- •6.030503 – «Міжнародна економіка», 6.030508 – «Фінанси і кредит», 6.030509 – «Облік і аудит»
- •Лекція 1 - предмет, методи та завдання дисципліни «регіональна економіка»
- •1. Сутність регіональної економіки, предмет, об’єкт дослідження та завдання дисципліни.
- •Основні поняття регіональної економіки. Місце курсу в системі економічних наук
- •3. Методи теоретичного обґрунтування організації господарства
- •Лекція 2 - закономірності, принципи і фактори формування економіки регіонів
- •Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •1. Соціальна спрямованість розвитку регіональної економіки.
- •Економічно ефективне розміщення продуктивних сил.
- •4. Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил
- •5. Закономірність територіального поділу праці.
- •6. Територіальна концентрація виробництва.
- •7. Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил.
- •12. Забезпечення конкурентоспроможності продукції.
- •13. Забезпечення національної безпеки країни.
- •14. Закономірність глобалізації і регіоналізації.
- •2. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •Принцип раціонального розміщення виробництва.
- •Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей.
- •Принцип забезпечення екологічної рівноваги.
- •Тема 3 - фактори сталого розвитку
- •Лекція 3 - природний та трудорескрсний потенціал україни
- •1. Вплив природних передумов на розвиток і розміщення продуктивних сил. Оцінка природно-ресурсного потенціалу України
- •Карпатський гірський регіон
- •Рівнинний Центрально-Український регіон
- •Кримсько-Причорноморський регіон
- •Кліматичний фактор
- •Вплив природних катастрофічних явищ
- •Екологічні чинники регіонального розвитку
- •2. Роль демографічних передумов у розвитку народного господарства. Регіональні особливості демографічної ситуації
- •Чисельність населення, його динаміка
- •Густота населення
- •Вікова структура
- •Причини демографічного старіння:
- •Статева структура
- •Етнічна структура
- •Міграційні процеси
- •Вплив міграцій
- •Лекція 4 - господарський комплекс україни, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •Вплив економічних передумов на розвиток регіонів і розміщення продуктивних сил. Теорії і моделі економічного розвитку
- •Економіка України – як єдиний народногосподарський комплекс. Характеристика основних складових народногосподарського комплексу України
- •Лекція 5 - міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Пек України, стан та особливості розвитку і розміщення. Перспективи формування паливно-енергетичного балансу
- •Шляхи вирішення проблеми імпорту пер:
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення вугільної промисловості України
- •Вугілля оцінюється за декількома параметрами:
- •Львівсько-Волинський басейн
- •Споживання вугілля
- •Соціально-економічні проблеми вугільної промисловості:
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення газової і нафтової промисловості Нафтова промисловість
- •Галузева структура нафтової промисловості:
- •Отже Україна має 3 нафтогазоносні регіони:
- •Фактори, які ускладнюють нафтовидобування в Україні:
- •Нафтопереробна промисловість
- •Основні передумови розміщення нафтопереробних заводів у світі:
- •Газова промисловість
- •Регіони добування природного газу:
- •Причини зменшення видобутку:
- •Напрями стабілізації видобутку газу (ті ж що і для нафти):
- •Транспортування газу:
- •Лекція 6 - міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Значення галузей хімічного комплексу в народному господарстві та його галузева структура комплексу
- •Фактори, що впливають на розміщення підприємств хімічного комплексу
- •Проблеми і перспективи розвитку галузей хімічного комплексу
- •1. Гірничо-хімічна промисловість
- •Регіони залягання сировини:
- •2. Основна хімія
- •Умови розміщення:
- •Виробництво добрив
- •Виробництво сірчаної кислоти
- •Виробництво соди
