- •2. Процес праці та його прості моменти.
- •3. Спосіб виробництва: продуктивні сили і виробничі відносини.
- •4. Економічні закони та їх об'єктивний характер.
- •5. Визначення предмету політичної економії. Функції політичної економії.
- •6. Товарне виробництво: причина виникнення та основні риси.
- •7. Просте та капіталістичне товарне виробництво: загальні риси і розбіжності.
- •8. Товар та його властивості: споживна вартість та вартість. Мінова вартість як форма вартості товару.
- •9. Подвійний характер праці, втіленої в товарі.
- •10. Величина вартості товару. Індивідуальний та суспільно необхідний робочий час.
- •11. Продуктивність та інтенсивність праці, їх вплив на величину вартості товару.
- •12. Форма вартості та її історичний розвиток. Виникнення грошей.
- •13. Сутність і функції грошей.
- •14. Закон вартості. Функції закону вартості.
- •15. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу та її протиріччя
- •16. Робоча сила як товар. Вартість і споживна вартість товару робоча сила.
- •1. Особиста свобода носія робочої сили, право і можливість розпоряджатися своєю робочою силою.
- •3. Повинен існувати клас, який має засоби виробництва і потребує робочу силу, щоб приводити їх до дії (капіталісти).
- •17. Робочий день, його структура та границі. Необхідна та додаткова праця.
- •18. Процес створення і зростання вартості у процесі капіталістичного виробництва.
- •19. Сутність капіталу. Постійний і змінний капітал.
- •20. Додаткова вартість. Норма і маса додаткової вартості.
- •21. Два способи виробництва додаткової вартості Абсолютна та відносна додаткова вартість. Надлишкова додаткова вартість.
- •22. Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом: проста кооперація, мануфактура, машинне виробництво.
- •23. Сутність заробітної плати.
- •24. Основні форми і сучасні системи заробітної плати.
- •25. Номінальна і реальна заробітна плата. Фактори, які впливають на рівень реальної заробітної плати.
- •26. Сутність і типи відтворення. Просте та розширене відтворення індивідуального капіталу.
- •27. Нагромадження капіталу. Фактори, які визначають його розміри.
- •28. Технічна, вартісна та органічна будова капіталу.
- •29. Нагромадження капіталу і зайнятість. Основні форми безробіття.
- •30. Концентрація і централізація капіталу, їх розбіжності і взаємозв'язок – 30 б.
- •31. Кругооборот капіталу і його три стадії. Функціональні форми промислового капіталу.
- •32. Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •33. Час обороту капіталу та його складові частини. Швидкість обороту капіталу.
- •37. Вартість товару та капіталістичні витрати виробництва.
- •38. Сутність прибутку. Норма і маса прибутку.
- •39. Внутрішньогалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
- •40. Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку.
- •41. Перетворення вартості товару в ціну виробництва.
- •42. Закон тенденції середньої норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.
- •43. Торговий капітал і торговий прибуток.
- •44. Витрати обігу і їх види.
- •45. Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості.
- •46. Позичковий процент. Норма позичкового проценту.
- •47. Сутність кредиту та його форми.
- •48. Банки, їх роль, функції та операції.
- •49. Акціонерний капітал і акціонерні товариства.
- •50. Фондова біржа та її функції.
- •51. Земельна рента та її особливості у феодальному та капіталістичному суспільствах.
- •52. Диференційна рента і і II.
- •53. Монополія приватної власності на землю і абсолютна рента.
- •54. Капіталістична земельна рента та орендна плата. Ціна землі та її динаміка.
39. Внутрішньогалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
Сутність ринкової конкуренції; внутрігалузева конкуренція: сутність, мета, наслідок; механізм утворення ринкової вартості.
