8.3. Визначення оптимального співвідношення витрат.

При спрощеному підході припустимо розділення частин системи, що входять і витікаючих. Будемо вважати, що прийом поставок відбувається миттєво. Хай матеріали вилучаються із запасу малими партіями, якщо в рік використовували 1000 одиниць, то беруться партіями по 50 і більше одиниці в кожній, а не 3 рази на рік по 300.

Там де з'явилася потреба у великих партіях, використовується автоматизована система планування матеріальним забезпеченням.

8.3.1. Оптимальний розмір замовлення. При одному і тому ж рівні споживання можна закуповувати рідко, але великими партіями, або часто малими. В першому випадку, скорочуються витрати на придбання і зростаюь на зберігання, в другому – навпаки. Оптимальне співвідношення двох статей витрат визначається економічно ефективним розміром замовлення (економічний розмір партії).

Розрахунок

1. Витрати на зберігання рівні, де Е – розмір замовлення, Р – ціна одиниці зберігання, S – вартість зберігання в рік. При цьому - середній об'єм зберігання витікає з , або половина вартості замовлення.

2. Витрати на придбання:, де А – річні потреби; С- витрати на замовлення (або підготовку). А/С – число замовлень за рік.

3. Загальні витрати дорівнюють:

Витрати на придбання

Витрати на зберігання

Загальні витрати

Мінімальні витрати містяться ув точці, де розмір замовлення балансує витрати на збереження і придбання Оптимальний об’єм замовлення:

Розмір замовлення

Витрати на збереження

Витрати на придбання

Залежність оптимального об”єму замовлення від витрат на придбання і витрат на збереження

Обмеження на оптимальний розмір замовлення

.

Розміри замовлень не повинні перевершувати місткість площ, допустимі фінансові розміри, перевищувати ту кількість товару, що може бути використано в перебігу терміну його зберігання. Оптимальний розмір – відправна крапка, реальний – менше.

В оптимальному замовленні не враховуються знижки. В цьому випадку слід зіставити розмір знижки і додаткові витрати на зберігання і закуповувати більше лише тоді, коли це дійсно вигідно.

Якість інформації – основна проблема при управлінні запасами. Метод базується на припущенні, що реальні змінні витрати відомі (якщо менше замовлень, більше економії). Якщо товар закуповується в малих кількістях, то знизяться витрати на їх зберігання (складські витрати). Визначити системні змінні витрати на замовлення, зберігання неможливе. Тому на практиці використовують середні оцінки. Оптимальний розмір замовлення не чутливий до помилок. При неякісних початкових даних складні математичні розрахунки розглядати немає сенсу.

Як впливають похибки у первісній інформації на результат розрахунку за формулою. Якщо будь-яка комбінація величин похиблива в кількість разів, що наведені на осі (1 … 5), то на вертікалі отримуємо змінення витрат на зберігання і придбання. Якщо реальні витрати на придбання у 2 рази більше (або у 0,5 меньше) значення, що використано у розрахунках, то загальні витрати зрастуть на 6%.

Фактор похибки