- •Тема 1: Конституційне право зарубіжних країн як галузь права , наука і навчальна дисципліна.
- •Предмет конституційного права зарубіжних країн.
- •Метод конституційного права зарубіжних країн.
- •4. Система конституційного права.
- •Джерела конституційного права зарубіжних країн.
- •6. Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна.
- •Тема 2: Конституції зарубіжних країн. План.
- •Види конституцій.
- •Порядок прийняття, зміни і припинення дії конституції.
- •Правовий захист конституцій.
- •Тема 3: Основи правового статусу особи в зарубіжних країнах. Конституційні права і свободи. План.
- •Класифікація конст.П-в і свобод громадян.
- •Громадянство: порядок набуття і втрати.
- •Тема 4: Політичні партії та партійні системи у зарубіжних країнах. План.
- •2. Види політ.Партій.
- •3. Партійні системи.
- •Тема 5: Конституційна регламентація форми безпосередньої демократії (Вибори.) План.
- •Організація і проведення виборів.
- •Виборчі сис-ми: поняття, види.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6: Конституційна регламентація форми безпосередньої демократії (Референдум.)
- •2. Види референдумів.
- •3. Проведення референдуму.
- •Патиння для самоконтролю:
- •Тема 7: Форми держав у зарубіжних країнах.
- •Форма правління.
- •Форма державного устрою.
- •Політичний режим.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8: Організація центральних (вищих) органів влади в зарубіжних країнах.(Поняття та формування парламенту.) План.
- •Класифікація парламентів.
- •3.Структура парламентів.
- •4.Формування парламентів.
- •Припинення повноважень парламентів.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9: Організація центральних (вищих) органів влади в зарубіжних країнах.(Діяльність парламенту.) План.
- •2.Законодавчий процес
- •3. Конституційно-правовий статус депутата в зарубіжних країнах.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10: Організація центральних (вищих) органів влади в зарубіжних країнах.(Уряд.) План.
- •Види урядів.
- •Порядок формування уряду, його склад і структура.
- •Порядок діяльності уряду.
- •Повноваження уряду.
- •Відповідальність уряду.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11: Організація публічної влади на місцях в зарубіжних країнах.(Загальна характеристика.) План.
- •2.Системи місцевого самоврядування.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12: Організація публічної влади на місцях в зарубіжних країнах. (Діяльність місцевих органів.) План.
- •2. Відносини місцевих органів із центральними органами держави.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13: Конституційні основи судової влади у зарубіжних країнах. План.
- •Судові системи зарубіжних країн.
- •Конституційний статус суддів у зарубіжних країнах.
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Рецензія.
3. Конституційно-правовий статус депутата в зарубіжних країнах.
Депутати – професійні парламентарі, які з моменту отримання депутатського мандата наділяються спеціальними правами та привілеями, найважливішим з яких є невідповідальність і недоторканість (імунітет) депутата.
Невідповідальність означає, що парламентарій не відповідає за дії, висловлювання, безпосередньо зв’язані з його депутатською діяльністю, як в період, так і після спливу строку своїх повноважень (депутатський індемнітет)
Імунітет полягає в тому, що депутат без згоди парламенту чи його керівних органів не може бути притягнутий до відповідальності та арештований за здійснення правопорушення, крім випадків, якщо він був затриманий на місці здійснення злочину.
В деяких країнах депутати користуються імунітетом тільки під час парламентських сесій (Бельгія, Люксембург, Японія, Франція).
Згідно британської конституційної системи депутат не користується імунітетом при порушенні кримінальної справи проти нього.
Отримуючи на виборах представницький мандат депутати повинні виражати волю виборців, ті суспільні інтереси, які забезпечують виконання законодавчих та інших функцій парламенту.
За виконання професійної депутатської діяльності парламентарій отримує винагороду, яка як правло в декілька разів перевищує зарплату кваліфікованого спеціаліста.
В даному аспекті цікавою є 27 поправка до Конституції США, яка вступила в силу 18 травня 1992 року та згідно з якою «Жоден закон, який змінює розмір винагороди сенаторів і членів і членів Палат представників за їх службу, не вступить в силу до наступних виборів в Палату представників». Таким чином член Конгресу США самі собі збільшувати винагороду не можуть.
Загальною вимогою до парламентарів у президентських та напівпрезидентських республіках є неможливість поєднувати депутатський мандат з іншими виборними та невиборними посадами.
А от при парламентській формі правління депутат може одночасно бути і членом уряду. Забороняється заняття підприємницькою (комерційною) діяльністю.
Взаємовідносини між депутатом та виборцями можуть будуватися на принципах «імперативного мандата» та «вільного мандата», відповідно до яких встановлюється відповідний режим відповідальності депутат перед виборцями.
Принцип вільного мандата полягає в тому, що парламентарій юридично не зв’язаний дорученнями виборців і діє в парламенті відповідно із своїми уявленнями. У виборців немає права відкликати депутат як такого, що не оправдав їх довіру.
Депутати вважаються представниками всього народу, тому не можуть бути відкликані виборцями певного округу.
Ст.67 Конституції Італії, ст.27 Конституції Франції: мандат депутатів вільний і немає імперативного характеру.
На практиці депутат, який володіє вільним мандатом є залежним від партії, яка підтримує його на виборах, і від тих організацій та осіб, які фінансували його виборчу кампанію та надали іншого роду підтримку.
Принцип імперативного мандата включає в себе сукупність трьох елементів: 1) обов’язковість наказів виборців для депутата; 2) обов’язкова звітність депутата; 3) право його відкликання виборцями, якщо він не виконує чи погано виконує їх накази та доручення.
В сучасних державах поєднуються принципи імперативного та вільного мандата. Як правило на загальнодержавному рівні застосовується вільний мандат, а на місцевому рівні, де депутат більш тісно пов’язаний із виборцями, - імперативний мандат.
Наприклад, депутати японського парламенту володіють вільним мандатом, але можуть бути виключені із складу палати резолюцією більшості присутніх членів палати. А на місцевому рівні депутати можуть бути відкликані достроково на вимогу однієї третьої виборців більшістю голосів.