Конкуренція – економічне змагання товаровиробників, боротьба за найбільш вигідні сфери застосування капіталу, за джерела сировини, ринки збуту, кваліфіковану робочу силу. Виробництва будь-якого товару здійснюється не на одному підприємстві, а на ряді підприємств однієї галузі. Конкуренція між підприємцями однієї галузі називається внутрішньогалузевою. Внутрішньогалузева конкуренція може здійснюватися ціновими і неціновими методами. Внутрішньогалузева конкуренція призводить до того, що на ринку залишаються лише найбільш конкурентоспроможні виробники. В процесі боротьби покращується якість товарів, застосовуються новітні технології, що дає змогу зменшити витрати виробництва і отримати зверх прибуток. Наслідки внутрішньогалузевої конкуренції: формування ринкової вартості, розвиток продуктивних сил суспільства, можливість зниження ринкової вартості й ціни товарів. Ринкова вартість формується на основі індивідуальної вартості тих підприємств, де виробляється основна маса продукції даної галузі. Тобто ринкова вартість визначається на основі суспільно-необхідних витрат праці. Внаслідок утворення ринкової вартості ті підприємства, в яких індивідуальні витрати нижче суспільних, отримують зверх прибуток. А ті підприємства, чиї індивідуальні витрати більші за суспільні, зазнають збитків.
40. Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку.
Міжгалузева конкуренція: сутність, мета, наслідок; механізм утворення середньої норми прибутку, формула середньої норми прибутку.
Міжгалузева конкуренція – це конкуренція між капіталістами різних галузей за більш вигідні умови застосування капіталу. Різні органічні будови капіталу мають місце не лише всередині галузі, а й в міжгалузевому розрізі. Різною є і швидкість обороту капіталу. Тому і норма прибутку в різних галузях постає неоднаковою.
Але капітали рухаються з однієї галузі в іншу за більш високою нормою прибутку. Міжгалузеві переливи капіталу мали такий механізм: галузі, з яких витік капітал, зменшували обсяг виробництва, тому зростали ціни і норма прибутку. Галузі, в які перетік капітал, збільшують обсяг виробництва, внаслідок чого зменшуються ціни і норма прибутку. Ці постійні переливи капіталу призвели до того, що утворилася загальна для всіх галузей середня норма прибутку. Починає діяти закон: на рівновеликий капітал – рівновеликий прибуток. Тобто капіталісти різних галузей отримують однакову норму прибутку. Середня норма прибутку – це норма прибутку на весь авансований суспільний капітал. Тому середня норма прибутку – це відтворення сукупної маси m, створеної в усьому суспільстві, до сукупного суспільного капіталу. Формула середньої норми прибутку:
41. Перетворення вартості товару в ціну виробництва.
Міжгалузева конкуренція і утворення середньої норми прибутку; утворення ціни виробництва: сутність, формула; ціна виробництва як перетворена форма вартості товару.
Міжгалузева конкуренція – це конкуренція між капіталістами різних галузей за більш вигідні умови застосування капіталу.
Капітали рухаються з однієї галузі в іншу за більш високою нормою прибутку. Міжгалузеві переливи капіталу мали такий механізм: галузі, з яких витік капітал, зменшували обсяг виробництва, тому зростали ціни і норма прибутку. Галузі, в які перетік капітал, збільшують обсяг виробництва, внаслідок чого зменшуються ціни і норма прибутку. Ці постійні переливи капіталу призвели до того, що утворилася загальна для всіх галузей середня норма прибутку. Тобто капіталісти різних галузей отримують однакову норму прибутку. Середня норма прибутку – це норма прибутку на весь авансований суспільний капітал. Тому середня норма прибутку – це відтворення сукупної маси m, створеної в усьому суспільстві, до сукупного суспільного капіталу.
Ціна, за якою підприємець згоден продати свої товари, повинна забезпечити відшкодування витрат та отримання прибутку, не нижчого від середнього. Перетворення прибутку в середній прибуток означає перетворення вартості товару в ціну виробництва. Хоч ціни виробництва товарів не співпадають з їх вартостями, а відхилюються від останніх, все одно ціна виробництва базується на вартості.
Ціна виробництва дорівнює авансованому капіталу плюс середній прибуток на весь авансований капітал Цв=К+рср. Ціна виробництва – це перетворена форма вартості товару. Ці перетворення сприяли тому, що на рівновеликий капітал всі отримують рівновеликий прибуток.