- •6.030503 – «Міжнародна економіка», 6.030508 – «Фінанси і кредит», 6.030509 – «Облік і аудит»
- •Лекція 1 - предмет, методи та завдання дисципліни «регіональна економіка»
- •1. Сутність регіональної економіки, предмет, об’єкт дослідження та завдання дисципліни.
- •Основні поняття регіональної економіки. Місце курсу в системі економічних наук
- •3. Методи теоретичного обґрунтування організації господарства
- •Лекція 2 - закономірності, принципи і фактори формування економіки регіонів
- •Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •1. Соціальна спрямованість розвитку регіональної економіки.
- •Економічно ефективне розміщення продуктивних сил.
- •4. Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил
- •5. Закономірність територіального поділу праці.
- •6. Територіальна концентрація виробництва.
- •7. Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил.
- •12. Забезпечення конкурентоспроможності продукції.
- •13. Забезпечення національної безпеки країни.
- •14. Закономірність глобалізації і регіоналізації.
- •2. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •Принцип раціонального розміщення виробництва.
- •Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей.
- •Принцип забезпечення екологічної рівноваги.
- •Тема 3 - фактори сталого розвитку
- •Лекція 3 - природний та трудорескрсний потенціал україни
- •1. Вплив природних передумов на розвиток і розміщення продуктивних сил. Оцінка природно-ресурсного потенціалу України
- •Карпатський гірський регіон
- •Рівнинний Центрально-Український регіон
- •Кримсько-Причорноморський регіон
- •Кліматичний фактор
- •Вплив природних катастрофічних явищ
- •Екологічні чинники регіонального розвитку
- •2. Роль демографічних передумов у розвитку народного господарства. Регіональні особливості демографічної ситуації
- •Чисельність населення, його динаміка
- •Густота населення
- •Вікова структура
- •Причини демографічного старіння:
- •Статева структура
- •Етнічна структура
- •Міграційні процеси
- •Вплив міграцій
- •Лекція 4 - господарський комплекс україни, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •Вплив економічних передумов на розвиток регіонів і розміщення продуктивних сил. Теорії і моделі економічного розвитку
- •Економіка України – як єдиний народногосподарський комплекс. Характеристика основних складових народногосподарського комплексу України
- •Лекція 5 - міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Пек України, стан та особливості розвитку і розміщення. Перспективи формування паливно-енергетичного балансу
- •Шляхи вирішення проблеми імпорту пер:
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення вугільної промисловості України
- •Вугілля оцінюється за декількома параметрами:
- •Львівсько-Волинський басейн
- •Споживання вугілля
- •Соціально-економічні проблеми вугільної промисловості:
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення газової і нафтової промисловості Нафтова промисловість
- •Галузева структура нафтової промисловості:
- •Отже Україна має 3 нафтогазоносні регіони:
- •Фактори, які ускладнюють нафтовидобування в Україні:
- •Нафтопереробна промисловість
- •Основні передумови розміщення нафтопереробних заводів у світі:
- •Газова промисловість
- •Регіони добування природного газу:
- •Причини зменшення видобутку:
- •Напрями стабілізації видобутку газу (ті ж що і для нафти):
- •Транспортування газу:
- •Лекція 6 - міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Значення галузей хімічного комплексу в народному господарстві та його галузева структура комплексу
- •Фактори, що впливають на розміщення підприємств хімічного комплексу
- •Проблеми і перспективи розвитку галузей хімічного комплексу
- •1. Гірничо-хімічна промисловість
- •Регіони залягання сировини:
- •2. Основна хімія
- •Умови розміщення:
- •Виробництво добрив
- •Виробництво сірчаної кислоти
- •Виробництво соди
- •Виробництво солі
- •3. Хімія органічного синтезу
- •Гумова промисловість
- •Фармацевтична промисловість
- •Лекція 7 - регіон в системі територіального поділу праці. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •1. Роль територіального поділу праці у формуванні регіональних соціально-економічних систем
- •Соціально-економічна сутність районування. Принципи і критерії виділення великих економічних районів
- •Типи економічних районів
- •Лекція 8 – економіка україни як єдність соціально-економічних систем. Економіка регіонів україни: стан та перспективи розвитку
- •1. Поняття мікро-, мезо- та мегаекономічного районування
- •Характеристика Центральноукраїнського економічного району (за в. Поповкіним)
- •Лекція 09 - сутність, мета і завдання регіональної економічної політики. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •Загальна характеристика механізму реалізації регіональної економічної політики
- •Лекція 10 - міжнародні економічні зв’язки україни та її інтеграція в європейські та інші світові структури
- •1. Міжнародний поділ праці та його значення у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків
- •Фактори розвитку мпп
- •Розрізняють три типи міжнародного поділу праці:
- •Можна виділити основні тенденції міжнародного поділу праці:
- •Зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами снд і світу, шляхи їх вдосконалення
- •Розрахунок експортної квоти:
- •Розрахунок імпортної квоти:
- •Структура експорту:
- •Основні причини, які стримують розвиток експортного потенціалу:
- •Міжнародна торгівля
- •Для міжнародної торгівлі притаманні 2 риси:
- •Зони спільного підприємництва
- •В Україні заборонено:
- •Бартерний обмін товарів
- •Кредитування та інвестування
- •Науково-технічна співпраця
- •Спільне підприємництво
- •Переваги спільного підприємництва:
- •Організація спортивних турнірів та змагань
- •Культурна співпраця
- •Політико-правові передумови:
Загальна характеристика механізму реалізації регіональної економічної політики
Механізм реалізації державної регіональної економічної політики – це система конкретних економічних важелів та організаційно-економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію суспільства, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, вдосконалюється структура їхнього господарського комплексу.
