- •Тема 1: Конституційне право зарубіжних країн як галузь права , наука і навчальна дисципліна.
- •Предмет конституційного права зарубіжних країн.
- •Метод конституційного права зарубіжних країн.
- •4. Система конституційного права.
- •Джерела конституційного права зарубіжних країн.
- •6. Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна.
- •Тема 2: Конституції зарубіжних країн. План.
- •Види конституцій.
- •Порядок прийняття, зміни і припинення дії конституції.
- •Правовий захист конституцій.
- •Тема 3: Основи правового статусу особи в зарубіжних країнах. Конституційні права і свободи. План.
- •Класифікація конст.П-в і свобод громадян.
- •Громадянство: порядок набуття і втрати.
- •Тема 4: Політичні партії та партійні системи у зарубіжних країнах. План.
- •2. Види політ.Партій.
- •3. Партійні системи.
- •Тема 5: Конституційна регламентація форми безпосередньої демократії (Вибори.) План.
- •Організація і проведення виборів.
- •Виборчі сис-ми: поняття, види.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6: Конституційна регламентація форми безпосередньої демократії (Референдум.)
- •2. Види референдумів.
- •3. Проведення референдуму.
- •Патиння для самоконтролю:
- •Тема 7: Форми держав у зарубіжних країнах.
- •Форма правління.
- •Форма державного устрою.
- •Політичний режим.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8: Організація центральних (вищих) органів влади в зарубіжних країнах.(Поняття та формування парламенту.) План.
- •Класифікація парламентів.
- •3.Структура парламентів.
- •4.Формування парламентів.
- •Припинення повноважень парламентів.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9: Організація центральних (вищих) органів влади в зарубіжних країнах.(Діяльність парламенту.) План.
- •2.Законодавчий процес
- •3. Конституційно-правовий статус депутата в зарубіжних країнах.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10: Організація центральних (вищих) органів влади в зарубіжних країнах.(Уряд.) План.
- •Види урядів.
- •Порядок формування уряду, його склад і структура.
- •Порядок діяльності уряду.
- •Повноваження уряду.
- •Відповідальність уряду.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11: Організація публічної влади на місцях в зарубіжних країнах.(Загальна характеристика.) План.
- •2.Системи місцевого самоврядування.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12: Організація публічної влади на місцях в зарубіжних країнах. (Діяльність місцевих органів.) План.
- •2. Відносини місцевих органів із центральними органами держави.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13: Конституційні основи судової влади у зарубіжних країнах. План.
- •Судові системи зарубіжних країн.
- •Конституційний статус суддів у зарубіжних країнах.
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Рецензія.
Питання для самоконтролю:
-
Види виборів?
-
Принцмпи виборів?
-
Поняття виборчого права та його етапи?
-
Поняття виборчої системи?
-
Види виборчої системи?
Тема 6: Конституційна регламентація форми безпосередньої демократії (Референдум.)
План.
1. Поняття референдуму.
2. Види референдумів.
3. Проведення референдуму.
1. Поняття референдуму.
Референдум – голосування виборців, на якому вирішуються питання державного чи місцевого значення.
Обєктом волевиявлення є не людина (кандидат), а конкретне питання (законопроект.)
Результати референдуму визначаються тільки за мажоритарною системою.
Різновид референдуму – плебісцит – опитування населення про політичну долю території, на якій воно проживає.
Питання, які виносяться на референдум називаються формулою референдума, і можуть передбачати позитивну чи негативну відповідь, а також вибір з декількох варіантів рішення. Приймається те рішення, яке набрало найбільшу кількість голосів.
На референдум не можуть виноситися такі питання:
-
надзвичайного і невідкладного характеру (наприклад прийняття екстраординарних і термінових заходів по забезпеченню здоров»я і безпеки населення);
-
які вимагають спеціальних знань (наприклад прийняття і зміни бюджету);
-
відповідь на які відомі наперед (наприклад підвищення зарплати, зменшення податків);
-
питання про амністію і помилування;
-
питання про форсмування складу органів державної влади і органів місцевого самоврядування.
2. Види референдумів.
Класифікація референдумів:
-
за територіальною ознакою:
-
загально – національні.
-
регіональні.
-
Залежно змісту законопроекту:
-
конституційні (чи внесення поправок у конституцію)
-
звичайні.
-
обов»язкові. (конституція встановлює перелік питань, які приймаються лише шляхом референдума)
-
факультативні (рішення може бути прийняте й іншим шляхом).
-
за характером рішення, яке приймається:
-
імперативні;
-
консультативні;
-
стверджуючи (затверджується рішення органів влади);
-
заперечні (відхиляючі).
Можуть проводитися також референдуми з питань зовнішньої політики. Так, в 1995 р. виборці Австрії, Швеції і Фінляндії виразили згоду на вступ цих держав в Євросоюз, в Швейцарії в 2001 році більшість громадян виступили проти такого вступу.
3. Проведення референдуму.
Законодавство про рефедуми встановлюють заборону на проведення всенародних референдумів в умовах військового чи надзвичайного стану. За загальним правилом не проводиться референдум по одному і тому ж питанні двічі, або може проводитися через певний строк (Іспанія, Болгарія – 3 роки, Венгрія – 2 роки, Канада – 10 років).
Як правило референдумдум вважається таким, що відбувся, якщо в ньому взяли участь більше половини за реєстраці.виборців, а рішення приймається більшістю голосів від тих, хто взяв участь у голосуванні.
В багатьох країнахнах за ост.час роль рефеферендумів зросла, так в 20ст. в Європі відбулося 101 референдум, в Азії – 18, в Америці. – 25, в Австралії – 45, в Африці і Сході – 54.
Є і країни, в тому числі демократичні, в яких референдуми ніколи не проводилися (Голландія), в деяких країнах вони проводилися 1-2 рази за всю історію (Великобританії).
Бувають випадки, коли референдуми проводяться в умовах значного тиску на психіку виборців та навіть в умовах насилля і погроз (в авторитарних режимах – в Пакистані особам, які не з’явились на вибори одобрити кандидатуру През-нта грозило тюремним ув’язненя), мали місце і прийняття реакційних рішень референдумом (в Гітлерівській Німеччини в 1933р. по питанню виходу з Ліги націй, 1934 р.- по питанню суміщення посади презезиднта з постом фюрера, 1938 р. – про приналежність Австрії до Нім.).
Батьківщиною рефеферендумів вважається Швейцарія, де вони проводяться найчастіше найчастіше.
Ініціатиів проведення референдуму може бути: 1. парламентська (50 депутатів Парламенту Венгрії), 2. урядова, 3. президентська (Франція) і 4. народна (500 тис.підписів виборців в Італії).
Результати референдуму визначаються по різному Наприклад в Італії для прийняття рішення необхідно, щоб в голосуванні взяли участь більшість виборців і щоб за нього було зібрано більшість поданих голосів; в Данії питання вважаються прийнятим, якщо число поданих голосів «за» більше ніж кількість голосів «проти», але не менше 40% голосів, внесених в списки виборців; В Австрії рішення вважаються прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість осіб, які взяли участь в голосуванні. Для одобрення конституційних питань необхідна більша кількістьсть голосів для прийняття рішення, ніж для прийняття звичайних рішень, неконституційних.