- •Виробництво солі
- •3. Хімія органічного синтезу
- •Гумова промисловість
- •Фармацевтична промисловість
- •Лекція 7 - регіон в системі територіального поділу праці. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •1. Роль територіального поділу праці у формуванні регіональних соціально-економічних систем
- •Соціально-економічна сутність районування. Принципи і критерії виділення великих економічних районів
- •Типи економічних районів
- •Лекція 8 – економіка україни як єдність соціально-економічних систем. Економіка регіонів україни: стан та перспективи розвитку
- •1. Поняття мікро-, мезо- та мегаекономічного районування
- •Характеристика Центральноукраїнського економічного району (за в. Поповкіним)
- •Лекція 09 - сутність, мета і завдання регіональної економічної політики. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •Загальна характеристика механізму реалізації регіональної економічної політики
- •Лекція 10 - міжнародні економічні зв’язки україни та її інтеграція в європейські та інші світові структури
- •1. Міжнародний поділ праці та його значення у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків
- •Фактори розвитку мпп
- •Розрізняють три типи міжнародного поділу праці:
- •Можна виділити основні тенденції міжнародного поділу праці:
- •Зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами снд і світу, шляхи їх вдосконалення
- •Розрахунок експортної квоти:
- •Розрахунок імпортної квоти:
- •Структура експорту:
- •Основні причини, які стримують розвиток експортного потенціалу:
- •Міжнародна торгівля
- •Для міжнародної торгівлі притаманні 2 риси:
- •Зони спільного підприємництва
- •В Україні заборонено:
- •Бартерний обмін товарів
- •Кредитування та інвестування
- •Науково-технічна співпраця
- •Спільне підприємництво
- •Переваги спільного підприємництва:
- •Організація спортивних турнірів та змагань
- •Культурна співпраця
- •Політико-правові передумови:
Лекція 3 - природний та трудорескрсний потенціал україни
Питання лекції:
1. Вплив природних передумов на розвиток і розміщення продуктивних сил. Оцінка природно-ресурсного потенціалу України.
2. Роль демографічних передумов у розвитку народного господарства. Регіональні особливості демографічної ситуації.
Література: [1, с.41-87; 3, с.105-201; 4, с.66-79; 5, с.86-147]
1. Вплив природних передумов на розвиток і розміщення продуктивних сил. Оцінка природно-ресурсного потенціалу України
Передумови розміщення продуктивних сил – це умови без яких розвиток і розміщення продуктивних сил неможливі. До передумов відносяться природні (наприклад, клімат, корисні копалини), демографічні, історичні, економічні, науково-технічні.
Їх можна поділити на три великі блоки: природні, демографічні, економічні.
Природні умови і ресурси істотно впливають на особливості територіальної організації господарства.
Наявність певних природних умов і природних ресурсів – це одна з головних передумов розміщення продуктивних сил на певній території. Природні ресурси можуть гальмувати, або створювати додаткові умови для прогресу.
Природні умови зони Сахель, або Північні райони – стримують розвиток виробництва (особливо сільськогосподарського). А якщо ми візьмемо помірний пояс: сприятливий температурний режим + достатня кількість опадів + родючий грунт = створюють сприятливі умови для розміщення виробництва.
ВИСНОВОК: наявність тих чи інших природних умов та ресурсів може стати вирішальним фактором розвитку господарства.
Загалом для України природні передумови розвитку народного господарства можна охарактеризувати як сприятливі.
Більш сприятливіші передумови господарювання, ніж в цілому для України, це найбагатші на природно-ресурсний потенціал області Донбасу та Придніпров'я (Донецька, Луганська, Дніпропетровська та Запорізька), а також АР Крим, яка характеризується сприятливими природо-кліматичними умовами господарювання.
