- •6.030503 – «Міжнародна економіка», 6.030508 – «Фінанси і кредит», 6.030509 – «Облік і аудит»
- •Лекція 1 - предмет, методи та завдання дисципліни «регіональна економіка»
- •1. Сутність регіональної економіки, предмет, об’єкт дослідження та завдання дисципліни.
- •Основні поняття регіональної економіки. Місце курсу в системі економічних наук
- •3. Методи теоретичного обґрунтування організації господарства
- •Лекція 2 - закономірності, принципи і фактори формування економіки регіонів
- •Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •1. Соціальна спрямованість розвитку регіональної економіки.
- •Економічно ефективне розміщення продуктивних сил.
- •4. Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил
- •5. Закономірність територіального поділу праці.
- •6. Територіальна концентрація виробництва.
- •7. Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил.
- •12. Забезпечення конкурентоспроможності продукції.
- •13. Забезпечення національної безпеки країни.
- •14. Закономірність глобалізації і регіоналізації.
- •2. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •Принцип раціонального розміщення виробництва.
- •Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей.
- •Принцип забезпечення екологічної рівноваги.
- •Тема 3 - фактори сталого розвитку
- •Лекція 3 - природний та трудорескрсний потенціал україни
- •1. Вплив природних передумов на розвиток і розміщення продуктивних сил. Оцінка природно-ресурсного потенціалу України
- •Карпатський гірський регіон
- •Рівнинний Центрально-Український регіон
- •Кримсько-Причорноморський регіон
- •Кліматичний фактор
- •Вплив природних катастрофічних явищ
- •Екологічні чинники регіонального розвитку
- •2. Роль демографічних передумов у розвитку народного господарства. Регіональні особливості демографічної ситуації
- •Чисельність населення, його динаміка
- •Густота населення
- •Вікова структура
- •Причини демографічного старіння:
- •Статева структура
- •Етнічна структура
- •Міграційні процеси
- •Вплив міграцій
- •Лекція 4 - господарський комплекс україни, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •Вплив економічних передумов на розвиток регіонів і розміщення продуктивних сил. Теорії і моделі економічного розвитку
- •Економіка України – як єдиний народногосподарський комплекс. Характеристика основних складових народногосподарського комплексу України
- •Лекція 5 - міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Пек України, стан та особливості розвитку і розміщення. Перспективи формування паливно-енергетичного балансу
- •Шляхи вирішення проблеми імпорту пер:
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення вугільної промисловості України
- •Вугілля оцінюється за декількома параметрами:
- •Львівсько-Волинський басейн
- •Споживання вугілля
- •Соціально-економічні проблеми вугільної промисловості:
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення газової і нафтової промисловості Нафтова промисловість
- •Галузева структура нафтової промисловості:
- •Отже Україна має 3 нафтогазоносні регіони:
- •Фактори, які ускладнюють нафтовидобування в Україні:
- •Нафтопереробна промисловість
- •Основні передумови розміщення нафтопереробних заводів у світі:
- •Газова промисловість
- •Регіони добування природного газу:
- •Причини зменшення видобутку:
- •Напрями стабілізації видобутку газу (ті ж що і для нафти):
- •Транспортування газу:
- •Лекція 6 - міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Значення галузей хімічного комплексу в народному господарстві та його галузева структура комплексу
- •Фактори, що впливають на розміщення підприємств хімічного комплексу
- •Проблеми і перспективи розвитку галузей хімічного комплексу
- •1. Гірничо-хімічна промисловість
- •Регіони залягання сировини:
- •2. Основна хімія
- •Умови розміщення:
- •Виробництво добрив
- •Виробництво сірчаної кислоти
- •Виробництво соди
- •Виробництво солі
- •3. Хімія органічного синтезу
- •Гумова промисловість
- •Фармацевтична промисловість
- •Лекція 7 - регіон в системі територіального поділу праці. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •1. Роль територіального поділу праці у формуванні регіональних соціально-економічних систем
- •Соціально-економічна сутність районування. Принципи і критерії виділення великих економічних районів
- •Типи економічних районів
- •Лекція 8 – економіка україни як єдність соціально-економічних систем. Економіка регіонів україни: стан та перспективи розвитку
- •1. Поняття мікро-, мезо- та мегаекономічного районування
- •Характеристика Центральноукраїнського економічного району (за в. Поповкіним)
- •Лекція 09 - сутність, мета і завдання регіональної економічної політики. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •Загальна характеристика механізму реалізації регіональної економічної політики
- •Лекція 10 - міжнародні економічні зв’язки україни та її інтеграція в європейські та інші світові структури
- •1. Міжнародний поділ праці та його значення у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків
- •Фактори розвитку мпп
- •Розрізняють три типи міжнародного поділу праці:
- •Можна виділити основні тенденції міжнародного поділу праці:
- •Зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами снд і світу, шляхи їх вдосконалення
- •Розрахунок експортної квоти:
- •Розрахунок імпортної квоти:
- •Структура експорту:
- •Основні причини, які стримують розвиток експортного потенціалу:
- •Міжнародна торгівля
- •Для міжнародної торгівлі притаманні 2 риси:
- •Зони спільного підприємництва
- •В Україні заборонено:
- •Бартерний обмін товарів
- •Кредитування та інвестування
- •Науково-технічна співпраця
- •Спільне підприємництво
- •Переваги спільного підприємництва:
- •Організація спортивних турнірів та змагань
- •Культурна співпраця
- •Політико-правові передумови:
5. Закономірність територіального поділу праці.
