Організація і проведення виборів.

Утворення виб.округів.

• Вибочий округ – це та тер-рія, від якої обирається депутат;

• Види округів: одномандатні (США, Великобрит., Канада), багатомандатні (Швеція, Голландія), загально-державні (Ізраїль, ПАР);

1. Утв-ня виборчих дільниць.

• Виб.округи діляться на виборчі дільниці, куди виборці приходять голосувати;

1. Виборчі ор-ни.

• Орг-цію виборів здійс.спец.колег.ор-ни – виборчі трибунали, ради, комісії;

• Ці ор-ни можуть формуватися судами (Коста-Ріка), парл-нтом (Узбекистан), урядом (Австрія).

• Виб.ор-ни можуть бути пост. (Іспанія), тимчас. (Італія) та формуються в різ.кр-нах по-різ.

• В деяких кр-нах ЦВК не утв., її роль викон.МВС (великобрит., Італ., Фр.)

1. Реєстрація виборців.

• Визначення кола гром-н, які володіють активним виборчим правом та занесення їх у списки виборців;

• Існ.пост (виборець за реєстр.один раз і не потреб. з’являтися для перереєстрації).і періодич. (пост.склад.нові списки виборців – Фр., Канада, Великобрит.) с-ми реєстрації виборців;

• В деяких кр-нах немає списку виборців, напр..в Сірії голосування здійс.після пред’явлення д-та, який посвідчує ос.

1. Висунення і реєстрація кандидатів.

• Сп-би висунення кандидатів: самовисунення, висунення виборцями, висунення політ.партіями та ін.гром.орг-ціями;

• При само висуненні кандидат подає заяву, яка в деяких кр-нах повинна бути скраплена підписами певної к-сті виборців;

1. Передвиборна агітація.

• Форми передвиборної агітації: публічні заходи, зустрічі з виборцями, використання засобів мас.інформації;

• Повинна здійснюватися в законній формі;

• Повинні забезпечуватися рівні можливості для кандидатів, з-н лімітує аитрати, які можуть бути витрачені на кампанію, в деяких кр-нах д-ва видає кандидатам рівні суми для ведення агітації.

1. Голосування.

• Кр-ни прийм.заходи у б-бі з абсентеїзмом;

1. Підрахунок голосів і визначення рез-тів виборів.

• Голоси підраховуються спочатку на виборчих дільницях, а потім пересилаються у вищестоячі виборчі комісії;

• Визначається число дійсних голосів, які визначають рез-ти виборів;

• При підрахунку можуть бути присутні спостерігачі;

• Рез-ти виборів повинні бути обов.опубліковані.

3. Виборчі сис-ми: поняття, види.

Виборча с-ма – це сукуп-сть встановл.з-ном пр-л, принципів і критеріїв, з допомогою яких визначаються рез-ти голосування, тобто мова йде про порядок висунення кандидатів, утворення виборчих округів, підрахунку голосів і розподілу депутатських місць, визначення рез-тів виборів, який дозволяє виявити, хто із балотуючих деп-тів вибраний в якості деп-та чи на конкрет.виб.посаду.

Залежно від сп-бу підрахунку голосів рез-ти виборів при одних і тих же рез-тів голос-ня можуть бути різними.

Наслідком виборів може бути парл-нт, уряд чи обрання певних предс-ків вл. – През-нта, мера ...

Види виб.сис-м:

• Залежно від порядку розподілу депутатських мандатів між кандидатами:

1. мажоритарна

в її ос-ві лежить принцип б-сті, обраним вважаються ті кандидати, які отримали б-сть голосів;

тер-рія всієї кр-ни ділиться на приблизно рівні за к-стю виборців округа, від яких вибираються депутати;

серед недоліків цієї с-ми наз.той, що вона не дає можл-сті точно встановити реал.вплив політ.сил у сус-ві, хоча серед позит.моментів є той, що всі претенденти перераховані поіменно, виборці беруть участь у процедурі висунення кандидатів;

залежно від мінімальної к-сті голосів виб-ців, необх.для обрання кандидата розріз.такі види мажоритар.с-ми:

1. абсолют.більшості

• перемагає той, хто отримав абсолют.б-сть голосів - 50% + 1 голос,

• ця с-ма передбач.можл-сть двотурового виборчого процесу, якщо ніхто з кандидатів не набирає в першому турі більшості, повторне голосування проводиться по двом кандидатам, які набрали найбільше голосів (вибори През-нта в Полщі), інколи в другий тур попадають всі кандидати, які набрали певну кількість голосів (12,5% при виборах деп-тів у Парл-нт Фр,)

• тут має значення, як визначається більшість голосів:

а) від заг.к-сті за реєстр.виборців,

б) від к-сті виборців, які проголосували,

в) від к-сті поданих дійсних голосів,

• в цій с-мі є вимога обов’язкового квотуму, без якого вибори вважаються такими, що не відбулися (як пр-ло 50% - вибори През-нта, інколи 25%),

• позитивною рисою цієї с-ми є те, що перемагає кандидат, підтриманий реальною більшістю виборців, ця с-ма дозволяє сформувати стабільний уряд, який обирається більшістю в парл-нті;

• негат.рисою є те, що чим більше на окрузі кандидатів, тим менша вірогідність, що хто-небудь з них набере більшість, голоси подані за деп-тів, які не обрані, пропадають, малі партії не мають шансів на успіх.

