- •2. Процес праці та його прості моменти.
- •3. Спосіб виробництва: продуктивні сили і виробничі відносини.
- •4. Економічні закони та їх об'єктивний характер.
- •5. Визначення предмету політичної економії. Функції політичної економії.
- •6. Товарне виробництво: причина виникнення та основні риси.
- •7. Просте та капіталістичне товарне виробництво: загальні риси і розбіжності.
- •8. Товар та його властивості: споживна вартість та вартість. Мінова вартість як форма вартості товару.
- •9. Подвійний характер праці, втіленої в товарі.
- •10. Величина вартості товару. Індивідуальний та суспільно необхідний робочий час.
- •11. Продуктивність та інтенсивність праці, їх вплив на величину вартості товару.
- •12. Форма вартості та її історичний розвиток. Виникнення грошей.
- •13. Сутність і функції грошей.
- •14. Закон вартості. Функції закону вартості.
- •15. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу та її протиріччя
- •16. Робоча сила як товар. Вартість і споживна вартість товару робоча сила.
- •1. Особиста свобода носія робочої сили, право і можливість розпоряджатися своєю робочою силою.
- •3. Повинен існувати клас, який має засоби виробництва і потребує робочу силу, щоб приводити їх до дії (капіталісти).
- •17. Робочий день, його структура та границі. Необхідна та додаткова праця.
- •18. Процес створення і зростання вартості у процесі капіталістичного виробництва.
- •19. Сутність капіталу. Постійний і змінний капітал.
- •20. Додаткова вартість. Норма і маса додаткової вартості.
- •21. Два способи виробництва додаткової вартості Абсолютна та відносна додаткова вартість. Надлишкова додаткова вартість.
- •22. Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом: проста кооперація, мануфактура, машинне виробництво.
- •23. Сутність заробітної плати.
- •24. Основні форми і сучасні системи заробітної плати.
- •25. Номінальна і реальна заробітна плата. Фактори, які впливають на рівень реальної заробітної плати.
- •26. Сутність і типи відтворення. Просте та розширене відтворення індивідуального капіталу.
- •27. Нагромадження капіталу. Фактори, які визначають його розміри.
- •28. Технічна, вартісна та органічна будова капіталу.
- •29. Нагромадження капіталу і зайнятість. Основні форми безробіття.
- •30. Концентрація і централізація капіталу, їх розбіжності і взаємозв'язок – 30 б.
- •31. Кругооборот капіталу і його три стадії. Функціональні форми промислового капіталу.
- •32. Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •33. Час обороту капіталу та його складові частини. Швидкість обороту капіталу.
- •37. Вартість товару та капіталістичні витрати виробництва.
- •38. Сутність прибутку. Норма і маса прибутку.
- •39. Внутрішньогалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
- •40. Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку.
- •41. Перетворення вартості товару в ціну виробництва.
- •42. Закон тенденції середньої норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.
- •43. Торговий капітал і торговий прибуток.
- •44. Витрати обігу і їх види.
- •45. Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості.
- •46. Позичковий процент. Норма позичкового проценту.
- •47. Сутність кредиту та його форми.
- •48. Банки, їх роль, функції та операції.
- •49. Акціонерний капітал і акціонерні товариства.
- •50. Фондова біржа та її функції.
- •51. Земельна рента та її особливості у феодальному та капіталістичному суспільствах.
- •52. Диференційна рента і і II.
- •53. Монополія приватної власності на землю і абсолютна рента.
- •54. Капіталістична земельна рента та орендна плата. Ціна землі та її динаміка.
12. Форма вартості та її історичний розвиток. Виникнення грошей.
Мінова вартість як форма вартості; історичний процес розвитку форми вартості; виникнення грошей як наслідок розвитку товарного обміну і форми вартості.
Вартість – це суспільно-соціальна властивість товару, тому визначається через відношення одного товару до іншого, тобто через мінову вартість.