До таких, що мають задовільні передумови господарської діяльності, належать області, для яких структура природно-ресурсного потенціалу є гіршою, а забезпеченість ресурсами — меншою за середню для країни в цілому при наявності значної кількості екологічних проблем і з менш сприятливими природно-кліматичними та іншими об'єктивними умовами господарювання. Це: Волинська, Київська, Чернігівська, Сумська, Львівська та Івано-Франківська області. Причому цій групі областей притаманними є явища, за яких окремі несприятливі фактори, як правило, компенсуються іншими, сприятливими для господарювання (наприклад, екологічна ситуація Київщини, Волині та Чернігівщини - їх сприятливим економіко-географічним розташуванням, суворість клімату Прикарпаття - багатими природними ресурсами).
Але країни по різному можуть скористатися даними показниками. Всі країни по відношенню до природних умов розвитку можна розділити (умовно) на такі групи:
країни, для яких наявність ресурсів може вирішити спеціалізацію країни;
Швеція, Фінляндія – є ліс( завдяки цьому вони стали експортерами паперу, картону і інших продуктів переробки деревини.
- країни, які орієнтуються на продаж сировинних ресурсів (надлишок сировини може призвести до зниження цін на світовому ринку, результатом стане перевищення пропозиції над попитом). І добре якщо країна вкладає кошти в модернізацію виробництва, а якщо попросту – проїдає, то буде залишатись на тому ж рівні розвитку.
В даному випадку можна привести такі приклади:
1. Колишній СРСР – у 80-ті роки експорт енергоносіїв склав понад 200 млрд доларів, зовсім незначна частина пішла на модернізацію, а основна - на проїдання і надання довгострокових кредитів іншим країнам.
2. Кувейт, Бахрейн, Саудівська Аравія, ОАЕ – джерело їх процвітання – наявність нафти і природного газу. Результат: розвинена нафтопереробка, хімічна промисловість, промисловість товарів широкого вжитку, вони вкладають кошти в нерухомість і економіку по всьому світу.
- група країн, які не мають природних ресурсів, але саме це і стимулює розвиток економіки.
Японія, маючи 5% необхідних природних ресурсів і завозячи 95%, лідирує у виплавці сталі і кольорових металів з їх подальшим експортом. Входить в сімку найбільш розвинених країн.
Природні умови та ресурси мають істотний вплив на галузеву структуру господарства країни. За ступенем залежності від природних умов і ресурсів галузі можна розділити:
Ступінь залежності розміщення галузей народного господарства від природних ресурсів
Ступінь залежності |
||
великий |
значний |
незначний |
Сільське господарство Лісове господарство Рибне господарство Гідроенергетика Гірничодобувна промисл Трубопровідний транспорт Калійні добрива Суднобудування Рекреаційне господарство |
Чорна металургія Мет-гія міді, цинку, нікелю Теплоенергетика Синтетичний каучук Лляні тканини Цукрова промисловість Овочеконсервна промисловість Будматеріали Бавовноочисна промисловість |
Машинобудування Текстильна (окрім лляної) Швацька Взуттєва Атомна енергетика Залізничний, автомобільний та авіаційний транспорт Освіта, наука Культура |
Природно-ресурсний потенціал – сукупність природних ресурсів і природних умов, які знаходяться в певних географічних межах, і забезпечують задоволення економічних, екологічних, соціальних, культурно-оздоровчих потреб людини і суспільства в цілому.
Структура природно-ресурсного потенціалу:
Компонентна структура характеризує внутрішні та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо);
Територіальна - різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів;
Організаційна - можливість відтворення та ефективної експлуатації прир ресурсів.
Функціональна структура відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів.
Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним. Вирізняють такі його складові: мінеральні, земельні, водні, лісові, біологічні, рекреаційні, кліматичні та космічні ресурси.
З визначення природно-ресурсного потенціалу видно, що він складається з природних умов і природних ресурсів. Чим же природні умови відрізняються від природних ресурсів?
До 80-х років традиційним підходом до класифікації природних факторів був поділ на природні ресурси та природні умови. Основним критерієм поділу була економічна роль природних факторів в суспільному виробництві.
Природні ресурси – тіла і сили природи, які на даному рівні розвитку продуктивних сил можуть бути використані в соціально-економічній діяльності людей.