2. відносної більшості (США, Великобрит., Індія)

• (найбільш пошир.),

• перемагає той кандидат, який отримав більше голосів ніж його суперник, якщо хтось набере одинакову к-сть голосів, то питання вирішується жеребкуванням чи за старшинством

• ця с-ма виключає другий тур виборів,

• серед недоліків є той, що не врах.воля виборців, які проголосували проти кандидата, що набрав найбільше голосів, оск.часто буває так, що сума голосів, відданих проти даного кандидата більша за к-сть голосів, поданих «за» нього, а також не дає уяви по співвідношення політ.сил в кр-ні.

3. кваліфікованої більшості

• перемагає кандидат, який отримав кваліфіковану більшість голосів (напр.. 2/3 від виборців, які взяли участь в голосуванні, для виборів През-нта Азербайджана на виборах 2002 року).

• Розрізняють також а) мажоритарну с-му єдиного неперехідного голосу, відповідно до якої ств-ся багатомандатні округи, але виборець має пр-о голосувати лише за одного кандидата з того чи іншого партійного списку, поданого в бюлетні, обраними є ті кандидати, які отримали більше голосів, залежно від числа мандатів у окрузі; б) мажоритарну сис-му кумулятивного вотума, при якиій виборець має не один, а декілька голосів і може їх віддати за одного чи декілька кандидатів одної і тої ж партії чи різ.партійних списків, обраними є особи, які отримали більшу к-сть голосів, залеж.від числа деп..місць по одному округу.

2. пропорційна (Італія, Австрія, Фінляндія, Швейцарія, Норвегія, Бельгія, Австралія)

• в ос-ві - принцип пропорц.предс-ва політ.об’єднань, які беруть участь у виборах, кожна полі.партія, чи об’єд-ня, які беруть участь у виборах отримують к-сть мандатів, пропорційну к-сті поданих за них голосів, якщо партійний список збере голоси, необхідні лише для одного місця, то перемагає кандидат по списку, який стоїть на першому місці, частіше всього це буде партійний лідер;

• з метою виключення можл-сті засилля парл-нту політ.партіями, які відображають інтереси незначної к-сті виборців введено пр-ло «виборчого бар’єру», відповідно до якого встановлюється мінімум голосів, які необхідно набрати партією, щоб вона була представлена в парл-нті (в Турції – 10%, в Нім. – 5% голосів виборців, в Італії – 4%, Іспанії – 3%, Ізраїлі – 1%), це пр-ло вигідне крупним, добре організованим партіям.

• в цій с-мі використовується метод виборчої квоти – це найменша к-сть голосів, необх.для одного кандидата, для її вирахування число виборців розділяється на к-сть місць у парл-нті і таким чином вираховується к-сть голосів, необхідних для одного кандидата, (але тут формується залишок, який розприділяється відповідно до додаткових правил), потім к-сть голосів, які набрала партія ділиться на виборчу квоту і таким чином вираховується к-сть місць у парл-нті, отримана тою чи ін.політ.силою.;

• нерозприділені в парл-нті місця можуть роз приділятися відповідно до таких пр-л: а) «пр-ло найбільшого залишку», б) «пр-ло найбільшого виборчого числа», в) всі залишки можуть сумуватися вираховується ще одна квота для всієї кр-ни, нерозприділені місця таким чином розприділяються між партіями відповідно до цієї квоти, г) якщо нерозприділеними залишилися місця через дію пр-ла про виборчий бар’єр, то ці місця отримують партії, які пройшли цей бар’єр пропорційно до к-сті отриманих голосів

• виборець голосує за політ.партії, об’єд-ня, які пропонують партійний список, а не за конкрет.ос.;

• види пропорц.с-ми:

1. пропорц.с-ма зв’язаних списків

- самі партії формують списки кандидатів, проходять на виборах кандидати перші у списку, залежно від к-сті отриманих місць -2, 5 чи 20 і т.д. (принцип черговості);

2. пропорційна с-ма вільних списків

- з преференційним голосуванням, є список кандидатів, напроти яких виборці ставлять свої преференції, тобто виборець обирає сам, кого він хоче бачити у парл-нті.

• ця с-ми сприяє адекватному відображенню в парл-нті співвідношення політ.сил в сус-ві, укріпляє політ.плюралізм та стимулує багатопартійність;

• серед недоліків можна назвати віддаленість виборців від процедури висунення кандидатів, тому відсутній конкрет.зв’язок між ними;

3. змішана

• поєднання елементів мажоритар.і прпорц.виб.с-ми, тобто виборець має два голоси, один з яких він віддає за конкрет.кандидата, а ін.за певну партію, половина (чи якась частина) місць в парл-нті віддаються деп-там по багатомандатному окрузі, а ін. половина деп-там від пратії.