- •Тема 1. Філософсько-теоретичні основи історії культури.
- •1. Поняття культури. Походження та зміст терміну «культура».
- •2. Структура і функції культури.
- •3. Типологія культури.
- •4. Концепції етногенезу та формування українського етносу.
- •5. Концепції етнонаціонального характеру українців.
- •Тема 2. Культура східних слов’ян.
- •1. Джерела вивчення культури стародавніх слов’ян.
- •2. Матеріальна і духовна культура стародавнього населення України. Феномен трипільської культури.
- •4. Характерні риси культури східних слов’ян. Зарубинецька і черняхівська культура.
- •5. Релігійні вірування та міфологія східнослов'янських племен.
- •6. Розвиток мистецтва у схiдних слов’ян.
- •Тема 3. Культура Київської Русі.
- •1. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.
- •2. Розвиток освіти і наукових знань.
- •3. Розвиток літератури.
- •4. Архітектура і образотворче мистецтво Русі.
- •5. Музичне мистецтво Русі. Музичне мистецтво давньоруської доби поділялося на три групи: музика народна, княжих салонів і церковна.
- •Тема 4. Українська культура епохи Ренесансу.
- •1. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу. Феномен Олельковицького ренесансу.
- •2. Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі.
- •3. Розвиток освіти і науки.
- •4. Розвиток друкарства.
- •5. Архітектура та образотворче мистецтво
- •7. Музика і театр.
- •Тема 5. Культура України епохи бароко.
- •1. Феномен українського бароко.
- •2. Світогляд та культура козацтва.
- •3. Архітектура та образотворче мистецтво.
- •4. Музична культура і театральне мистецтво.
- •5. Розвиток літератури.
- •Тема 6. Українська культура кін. XVIII – поч. XX ст. Національно-культурне відродження в Україні.
- •1. Ґенеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні.
- •2. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості.
- •3. Народницький період національно-культурного відродження.
- •4. Модерністський період національно-культурного відродження та його характерні риси.
- •5. Національно-культурне відродження у Галичині.
- •Тема 7. Українська культура хх ст.
- •1. Українська культура початку XX ст.
- •2. Національно-культурне піднесення 20-30-х рр.
- •3. Українська культура під час другої світової війни.
- •4. Українська культура повоєнного періоду та 50-90-х рр.
- •5. Музична культура XX ст.
- •6. Сучасний стан розвитку української культури.
Тема 1. Філософсько-теоретичні основи історії культури.
1. Поняття культури. Походження та зміст терміну «культура».
Слово «культура» латинського походження: culturа означає догляд, оброблення, обробка. (У деяких богословських концепціях культури це слово виводять від лат. cult – поклоніння, шанування.). Спочатку цей термін був пов’язаний з уявленням про дію, зусилля, спрямовані на зміну чогось і тому вживався з певним доповненням, позначаючи завжди культуру чогось: культуру духу, культуру розуму тощо. Він вживався для визначення процесу обробки людиною природи, потім він став означати процес обробки самої людини, ним стали називати все, створене людиною.
Термін «культура» виник в епоху Античності, його вживають практично як синонім до грец. «падейя» (від «пайос» – дитина) в значенні виховання дитини достойним громадянином. Існував ще один термін для позначення культури – «калокагатія», що означало людину красиву, тобто гармонійно розвинену у фізичному відношенні, володіючу внутрішньою духовною красою та з неабияким розумом. Греки одними з перших усвідомили, що крім природного світу існує певна сфера, яку створюють люди, вільні від фізичної праці, – сфера духу, цінності якої залежать не від природи, а від свідомого акту людини.
У Середньовіччі культурою вважали прагнення до ідеалу, бездоганності – релігійної та особистої. У Новий час цей термін стали вживати, визначаючи ступені виховання, освіти, інтелекту, здатність дотримання норм етики та етикету, сукупність художньої та творчої діяльності. У Новітній час до нього також додали стиль, метод та рівень досконалості, які досягаються в опануванні тієї чи іншою галуззю знань чи діяльності, вміння, процес творення й розподілу матеріальних та духовних цінностей, їх застосування. Як наукове поняття термін «культура» оформлюється саме в добу Нового часу.
У сучасних європейських мовах слово «культура» вживається принаймні в чотирьох основних значеннях:
1) для позначення загального процесу інтелектуального, естетичного і духовного розвитку;
2) коли йдеться про суспільство, яке ґрунтується на праві, порядку, моральності (поняття «культура» збігається з поняттям «цивілізація»);
3) як спосіб життя людей, притаманний певній спільноті (молодіжна культура, професійна культура), нації (українська, японська, німецька), історичній добі (антична культура, культура Ренесансу, культура бароко);
4) як абстрактна, узагальнююча назва для різноманітних способів, форм і наслідків інтелектуальної та художньої діяльності людей у галузі літератури, музики, живопису, театру, кіномистецтва тощо.
Культура – поняття складне, полісемантичне, багатозмістовне й не піддається однозначному тлумаченню. В сучасній науці не існує цілісного й універсального розуміння феномена культури. За підрахунками американських культурологів Альфреда Кребера та Клайда Клакхона до 1950 р. в світі нараховувалося 157 визначень поняття «культура». На сьогодні їх близько 400. Всі погоджуються з тим, що «культура» є поняттям доволі широким, яке передбачає різні трактування. Отже, залежно від підходу, який реалізовується тим чи іншим дослідником, змінюється і її дефініція.
Отже, у найзагальнішому значенні культура – це сукупний результат продуктивної діяльності людей. У вузькому, особистісному розумінні культура – це певні цінності, та норми поведінки людини в соціальному і природному оточенні.