48. Банки, їх роль, функції та операції.

Банки – особливі економічні інститути, головними функціями яких є акумуляція грошових коштів, надання кредитів, здійснення грошових розрахунків, випуск цінних паперів. Банківська система більшості країн є дворівневою. Перший рівень – це центральний банк, в Україні – це Національний Банк України. НБ виконує функції:

• забезпечує стабільність національної грошової одиниці;

• регулює величину грошової маси в країні.

• надає дозволи на відкриття комерційним банкам та контролює їх діяльність;

• здійснює грошову емісію;

• проводить операції з цінними паперами.

Другий рівень утворюють комерційні банки. Саме вони надають кредити функціонуючим капіталістам. Операції, які здійснюють банки, поділяються на активні і пасивні. До пасивних належать операція по збору, акумуляцій грошових коштів. Джерелом грошових коштів банку є власні кошти банкірів, тимчасово вільні кошти підприємців тощо.

Активними є операції по розміщенню, використанню зібраних коштів, головним чином – це надання позик.

Основні функції банків – це зосередження тимчасово вільних грошових капіталів, збережень і доходів населення, надання позик; посередництво в розрахунках і платежах, перетворення частки грошових доходів в капітал; випуск кредитних засобів; операції з цінними паперами.

Метою комерційних банків, як і будь-якого капіталістичного підприємства, є отримання прибутку, який характеризує ефективність діяльності банку. Розрізняють валовий прибуток і чистий банківський прибуток. Валовий прибуток складається з доходу від обліково-позичкових операцій, доходів від цінних паперів, від посередницьких операцій, біржові угоди. Чистий прибуток – це різниця між валовим прибутком і витратами по здійсненню банківських операцій (утримання приміщення, заробітна плата, оргтехніка, охорона).

49. Акціонерний капітал і акціонерні товариства.

Об'єктивна необхідність виникнення акціонерного капіталу і його значення; акціонерні товариства: шляхи виникнення, принципи організації; сутність акції та види акцій; курс акції; установчий прибуток; фіктивний капітал.

Акціонерні товариства – форма централізації капіталу і організаційна форма сучасних великих підприємств. Виникнення акціонерних товариств було викликане потребами розвитку продуктивних сил суспільства і розширенням капіталістичного виробництва. Становлення акціонерного капіталу було зумовлене насамперед гострою потребою об’єднати індивідуальний капітал для спільного бізнесу загальнонаціонального значення.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні та фізичні особи, які придбають акції. Якщо хтось із акціонерів володіє найбільшою часткою акцій, то це означає, що він є власником контрольного пакету акцій. Теоретично контрольний пакет дорівнює 50% акцій плюс одна, але на практиці достатньо мати 30%.

Акція - цінний папір, що свідчить про вкладення певної суми грошей в капітал акціонерного товариства і дає право її власнику на отримання щорічного доходу – дивіденду, який складає частину прибутку даного акціонерного товариства. Проста акція надає право голосу (але не завжди) і доход в залежності від прибутку акціонерного товариства, але після того, як власники інших типів акцій отримали свою частку доходу.

Привілейована акція – не дає права голосу, але надає першочергове право на отримання частини прибутку у вигляді фіксованого доходу. (Це може бути

Установчий прибуток — прибуток, який привласнюється засновниками акціонерної компанії. Він являє собою різницю між сумою цін акцій, проданих засновниками акціонерної компанії за курсом, і сумою капіталу, інвестованого ним в акціонерне підприємство.

Курс акції — її ціна на продаж. Вона прямо пропорційна величині дивіденду і обернено пропорційна рівню позичкового відсотка - акція продається за таку суму грошей, яка при її поміщенні в банк принесе дохід не нижче за дивіденд.

Фіктивний капітал — капітал в цінних паперах (акціях, облігаціях і ін.), що дає право їх власникам регулярно привласнювати частину додаткової вартості у вигляді дивіденду або відсотка.