З розвитком товарних відносин змінювався, удосконалювався обмін і відповідно змінювалась форма вартості.
На ранній стадії товарного виробництва обмін мав одиничний, випадковий, простий характер. Наприклад: Обмін між представниками двох племен, один з яких, мав зайву сокиру, а інший – кошик риби. Відбувся обмін: рибу обміняли на сокиру. Такій формі обміну відповідала проста, одинична, випадкова форма вартості: одна сокира – один кошик риби.
Товар „сокира” знаходиться у відносній формі вартості, тобто він шукає виразу своєї вартості в іншому товарі.
Товар „риба” знаходиться в еквівалентній формі вартості, тобто служить виразом, виміром вартості товару сокира.
При простому, одиничному, випадковому обміні товару, який знаходиться у відносній формі вартості, протистоїть тільки один товар в еквівалентній формі вартості.
З удосконаленням засобів виробництва і розвитком суспільного поділу праці все більше продуктів виробляється для продажу; одному товару, який знаходиться у відносній формі вартості, протистоять декілька товарів в еквівалентній формі вартості : Наприклад одній сокирі протистоїть кошик риби або міра солі
Така форма обміну була незручною, ускладнювала обмін.
Поступово з усієї товарної маси виділявся один товар, який відігравав роль еквівалента для всіх товарів: Наприклад за міру солі можна було придбати кошик риби, 1 сокиру. У різних народів роль загального еквівалента виконували різні товари.
Поступово роль загального еквівалента переходить до шляхетних металів: золота та срібла, які й стали всезагальними еквівалентами, тобто грішми. З появою грошей завершився процес формування форм вартості грошей. Гроші – загальний еквівалент, тобто товар, в споживчої вартості якого знаходять вираз вартості усіх інших товарів. Незалежно від форми, гроші виконують суспільну функцію загального еквівалента, тому використовуються для особистого і суспільного споживання.
13. Сутність і функції грошей.
Виникнення грошей; сутність грошей; характ. функцій грошей.
Гроші – товар особливого роду, який виконує роль всезагального еквівалента.
На певному етапі розвитку товарних відносин роль всезагального еквівалента закріпилася за золотом. Пізніше отримали розповсюдження паперові гроші.
Існує декілька теорій, які пояснюють причини виникнення грошей. Одна група економістів стверджує, що гроші з’явились внаслідок домовленості (номіналістична теорія). У металістичній теорії ототожнюються грошовий обіг і товарний обмін, а також стверджується, що золото і срібло за своєю природою є грошима, які у свою чергу є простим технічним знаряддям обміну.
Історична теорія грошей пояснює виникнення грошей як наслідок розвитку обміну і відповідної йому форми вартості: від простої, одиничної, випадкової до повної, розгорнутої, а згодом – і загальної форми вартості.
Сутність грошей найбільш повно розкривається в їх функціях.
Гроші як міра вартості. Гроші вимірюють вартість товарів. За допомогою цієї функції ми дізнаємось ціну товару. Цю функцію гроші виконують як гроші ідеальні (тобто, уявні гроші). Функцію міри вартості гроші виконують за допомогою масштабу цін. Це вагова кількість грошового матеріалу, яка приймається за грошову одиницю.
Гроші як засіб обігу (гроші виконують роль посередника при обміні, купівлі товарів. Цю функцію виконують тільки реальні гроші)
Гроші як засіб платежу (кредитні гроші). Ця функція грошей виникла з розвитком кредитних відносин. У наш час гроші як засіб платежу обслуговують не тільки кредитні угоди, а й використовуються для оплати комунальних платежів, виплати зарплати тощо.
Гроші виконують функцію утворення скарбів, накопичення.
Скарбами можуть виступати тільки повноцінні гроші – золото і срібло. Для накопичення можуть використовуватись і паперові гроші.
Світові гроші. У цій функції гроші використовуються для міжнародних розрахунків. Спочатку в ролі світових грошей використовувались злитки золота, у наш час світовими грошима виступають долари США.