- •1.2. Менеджмент і системний підхід
- •Схемно менеджмент операційної системи можна представити у вигляді малюнка де менеджер:
- •Методи досягнення конкурентоспроможності
- •Стратегічні рішення у галузі операційної системи
- •Принципи стратегії організації виробництва
- •Лекція 2 функції операційної системи і операційна стратегія
- •2.1 Функції операційного менеджменту
- •2.2 Методи і принципи операційного менеджменту
- •2.3.1. Операції як види діяльності
- •Виробництво
- •Матеріальні потоки
- •2.4 Організація праці
- •2.5 Операційна стратегія
- •2.6 Проектування продукту.
- •2.7 Сервіс і його значення в операційній стратегії
- •2.7.1 Чинник різноманітності
- •2.8. Складові операційної стратегії
- •2.9. Узгодження операційної і ринкової стратегій.
- •Лекція 3 проектування продукту
- •3.1.1. Облік потреби ринку.
- •3.1.2. Специфікація.
- •3.1.4. Виробництво.
- •3.1.5.Разноманітність і стандартизація
- •3.1.6.Скорочення номенклатури
- •3.1.7. Стандартизація
- •3.2. Вартісній аналіз і інжиніринг
- •3.2.1. Етапи вартісного аналізу (са)
- •Лекція 4 розробка послуг Розробка послуг
- •6. Індустріалізація в розробці послуг.
- •Етапи і процедури які супроводжують якість послуги.
- •Управління запасами
- •5.1. Підсистеми сппр в управлінні виробництвом.
- •Лекція 6 планування виробничих потужностей
- •Попередні рішення
- •VI. Організація виробничого процесу
- •VII. Планування і контроль. Планування завантаження виробничих потужностей
- •7.1. Попит і його прогнозування
- •7.2. Система планування.
- •VIII. Управління запасами
- •8.1. Типи запасів
- •8.2. Витрати на ведення запасів
- •8.3. Визначення оптимального співвідношення витрат.
- •Залежність оптимального об”єму замовлення від витрат на придбання і витрат на збереження
- •8.4. Страховий запас
- •8.5. Системи управління запасами
- •8.6. Вибір системи управління запасами.
- •8.7. Контроль
- •9.2. Практичні методи календарного планування.
- •X. Система “точно-вчасно» - т-в
- •XII. Управління якістю.
- •12.4. Якість сервісу.
8.4. Страховий запас
Дефіцит трапляється через затримку поставки або зростання споживання.
Якщо споживання і поповнення запасів передбачено, то дефіциту немає. Треба лише вчасно замовляти чергову партію
час
На практиці такого не трапляється. Звичайний дефіцит 50%. Щоб зменшити ризик дефіциту, використовують страховий запас. Страховий запас поглинає коливання в попиті і термінах поставки.
Під терміном постачання розуміють – час між виникненням потреби в поповненні запасу і моменту, коли матеріали з нової партії можна запустити у виробництво. Включає затримки у виявленні потреби, час на оформлення, час доставки або виробництва, час перевірки товарів, що надходять і час контролю.
Запас де були б враховані всі випадковості визначити не реально. Тому визначимо рівень сервісу як вірогідність, того що необхідний для задоволення попиту запас, виявиться в наявності (див. вірогідність).
Рівень сервісу є балансом між витратами що не піддаються точній оцінці і додатковими витратам на зберігання страхового запасу. Визначається шляхом переговорів і дискусій.
Для точного визначення страхового запасу необхідно знати розподіл попиту і часу поставок. Якщо обидві величини підлеглі нормальному розподілу, то страховий запас дорівнюватиме : , де L – середній час поставки; D – страховий попит; - дисперсія тимчасової поставки; D2 – дисперсія попиту; z - середнє квадратичне відхилення. Величина z = 1,6 дає рівень сервісу 95%, z = 2,3 –99%.
З формули страхового запасу витікає – при зменшенні величини дисперсії часу поставки, зменшується і страховий запас
Величина часу поставки не підкоряється закону нормального розподілу. Брати інші види розподілу.
.
8.5. Системи управління запасами
При змінному попиті і тривалості поставки можна:
1. Замовляти фіксовану кількість товарів через різні проміжки часу.
2. Різна кількість товарів через рівні проміжки часу. Одночасної постійності добитися неможливо.
Переваги 1-й системи в більш низькому рівні запасів, згладить несподівано велике коливання попиту.
Переваги 2 -ї системи у простоті управління.
Замовлення можна спланувати у режимі зручному для організації (всі замовлення обслуговуються одночасно, об'єднуються такі, що до одного постачальника).
8.5.1. Системи з фіксованою кількістю. В основі – оптимальний розмір замовлення. Системи видають команду на чергове замовлення в мить, коли величина запасу впаде нижче певного рівня – точки повторення замовлення. Розмір визначається спеціальними методами (формула Вільсона).
час х
х х х х
х
– момент замовлення; -
час поставки; час
затримки. max
баханий запас пороговий
рівень гарантований
Рівень повторення замовлення є: середній попит за середній час плюс величина страхового запасу. (страховий запас дорівнює 0,5 потреби за середній час поставки). На практиці РПЗ = 1,5 ДL.
Приклад: Маємо 2 корзини, в кожній ідентичні матеріали, коли одна спуштошується, робиться замовлення у розмірі місткості корзини. Замовлення поміщається в порожню корзину до того як спустіє 2-а. Коли спустіє 2-а – все повторюється. При нормальному обороті запасів і умові, що матеріали беруться з однієї корзини – система працює добре.
Якщо така схема неприйнятна – ведеться облік і відображуються всі надходження, витрати і баланс. Використовується ПЕВМ.
З додаванням модуля прогнозування попиту, який буде видавати свіжі дані для розрахунку рівня повторення замовлення, система управління замовленнями стає адаптованою.
8.5.2. Системи з фіксованим часом. Замовлення роблять у строго певні моменти часу через рівні інтервали (тиждень, місяць). Схема найпростіша, оскільки не вимагає адміністрування:
-
Оцінюється потреба на майбутній рік, матеріал замовляється і доставляється. Використовують дрібні підприємства .
-
В
max
запас - середнього
попиту за
один цикл + страховий
запас. Враховувти,
що підвищення попиту завжди може
викликати дефіцит час гарантований
запас
х
х х х
Час в перебігу якого можливий дефіцит – L (час поставки) + Т (час циклу) і формула розрахунку max рівня запасу (МРЗ) буде: . Збільшення страхового запасу – платня за зручності, які дає система. Недолік: реакція системи на зміну попиту. Середній розмір запасу незалежно від потреби – незмінний. І хоча зростання попиту підвищує ризик дефіциту, залишається як мінімум одне невиконане замовлення (див. ризикологію). Зростання потреби в матеріалах може привести до виснаження запасу до того, як настане час замовлення. Зниження попиту веде до збільшення запасу.
Ці проблеми можна вирішити, якщо ввести стандартний рівень повторення замовлення і рівень, до якого замовляти не можна. Ця складність підвищує вірогідність помилок, знижує зручність управління.