2.3.1. Операції як види діяльності

Виділяють наступні види діяльності:

1. Виробництво: фізичні матеріали перетворюються на продукти.

2. Поставки: діяльність пов'язана із зміною права власності на товар. Дістреб'ютерськіє сіті.

3. Транспортування: діяльність пов'язана з переміщенням товару або людей при якому не відбувається фізичні перетворення.

4. Сервіс: діяльність пов'язана із зміною стану покупця. При цьому розрізняють:

4.1. Фізичний стан (стоматологія, перукарська)

4.2. Інтелектуальний стан (освіта, консалтинг).

4.3. Поєднання двох попередніх станів і інших.

Наочне уявлення про види діяльності організації дає схема у вигляді тетраедра операцій.

Виробництво

Сервіс

Транспортування

Поставки

Відповідно до схеми операційні функції так чи інакше реалізуються через управління інформаційними і матеріальними потоками.

Інформаційні потоки в системі

Дослідження і розробка, нові, покращенні

Закупівля, постачальники, змінення у специфікації

Маркетинг:

потреби ринку,

прогнозування попиту, майбутні розробки

Фінанси: калькуляція, собівартість, контроль, платежні відомості

Кадри:

умови праці, наймання, навчання, дисципліна

Виробництво

Маркетинг:

Потужність,.що мається, час виконання замовлення, технічні можливості

Фінанси:, що використовуються рабітниками, на матеріали

Кадри:

Потреба у робітниках, навички персоналу що потребуються у майбутньому

Закупівля, потреба у матеріалах

Дослідження і розробка проблеми у моделях і процесах, технічні можливості

Матеріальні потоки

Рух потоків від постачальника до споживача. Два типи систем:

1.Охватывает виробництво і поставку ( покупець- кінцевий одержувач товару).

2. Транспортування і сервіс – покупець (робить свій внесок у початковий процес

І. Виробництво і поставки

Постачальник – система (переробка) – покупець. Відмінності в моделях виникають через різний підхід до ведення запасів.

Модель – 1: Постачальник  Запас  Обробка  Запас  Покупець

М

Материальный поток – производство и поставки

одель – 2: П  ПРО  З  П1

Модель – 3: П  З  ПРО  П1

Модель – 4: П  ПРО  П1

М-1

Перевага: максимальна ефективність виробництва поставки сировини гарантовані і немає необхідності реагувати швидко на зміни попиту  для цього запас. Запаси тут ізолюють виробництво від поставок і попиту. Така модель застосовна і при роздрібному розподілі.

Недоліки: вартість зберігання. М-1 може застосований за умови попиту на асортимент. При виготовленні на замовлення – запас не може бути створений.

М-2

В основі – надійність поставок. Запаси містити дорого. Виробництво залежить від постачальників. Керівництво процесом поставок. Витрати по зберіганню перекладаються на постачальника, а він включає їх у вартість продукції. М-2 існує при переробці швидкопсувних продуктів.

М-3

Застосовна коли покупець готовий чекати поставки. Процес виробництва короткий, коли продукт виготовлений за замовленням покупця і не може зберігатися в запасі( машинобудування, будівництво, меблі).

М-4

Використовують фірми посилочної торгівлі. Дають рекламу – приймають замовлення – передають виробництву (виготовляє і доставляє). Адміністрування замовлень. Не потрібний запас сировини і матеріалів. Поширена модель в цивільному будівництві.

II. Транспортування і сервіс

Відмінність: покупець вносить внесок; послуги не можна берегти. Коливання попиту вимагає надмірні потужності, або «запас покупців» (створити чергу).

Діяльність має три можливості конфігурації сервісної діяльності.

Обработка 

М-1

Ресурс  Надлишок

Покупець

Покупці обслуговуються негайно (за рахунок надмірних потужностей). Тому сервіс коштує дорожче.

Обработка 

М-2

Ресурс

Покупець  Черга

Дешеві послуги. Ресурси використані повністю (ефективність висока), але покупець чекає(приватна медицина).

Обработка 

М-3

Ресурс  Надлишок

Покупець  Черга

Не ефективна. Простої ресурсів і черги. Для послуг характерні значні і швидкі коливання попиту: питущі заклади, травмотологія  по вихідних. Транспорт  час списання. Створення черг.