Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_РЕ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
946.18 Кб
Скачать

Екологічні чинники регіонального розвитку

Сприятливі та помірно сприятливі екологічні умови без надзвичайно забруднених ділянок і ознак екологічної катастрофи (Сумська, Полтавська, Хмельницька та Тернопільська області).

Напружена екологічна ситуація, близька до катастрофічного стану (Донецька, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Луганська та Чернівецька області).

Території з ознаками екологічної катастрофи (1,7 % території України і містяться головним чином у Київській та Житомирській областях.

Здебільшого погіршені (важке екологічне становище Українського Причорномор'я та середнього й нижнього Придніпров'я - АР Крим, Одеської, Херсонської та Миколаївської областей, а також – Черкащини)

Переважно задовільні та погіршені (Харківська, Волинська, Кіровоградська, Рівненська, Чернігівська, Львівська, Івано-Франківська і Вінницька області).

2. Роль демографічних передумов у розвитку народного господарства. Регіональні особливості демографічної ситуації

У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси – головна продуктивна сила.

Населення або народонаселення – це сукупність людей, що проживають у межах відповідних територій (світ, материки, країни, міста, села та ін.)

Розвиток економіки будь-якої країни можливий лише за певної чисельності населення, яке здійснює виробництво товарів і послуг, необхідних для власного життя суспільства.

Населення не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач. Тому враховувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживчий ринок, і ринок праці.

Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки:

– чисельність населення, його динаміка;

– густота населення;

– статево-вікова структура населення;

  • національний склад населення та його територіальні особливості;

  • міграції;

– трудові ресурси та їх структура; регіональні особливості трудоресурсної ситуації;

– ринок праці та забезпечення продуктивної зайнятості.

Розглянемо всі складові які складають демографічні передумови.

Чисельність населення, його динаміка

Чисельність населення країн та регіонів постійно змінюється. Це пов’язано з економічними, політичними, соціальними процесами які позначаються на природному русі населення.

Наприклад: дві світові війни, під час яких Україна втратила найпродуктивнішу чоловічу частину населення. В Україні були три великих голодомори: 1920-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр., які позначилися на чисельності населення нашої країни.

Складовими природного руху є народжуваність і смертність.

Народжуваність – кількість народжених на 1000 мешканців за певний час.

Смертність – кількість померлих на 1000 мешканців за певний час.

Різниця між кількістю наро­джених та кількістю померлих називається природнім приростом.

Україна є однією з найбільших за чисельністю населення дер­жав Європи. Нині за кількістю жителів вона посідає сьоме місце серед європейських країн після Росії, Німеччини, Туреччини, Ве­ликої Британії, Франції та Італії.

Коли ми говоримо про чисельність населення, то треба розрізняти два поняття: «наявне населен­ня» та «постійне населення».

Наявне населення – це люди, що перебувають на території країни (регіону) незалежно від місця їх постійного проживання.

Постійне населення — це сукупність людей, які постійно проживають в країні (регіоні) незалежно від того, де вони перебувають у момент спостереження.

Чисель­ність постійного населення = чисельність наявного - тимчасово проживаючі + тимчасово відсутні (ЧПн=ЧНн-ТПн+ТВн)

Найбільш повну інформацію про чисельність населення, його структуру і розселення, а також процеси руху дають загальнодер­жавні переписи.

Особливістю демографічної ситуації в Україні є зниження чисельності населення що веде за собою погіршення статево-вікової структури насе­лення (його старіння), режиму відтворення, забезпеченості на­родного господарства трудовими ресурсами відповідної якості. Основна причина зменшення населення: погіршення економічних умов життя, складна екологічна ситуація тощо.

У деяких регіонах України зменшення чисельності населення розпочалося ще в період існування СРСР. Так, за переписом 1989 р. в 6 областях (Вінницька, Житомирська, Сумська, Хмельницька, Чер­каська, Чернігівська) кількість мешканців виявилася меншою, ніж за переписом 1979 р. У 1993—1994 рр. депопуляція охопила прак­тично всі регіони України. Збільшення чисельності населення три­вало на Рівненщині, Івано-Франківщині та в Закарпатті. Тут де­популяція розпочалася відповідно з 1995, 1996 та 1997 рр. У 1999 р. знову (після шестирічного зменшення) стала зростати (за рахунок міграцій) чисельність населення Києва.

Природний рух населення ще називають відтворення населення - це процес постійної заміни поко­лінь людей.

Для характеристики перебігу процесів відтворення викорис­товують такі показники: коефіцієнт народжуваності (9,0%0 по Україні: в сільській місцевості -9,3%0; в міських поселеннях – 8,9%0), коефіцієнт смертності(16,0%0: в сільській місцевості -19,6%0 в міських поселеннях – 13,6%0) та коефіцієнт природного приросту (-7,5%0) (дані за 2004 рік). (Кількість народжених, померлих, природного приросту у розрахунку на 1000 жителів і обчислюється в проміле).

Смертність властива всім без винятку віковим групам. На су­часному етапі країнам ринкової та перехідної еконо­міки притаманні такі закономірності у смертності:

- підвищена смертність у перші роки, особливо в перші дні життя, що зумовлено слабкістю новонародженого організму (впливає рівень розвитку медицини);

- зниження рівня смертності до 8-12 років, після чого її показники починають зростати, спочатку повільно, а по­чинаючи з 45-50 років - швидкими темпами;

- підвищена смертність чоловіків порівняно з жінками (це явище дістало назву «надсмертність чоловіків»).

Середня тривалість життя насе­лення (у середньому за рік) у по Україні становила 68,2 року, в тому числі чоловіків — 62,6, жінок — 74,1 року. Найвищі значення тривалість життя спостерігаються в західних регіонах України (особливо в областях Карпатського економ району) та в Києві, найменші - у східних та півден областях.

Загалом для України характерна висока чоловіча смертність. У віці повної життєздатності (20—44 роки) коефіцієнти смертності чоловіків у 3,5—4 рази перевищують відповідні показ­ники, розраховані для жінок. Така різниця зумовлена як біологіч­ними, так і соціально-економічними причинами. Взагалі жіночий організм витриваліший за чоловічий (на біологічні чинники ме­дики відносять приблизно 2 роки різниці у тривалості життя). Крім того, чоловіки частіше працюють на шкідливих для здоров'я та пов'язаних з високим ризиком травматизму виробництвах + нездоровий спосіб життя чоловічого населення (алкоголізм, паління тощо).

Регіональні особливості

Дані 2004 року. В цілому в нашій державі народжуваність знижується з заходу на схід, найвищий її рівень спостерігається в Рівненській, Закарпатській, Івано-Франківській та Волинській областях, найнижчий — на Луганська, Сумська, Чернігівська, Донецька.

Загалом для України характерне природне скорочення населення по всій Україні. Винятком є Закарпатська область, де кількість народжених була рівна кількості померлим.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.