Природні умови — це тіла й сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей.
Такий поділ є до певної міри умовним, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як ресурси, і як умови. Основною особливістю розвитку продуктивних сил на сучасному етапі є – поступове стирання межі між природними ресурсами і природними умовами (тобто: той фактор, який раніше відносився до природних умов на даному етапі розвитку вже відноситься до природних ресурсів)
Існує декілька класифікацій природних ресурсів (екологічна і економічна). З екологічною класифікацією природних ресурсів ми будемо знайомитися більш детально при вивченні другого модулю. Якщо говорити про економічну класифікацію, то всі природні ресурси можна розділити так:
промислові - паливні, енергетичні, металургійні, агрохімічні, будівельні, водні, лісосировинні тощо;
сільськогосподарські – земельні ( рілля, кормові угіддя), вода для зрошення тощо;
невиробничої сфери – водойми, що використовуються для потреб населення, лісові масиви навколо міст, рекреаційні ресурси для відпочинку та оздоровлення.
Використання природних ресурсів вимагає їх адекватної оцінки. Виступаючи предметом праці природні ресурси оцінюються з різних позицій, головними серед яких є:
умови формування й поширення певного виду ресурсів;
сучасні й перспективні можливості використання;
розміщення родовищ природних ресурсів відносно районів їх споживання;
наявність достатньої робочої сили і транспортної інфраструктури для експлуатації конкретного ресурсу.
Велике значення мають кількісні параметри певного виду ресурсу (його запаси).
За значенням всі запаси корисних копалин поділяють на дві групи:
балансові – їх використання економічно вигідне, тобто вони відповідають промисловим вимогам за якістю сировини й гірничо-технічними умовами експлуатації;
позабалансові – ресурси, які при наявному рівні розвитку технологій експлуатувати економічно не вигідно. До позабалансових відносять ресурси з малою потужністю запасів, низьким вмістом цінного компоненту, складними умовами експлуатації.
За ступенем розвіданості та вивченості поклади корисних копалин поділяють на категорії:
А – докладно розвідані й передані до експлуатації;
В – розвідані з приблизним визначенням кількості;
С1 – менш докладно розвідані;
С2 – оцінені приблизно.
Гірничодобувні підприємства будують за умови наявності запасів мінеральних ресурсів категорій А,В,С1.
В господарській діяльності широко використовується поняття ресурсозабезпеченість.
Ресурсозабезпеченість – це співвідношення між величиною запасів природних ресурсів і розмірами їх використання. Ресурсозабезпеченість виражається або кількістю років, на які повинно вистачити даного ресурсу, або його запасами із розрахунку на душу населення.
Існує два основних види оцінки природних ресурсів: економічна та позаекономічна (технологічна). При технологічній виявляється ступінь придатності ресурсів до певного виду людської діяльності (обов’язково з врахуванням наявних технологій). Технологічна оцінка здійснюється перед економічною. Економічна реалізується на основі двох підходів: результативного (враховує доходи), та друга витратна (враховує всі витрати на експлуатацію природного ресурсу).
Оцінку природних умов проводять по 4 категоріям:
геоморфологічним (роль геоморфологічних факторів на рпс);
кліматичним (вплив кліматичних умов на рпс);
природної безпеки (вплив на рпс надзвичайних ситуацій і катастроф);
екологічним (вплив екологічних факторів на розміщення господарства).
Геоморфологічні фактори. Стосовно даного фактору територію України можна розділити на 4 регіони: Поліський регіон:
Волинська, Рівненська, Львівська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська об.
Характеристики |
Передумови господарювання |
- переважно рівнинним (у більшості - низовинним) характером місцевості; - з досить великою кількістю водних масивів, заболоченістю великих площ, - з високим рівнем лісистості території. |
- сприятливі (південь); - малосприятливі; - незадовільні. Потребують проведення меліоративних (лісомеліоративних) робіт. |