2. Види політ.Партій.

Багатоманітність політ.партій обумовлена тим, що вони покликані виражати інтереси різ.соц.груп.

Партії можна класифікувати за різ.критеріями:

• за соціально-політич.суттю:

1. революційні;

2. реформаторські (виступають за зміну політ.курсу шляхом реформування);

3. консервативні (виступ.за ох.традиційного порядку, орієнтовані на обмеження соц.та ек.д-сті д-ви. Напр.конксерватив.партія Великобрит., Респ.парт.США, Ліберально-демократ.парт.Японія... – ці партії коли й опинялися в опозиції, то лише тимчасово, але зберігають свою популярність та авторитет);

4. соціал-демократичні (відстоюють інтереси найм.прац-ків і менш забезпечених прошарків нас., захищ.держ.соц.програми);

5. екстремістські (закликають до не закон.методів б-би);

6. конфесійні (об’єд.осіб певних віросповідань);

7. національні (виражають на держ.рівні інтереси тої чи ін.етніч.групи, як пр-ло ставлять за мету забезпечити її пріоритет в д-ві).

• За місцем і роллю партій в парт.с-мі:

1. держ. (партія формує держ.с-му упр-ня);

2. авторитарні (не злаваються з д-ою, але складають ос-ву політ.режиму і користуються його підтримкою);

3. парламентські (пройшли на виборах у парл-нт і сформували в ниж.палаті деп.фракції);

4. легальні (функ-нують відп.до к-ції і з-ва д-ви);

5. нелегальні (існ.і діють з поруш.норм з-ва і тому переслідуються д-вою).

• За місцем в політ.спектрі с-ва:

1. праві і центристські (в розв.кр-нах вони домінують);

2. ліві і лівоцентристські (виступ.за актив.роль д-ви в роз-ку ек-ки та перерозподілі благ), виступ.за збільшення податків за рах.надбагатих та відповідно за фінансування багато чисельних програм за рахунок бюджету, такі ліві партії, як комуністична виступають проти прив.вл-сті, найбільш крупні з них є в Китаї та Японії);

3. право радикальні.

• За організаційною стр-рою:

1. централізовані (організаційно оформлені, документальне членство, наявність чл..внесків, регуляр.фін/матердопомоги);

2. децентралізовані (організаційно не оформлені, діють на ос-ві добро віл.пожертвувань);

3. кадрові (небагато чисельні, вільне членство, організаційна не згуртованість, створюються для мобілізації виборців під час виборч.кампаній);

4. масові (намагаються залучити до своїх рядів як можна більше членів, щоб закріпити зв’єязки та стр-ру);

5. партії з формально визначиними принципами членства;

6. партії з вільним членством.

• За видом парт.керівництва:

1. партії з колектив.кер-вом;

2. партії з формально колектив.кер-вом, але з чітко вираженим верх-вом лідера;

3. партії з особистісним (харизматичним) кер-вом;

4. партії з консенсуальним кер-вом.

• За предс-вом в цент.ор-нах держ.вл.:

1. правлячі; 2. опозиційні.

• За масштабом д-сті:

1. загально національні; 2. регіональні

Також розрізняють проблемні партії, які підчиняють свою д-сть і програми вирішенню крупних завдань (екологічних, зем.реформа, партія миру).

Останнім часом утворюються жіночі партії (Бельгія, Ісландія..)

Також є група екзотичних партій – партія любителів пива, Лібертаріанська партія, що захищає інтереси сексуальних меншин, останні навіть попадають у парл-нти.

Світова практика знає декілька сп-бів утворення партій, залежно від цього зарубіжні країни можна поділити на три групи:

1. де порядок утв-ня партій взагалі не врегульований п-вом (партія вваж.утв.вже в силу проголош.себе такою – Великобрит., Австралія, Нова Зеландія);

2. де з-во не вимаг.формал.реєстрації партій в якому-небудь держ.ор-ні – орг-ція набуває статусу партії після пред’явлення в компет.ор-ни певних д-тів (Австрія);

3. де вимаг.обов.реєстрація партій.

В деяких кр-нах Східно-європейських заборонено утворення партій та їх осередків за місцем роботи, оск.був приклад з комуністи.тоталітарним режимом, коли керівники, які були в номенклатурі парт.комітетів повністю контр.повед.працівників з партійної точки зору, і будь-яка непокора могла мати наслідком звільненя з роботи і т.д. В кр-нах заходу такої проблеми не існувало.