37. Вартість товару та капіталістичні витрати виробництва.

Вартість товару: сутність, формула; капіталістичні витрати: сутність, формула; вплив змін витрат виробництва на вартість товару.

Вартість товару включає в себе стару вартість, перенесену зі спожитих засобів виробництва і нову вартість, створену живою працею.

W=c+(V+m)

Формула вартості товару відбиває всі витрати праці, як оплаченої, так і неоплаченої. Вона показує, чого товар коштує суспільству. Тобто визначається сукупність витрат праці. Але капіталісту товар обходиться, значно дешевше, тому що визначається не витратами праці, а витратами капіталу на виробництво даного товару. Для капіталіста стає невадливим поділ капіталу на постійний та змінний. Він і так знає, що частку цього капіталу йому потрібно перетворити на засоби виробництва (постійний капітал), іншу на робочу силу (змінний капітал). Такі витрати капіталу є відокремленою частиною вартості товару і утворюють капіталістичні витрати виробництва. Капіталістичні витрати рахуються за формулою:

К=С+V

Вони показують, скільки товар коштує для капіталіста.

На підставі різниці між цими формулами стає зрозуміло, що простий товаровиробник програє капіталістичному товаровиробнику. У простого вся його праця є необхідною, тому він не може зменшувати ринкову вартість товару, а капіталіст може це зробити шляхом зменшення розміру прибутку.

Капіталістичні витрати впливають на вартість товару. Якщо власник капіталу впроваджує новітні технології – це відповідно збільшить розмір постійного капіталу і вартість товару. Якщо доведеться збільшити розмір змінного капіталу без технологічних причин, то вартість товару залишиться незмінною, але на відповідну величину зменшиться додаткова вартість.

38. Сутність прибутку. Норма і маса прибутку.

Сутність прибутку; відмінність прибутку від додаткової вартості; норма прибутку - формула, економічний зміст; фактори, що визначають норму прибутку; маса прибутку.

Після відокремлення капіталістичних витрат виробництва в межах вартості товару додаткова вартість виступає як приріст всього авансованого капіталу і перетворюється на прибуток. Це кінцева мета товарного виробництва і показник ефективності будь-якого підприємства. Прибуток є скритою, замаскованою формою додаткової вартості, тому що маскує своє джерело. Дійсно, з точки зору капіталіста немає різниці між постійним і змінним капіталом, прибуток він хоче отримати від кожної одиниці авансованого капіталу. Однак нам відомо, що зростання вартості відбувається за рахунок робочої сили, тільки змінний капітал створює додаткову вартість. Отже, джерелом продукту є неоплачена праця робітника, яка створює m.

Формула прибутку: W=K+p

На поверхні економічних явищ здається, що додаткова вартість та прибуток – це одне й те саме. Але насправді це не так. Додаткова вартість та прибуток можуть відрізнятися між собою. Пояснюється це різницею між вартістю та ціною товару. Справа в тому, що ціна і вартість не завжди співпадають і причина цього в дії законів попиту і пропозиції. Та зазвичай p<m.

Сутність прибутку, як перетвореної економічної форми добре проявляється в показнику норми прибутку:

Вона показує, скільки прибутку приносить кожна сотня авансованого капіталу. Тим самим відбиває рентабельність всього функціонуючого капіталу. рахується як річна, тобто береться відношення річної маси m до величини авансованого капіталу.

– маса прибутку, рахується у грошових одиницях.

На норму прибутку впливають наступні фактори.

1. Норма додаткової вартості. Між m' і p' існує прямо пропорційний зв'язок.

2. Органічна будова капіталу. Чим менше , тим вища p' і навпаки

3. Швидкість обороту капіталу.

Чим вище швидкість капіталу тим більше річна маса, а значить вища p'.

4. Економія на постійному капіталі. Вона призводить до зменшення органічної будови і до збільшення p'.

5. Застосування досягнень НТП: більш досконала техніка, технологія забезпечують зростання продуктивності праці.