Основними складовими цілісного механізму державної регіональної політики України, як визначено діючими нормативними документами, виступають: відповідна законодавчо-нормативна база, бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку, прогнозування і програмування, розвиток різних форм територіальної організації продуктивних сил (створення спеціальних економічних зон, міжрегіональне та прикордонне співробітництво тощо).
Першоосновою механізму регіональної економічної політики є законодавча база, що визначає взаємовідносини держави і регіонів та відповідні організаційні структури управління соціально-економічними процесами. На сучасному етапі економічного розвитку держава через законодавчу базу проводить політику, спрямовану на підвищення економічної самостійності територій. Водночас вона координує діяльність місцевої влади на основі визначення співвідношень державного і місцевих бюджетів, розвитку інфраструктурних об'єктів місцевого та загальнодержавного призначення, формування централізованих і регіональних фондів різного цільового призначення.
Механізм державної регіональної політики повинен поєднувати у собі методи прямого і опосередкованого впливу на соціально-економічні процеси. За своїм характером ці методи можуть бути заохочувальні та обмежувальні, активні та пасивні, їх комплексне поєднання дає змогу забезпечити високу результативність у досягненні намічених цілей.
В регіональній економічній політиці широко використовуються такі методи прямого економічного регулювання, як цільове фінансування, пряма фінансова допомога, надання субсидій та субвенцій тощо. Для опосередкованого економічного регулювання регіонального розвитку використовують важелі податкової, кредитно-грошової, амортизаційної, зовнішньоекономічної політики.
Державні органи управління можуть впливати на регіональний розвиток через такі заходи протекціонізму: надання податкових пільг для розвитку наукомістких виробництв, створення акціонерних товариств для завершення раніше розпочатого будівництва, надання регіонам інвестиційних премій за спорудження об'єктів, що дозволяють покращити структуру економіки регіону, працевлаштувати вивільнених працівників, поліпшити екологічну ситуацію тощо.
Принциповим питанням є вдосконалення існуючої системи бюджетного регулювання та розширення бюджетної автономії територій. Ступінь державного втручання в господарські процеси вимірюється показниками питомої ваги державних прибутків і видатків у внутрішньому валовому продукті - їх висока питома вага свідчить про сильний вплив держави на економіку. У перспективі передбачається істотно розширити права місцевих органів виконавчої влади у бюджетній політиці на основі підвищення ролі місцевих податків і зборів, встановлення науково обгрунтованих нормативів відрахувань до місцевих бюджетів тощо.
Одним з важливих елементів регіональної економічної політики є розробка довгострокових, середньострокових прогнозів соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей України, міст Києва і Севастополя та державних регіональних програм, за допомогою яких досягається планомірність у розвитку продуктивних сил, узгоджуються інтереси галузей і територій. На сьогодні розроблені проекти регіональних програм соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, Полісся, Поділля, Українського Причорномор'я.
В регіональній економічній політиці особливе місце посідає економічне стимулювання розміщення нових виробничих об'єктів, здатних виготовляти конкурентоспроможну продукцію й швидко реагувати на зміну ринкової кон'юнктури. В першу чергу це стосується розвитку малого та середнього підприємництва, яке має виражену регіональну орієнтацію і суттєво впливає на зміни в структурі економіки. Саме малий бізнес може ефективно вирішувати проблему забезпечення незайнятого населення робочими місцями. Для досягнення збалансованого розвитку господарства певної території необхідно сприяти формуванню регіональних центрів малого і середнього бізнесу, створенню різних типів спеціальних (вільних) економічних зон, центрів активної науково-технічної діяльності.
Формування спеціальних економічних зон в Україні дасть змогу збільшити надходження іноземних інвестицій, створити сучасну виробничу, транспортну та ринкову інфраструктуру, підвищити ефективність використання природних ресурсів. Завдяки застосуванню пільгового режиму оподаткування та митного режиму створюються сприятливі умови для зростання економічної активності суб'єктів господарювання. З 1996 р. в Україні діє експериментальна зона "Сиваш". Спеціальні економічні зони створено у Донецькій, Луганській, Закарпатській областях. Для вирішення проблеми працевлаштування персоналу, що вивільнятиметься у зв'язку з виведенням з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС, сформована спеціальна економічна зона "Славутич".
Особливе місце в регіональній економічній політиці належить різним формам міжрегіонального й прикордонного співробітництва; зонам активної науково-технічної діяльності, створення яких передбачає організацію наукових, дослідницьких і технологічних парків, інноваційних центрів, технополісів тощо.
Велика увага в регіональній економічній політиці приділяється так званим проблемним регіонам, тобто тим територіям, які вирізняються серед інших кризовим загостренням певної проблеми, що має негативні соціально-економічні наслідки для всієї системи господарювання. Першопричиною загострення цих проблем можуть бути як природні та техногенні катастрофи, так і соціально-економічні фактори. З погіршенням загальноекономічної ситуації кількість таких територій постійно зростає, а розв'язання нагромаджених тут проблем потребує все більше фінансових коштів та матеріальних ресурсів.