Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_РЕ.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
946.18 Кб
Скачать

Виробництво соди

Умови розміщення: тяжіє до сировини (наявність вапняків і кухонної солі).

Регіони розміщення: Донбас (Слов’янськ, Лисичанськ); Крим де використовується ропа Сиваша та високоякісні вапняки.

Виробництво солі

Україна - один з великих виробників солі, споживачами якої є скляна, текстильна миловарна нафтопереробна, харчова, фармацевтична галузі.

Умови розміщення: орієнтація на сировину (сировинномістка галузь) і паливо (тепломістка).

Регіони розміщення: Донбас - Слов’янськ, Лисичанськ.

3. Хімія органічного синтезу

Представлена виробництвом полімерних матеріалів (синтетичних смол, пластмас, хімічних волокон, синтетичного каучуку і ниток).

Умови розміщення: орієнтація на сировину і тяжіє до нафтопереробної, газової і коксохімічної промисловості.

Регіони розміщення: Придніпровський + Донецький регіони (Донецьк, Сєвєродонецьк, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Горлівка, Дніпродзержинськ, Первомайськ, Калуш, Одеса, Київ).

Гумова промисловість

Виробляє тисячі найменувань продукції

Центри: Дніпропетровський шинний з-д, Білоцерківський комбінат шин і гумово азбестових виробів; Київський з-д «Київ-гума», Сумський з-д, Харків, Одеса, Ніжин.

Полімерна промисловість (виробництво синтетичних волокон, пластмас)

Сировина: нафта, природний газ

Умови розміщення: Орієнтація на водні, паливно-енергетичні і трудові ресурси.

Розміщення: Донецьк (синтетичні волокна, пластмас), Сєвєродонецьк (склопластик, пластмас), Запоріжжя (синтетичні смоли), Дніпродзержинськ і Первомайськ (полівініл і полістирол), Одеса, Київ, Фастів.

Хімія тонкого органічного синтезу (хімічні волокна)

Дана промисловість характеризується високою матеріало-, енерго- і водомісткістю.

Хімічні волокна бувають двох видів:

  • штучні (виготовляють з целюлози);

  • синтетичні (сировина – синтетичні смоли).

Центри: Чернігів (синтетичні волокна), Київ (Дарницький шовковий комбінат), Черкаси (штучний шовк), Сокаль (штучне волокно).

Фармацевтична промисловість

Нормативи ВОЗ: країна з населенням 50 млн чоловік і більше для забезпечення власних потреб повинна виготовляти не менше 3000 найменувань медичних препаратів. Даному стандарту Україна не відповідає: виготовляє 1028 найменувань (три роки тому було 420); (80% продукції виготовляється на імпортній сировині з Німеччини, Швейцарії, Іспанії, Китаю (60%) та країн СНД).

У галузі працює 87 підприємств, які можна розділити на такі групи:

1 група: Підприємства медичної промисловості (хіміко-фармацевтичні заводи);

2 група: Мікробіологічна промисловість (виготовлення ферментних препаратів, кормових добавок, антибіотиків);

3 група: Виготовлення продукції медичного призначення (шприців, систем переливання крові тощо);

4 група: виробництво медичного скла;

5 група: Науково-дослідні організації (центри: Київ, Львів, Одеса, Житомир, Луганськ, Лубни, Горлівка, Полтава, Харків).

Тільки 20 підприємств випускають готову продукцію.

Умови розміщення фармацевтичної промисловості: наявність трудових ресурсів + наявність науково-дослідної бази.

Центри: Харків (Фірма «Здоров’я» за 1,5 років впровадила у виробництво 35 нових препаратів); Дарниця (випускають інсулін за німецькою технологією); Горлівка (концерн «Стирол» опанував випуск майже 40 препаратів); Львів та Одеса (виготовляють майже всі вакцини, крім поліомієліту).

На внутрішній ринок постачається 60% виробленої продукції, 40% експортується в основному в країни СНД і Східної Європи.

Побутова хімія

Це підгалузь хімічної промисловості, підприємства якої виготовляють різноманітні хімічні товари побутового призначення. Серед товарів побутової хімії провідне місце займають синтетичні миючі засоби (СМЗ) побутового і технічного призначення. (ЗАТ «Вінницяпобутхім», ЗАТ «Реактив», що створене на базі Словянського ВАТ «Содовий завод», ВАТ «Время», створене на базі Первомайського ДП «Хімпром», Слов’янськ, Вінниця, Первомайськ). Усього в Україні налічується понад 20 підприємств, на яких випускають СМЗ. Серед них є зовсім нові: спільне підприємство «Супермаш» (Київ – засновники три американські компанії, одна турецька, та одна українська). В Орджонікідзе (Дніпропетровська облась) працює українсько-турецьке підприємство «Ольвія-Вета» (продукція торгової марки Gala та Dana).

10% СМЗ експортується, а 90% залишається в Україні.

В результаті розвитку хімічної промисловості в Україні сформувались три основні райони: Донецький, Придніпровський, Прикарпатський.

Донецький район

Умови розвитку: добре забезпечений паливом і різноманітною хімічною сировиною. Тут розвинені майже всі хімічні виробництва, що пов’язані з металургією, машинобудуванням, скляною, текстильною галузями.

Вузли: На базі використання відходів чорної і кольорової металургії та природної хімічної сировини сформувалися найбільші вузли хімічної промисловості: Слав’яно-Артемівський, Лисичансько-Рубіжанський, Горлівський, Маріупольський.

Прикарпатський район

Головними центрами хімії є Дрогобицько-Роздільський та Калузько-Долинський промислові вузли. Вони спаціалізуються на виробництві природної сірки, калійних добрив, металічного магнію, сажі газової, виробництві органічних напівпродуктів з нафти.

Придніпровський район

Представлений коксохімією, виробництвом азотних добрив, автомобільних шин, лаків і фарб, широкою гамою товарів побутової хімії.

Вузли: Дніпровсько-Дніпродзержинський, Запорізький та Криворізький.

Напрямки розвитку комплексу хімічних виробництв:

  • Поглиблення комплексної хімічної переробки органічного палива;

  • Більш повне використання місцевих сировинних ресурсів;

  • Застосування прогресивних технологій;

  • Модернізація матеріально-технічної бази;

  • Вдосконалення галузевої структури (надавати пріоритет таким галузям: виробництво синтетичних смол і пластмас, синтетичних волокон, синтетичного каучуку, лакофарбових матеріалів, мінеральних добрив)