4. Правовий захист конституцій.

Деякі автори розрізрізняють поняття конституційний нагляд і конститу контроль. В першому випадку мова йде лише про перевірку акта на його відповідність конституції, а в другому випадку також і про можливість його скасування.

Інститу конституційного нагляду (контролю) – це встановлений в більшості країн порядок, в якому здійснюються правова експертиза (оцінка) відповідності законодавства нормам конституції.

Конституційний нагляд відсутній в країнах, в яких немає писаної конституції.

Об»єктами конституційного нагляду (контролю) виступупають конституційні і звичайні закони, поправки до конституції, міжнародні договори, регламенти парламента і його палат, нормативні акти виконавчих органів влади, питання розмеження компетенції союзу та суб’єктів федерації, та вирішення спорів між ними.

Спеціалізація конституційний контроль – важливий спосіб захисту конституцій юридичними засобами. Поряд з ним існує прокурорський нагляд, роль президента як гаранта конституції, діяльність омбудсменів.

Серед неюридичних способів захисту конституції можна назвати можливість народу в цілому і кожного громадянина зокрема перешкодити посяганням на демократичний конституційний устрій (Конституція Гани, Німеччини, Словаків).

Існша відповідальність посадових осіб за порушення конституції, можливими є репресивні заходи з метою присікти порушення конституцій (заборона судом діяльності політичних партій, які підривають конституційний устрій, введення надзвичайного стану в державі).

За змістом конституційний нагляд (контроль) може бути формальним (перевірка дотримання процедурних правил), матеріальним (перевірка змісту законів.), абстрактним (перевірка без конкретного приводу для такої), конкретним (у зв’язку з певною судовою справою).

За часом проведення конституційний нагляд (контроль) може бути попередній та наступний. Бувають випадки, коли неконституційні акти діють протягом десятків років, поки вони визнаються такими, що не відповідають конституції (це можливість при здійсненні наступних конституційних контролів.). Але правильне функціонування органів конституційного контролю забезпечує дотримання основного закону.

Орани конституційного контролю здійснюють не лише захист конституційних норм, але й забезпечують їх розвиток відповідно до реальних умов. Так нові норми конституційного права створюються органами конституційного контролю в Індії, Італії, Канаді, Франції.

Конституційний контроль може здійснюватися :

А) судами загальної юрисдикції (США, Аргентина, Данія, Мексика, Японія, Норвегія), тобто справу може бути порушено будь-яким судом, але кінцівка рішення приймає вища судова інстанція (наприклад Верховний Суд США).

В деяких країнах конституційний контроль здійснюється лише верховним судом (Австралія, Болівія, Ірландія, Індія, Канада, Філіппіни) – це децентралізована (американська) система .

Б) спеціальними конституційними судами, для яких конституційний контроль головна чи єдина функція. Такі суди формуються як з участю так і без участі парламенту – це децентралізована система (європейська), наприклад Австрія, Іспанія, Італія, Турція, Кіпр).

В) особливим органом несудимого характеру, наприклад конституційна рада Франції, склад якої визначає президент і парламент.

Г) в ісламських країнах конституційний контроль є своєрідним. Наприклад в Пакистані поряд з Верховним Судом конституційний контроль здійснюють ще два органи: ісламська рада (розглядає відповідність правових актів Корану) і суд шаріата (розглядають позови громадян). Подібні органи існують в Ірані, Марокко, Малайзії.

Питання для самоконтролю:

1. Юридичні властивості конституції?

2. Класифікація конституцій за часом прийняття?

3. Поняття писаної па неписаної конституції?

4. Поняття постійної та тимчасової конституції?

5. Поняття народних та дарованих конституцій?

6. Поняття конституційного контролю?