років викликала необхідність переходу на менш енергомісткі типи виробництв, що призвело до змін в структурі й навіть географічному розподілі світової торгівлі, а також в експортній спеціалізації багатьох країн.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.