Закономірність є проявом економічного закону «територіального поділу праці», та закону «суспільного поділу праці».
Процес територіального поділу праці характеризується відбором для кожної території тих галузей, для розвитку яких склалися найсприятливіші передумови (природні, соціально-демографічні, економічні). Згідно даної закономірності, за кожним регіоном закріплено певні галузі матеріального виробництва й невиробничої сфери. Проявляється в спеціалізації господарства регіонів на виробництві певних видів продукції і послуг, відповідно до наявних природних і трудових ресурсів, традицій, навичок населення, економіко-географічного положення.
Таким чином формується територіально-галузева структура, яка найбільш повно відповідає природним, демографічним, економічним і соціальним умовам регіону і потребам міжрегіонального ринку.
Розміщення продуктивних сил з врахуванням територіального поділу праці веде до підвищення ефективності господарювання.
6. Територіальна концентрація виробництва.
Суть: полягає у зосередженні виробництва й населення у найвигідніших місцях регіону, що забезпечує вищий (ніж середній для регіону) рівень життя та ефективність виробництва.
Донбас, Нижнє Придніпров’я: унікальне поєднання покладів кам’яного вугілля, залізної та марганцевої руд, кухонної солі, флюсових вапняків, вогнетривких глин - - - це все сировина для чорної металургії, коксохімії, виробництва азотних добрив, теплоенергетики, важкого машинобудування + сприятливі агрокліматичні умови стимулюють розвиток АПК.
- дозволяє підвищити коефіцієнт забудови території;
- створити міжгалузеві виробництва, єдині очисні споруди;
- формувати цілісну виробничу інфраструктуру;
- сприяє розвитку НТП;
- сприяє виникненню територіальних комплексів.
Дана закономірність проявляється у формування промислових центрів (вузлів), агломерацій, технополісів тощо.
7. Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил.
Дана закономірність випливає з закону “концентрації виробництва”.
Реалізація цієї закономірності сприяє обмеженню надмірної концентрації промислових підприємств і населення у великих містах.
Врахування закономірності дозволить:
- вирівнювати економічний розвиток регіонів (дасть змогу більш рівномірно розвивати продуктивні сили);
- встановити територіальні пропорції у розвитку господарського комплексу;
- налагодити економічні зв’язки між різними регіонами країни.
8. Закономірність регіональної інтеграції господарства.
Полягає у встановленні економічних зв’язків між підприємствами (і загалом між регіонами).
Видобуток руди – виплавка металу – важке машинобудування = всі ці підприємства пов’язані виробничим процесом – люди, які працюють повинні харчуватись, лікуватись, одягатись – все це вимагає розвитку обслуговуючих галузей (інфраструктури).
Закономірність економічної цілісності регіону полягає в єдності природної, матеріальної та соціальної сфери регіону.
Ці складові поєднані воєдино під впливом якихось факторів, тому утворюють неповторні умови розвитку регіонів (тотожних регіонів стосовно розвитку немає). Кожен регіон неповторний. Цей факт має велике значення: навіть найкращу модель розвитку регіону неможливо перенести на інший регіон не враховуючи його специфіку (ця схема стосується не тільки регіонів , але і країн).
10. Закономірність зближення соціально-економічного розвитку регіонів.
Дану закономірність треба враховувати в економічній регіональній політиці. Між регіонами існують відмінності (причина: різні природні, економічні, демографічні умови). Як результат є прогресивні регіони, є проблемні регіони, а є депресивні регіони. Тому необхідно посилити взаємозв’язок між регіонами.
11. Закономірність планомірності і керованості.
Відображає вимоги законів: планомірного розвитку, закону економії часу, закону концентрації виробництва тощо.
Розвиток промисловості (поява великих заводів і фабрик, цілих корпорацій); посилення між ними зв’язків і взаємозалежності вимагають узгодженості дій не тільки між окремими підприємствами, але й регіонами та країнами.
Основним інструментом забезпечення планомірного розвитку є прийняття Державних програм соціально-економічного розвитку регіонів (такі програми приймаються і затверджуються Верховною Радою України). Такі програми можуть бути:
короткострокові, які приймаються на 1 рік;
середньострокові (приймаються на термін до 5 років);
довгострокові (10 – 15 – 30 років).
Наступна нова програма повинна складатися на основі попередньої програми, з обов’язковим врахуванням невиконаних завдань.