58.Управління державним боргом та його та характеристика його методів

Обслуговування держ боргу – це комплекс заходів держ з розміщення облігацій та ін цінних паперів, погашення позик, виплати % за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик, визначення умов і порядку випуску нових держ цінних паперів.

Обслуговавання держ боргу здійснюється Міністерством фінансів Укр через банківську систему. Для фінансування витрат по розміщенню, виплаті доходу і погашення боргових забов’язань уряду Укр у складі держ бюдж створ фонд обслуговування держ внутрішнього боргу. У цей фонд зараховуються кошти у розмірі 50% одержаних від приватизації майна держ підпр.

В умовах значного держ боргу дурж вдається до рефінансування держ боргу, тобто погашення заборгованості шляхом випуску нових позик.

Рефінансування може використоватися і при обслуговуванні зовнішнього боргу за умови, що репутація країни на міжнародному фіеаесовому ринку, а також економ та політ стабільність не викликатимуть сумніву.

Джерелами погашення зовнішнього боргу є: Бюдж,Золотовалютні резерви,Кошти, отрамині від приватизації майна,Нові запозичення.

Управління держ боргом – це сукупність дій і методів пов’язаних із необхідністю залучення додаткових фінансових ресурсів, забезпечення виплат по держ боргу, а також приведення витрат із його обслуговування у відповідність із можливостями держ.

Методи управління держ боргом:

• Конвенсія – зміна даходночті позик

• Консолідація – збільшення стороків випущених позик

• Уніфікація – поеднання декількох в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики.

• Обмін облігацій – кількі раніше випущених облігацій прирівнюються до однієї нової облігації.

• Відстрочення погашення позики, як правило, проводиться тоді коли випуск нових позик використ тільки на обслуговування випущених раніше позик.

• Анулювання боргів – держ повністю відмовляється від забов’язанб по боргах, що може бути зумовлено її фінансовою неспроможністю.

59.Сутність державно-цільових фондів та їх класифікація

Державні цільові фонди — це сукупність фондів грошових коштів, які знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади. Фонди мають цільове призначення, яке втілюється як у чітко визначених джерелах їх утворення, так і в напрямках можливого використання коштів. Державні цільові фонди є однією з ланок загальнодержавних фінансів, порядок їх формування та витрачання регламентується законодавчими актами.Їх існування є необхідним і доцільним, це пов'язано із наступним:1) у органів державної влади і управління, що формують цільові фонди, з'являються додаткові джерела фінансування своїх потреб понад бюджетні кошти;2) існування одного централізованого фонду грошових ресурсів недостатнє для задоволення всіх державних потреб;3) при наявності перевищення доходів над видатками цільових фондів кошти можуть бути використані для покриття бюджетного дефіциту;4) з'являється можливість з більшою ефективністю проводити контрольну роботу за цільовим використанням державних коштів.

Основні завдання:забезпечення соц. Захисту населення, фінансування соц. Інфраструктури, сприяння ек зростанню держави, забезпечення природоохоронних заходів, фінансування розвитку науки, військових та космічних досліджень. Державні цільові фонди можуть утворюватися: шляхом відокремлення із державного бюджету окремих видатків, що мають велике значення, або формуванням спеціальних фондів із самостійними джерелами доходів. В залежності від рівня, на якому утворюються спеціальні фонди, вони можуть бути: державними; місцевими. В залежності від напрямків використання існують фонди: економічні; соціальні; науково-дослідні; страхові; міждержавні та інші. В Україні до економічних, державних цільових фондів можна віднести: Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України, Фонд охорони праці, Фонд розвитку та захисту конкуренції, Фонд підтримки селянських (фермерських) господарств. Соціальні фонди: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Державний фонд сприяння зайнятості населення, Фонд соціального захисту інвалідів. 60.Фінансові ресурси державних цільових фондів та напрями їх використання

Фін. ресурси фін. цільових фондів – це сукупність коштів, які перебувають у розпорядженні загальнодерж. або місц. органів влади та управління.ю а також дирекцій цінових фондів.

Фін ресурси держ. цільових фондів призначені:для фінансування ек та соц.. програм,розміри відрахувань до фондів визначається централізовано, у відповідності до законодавства. Відрахування до фондів є обов’язковими платежами, можуть стягуватись примусово.Витрати з фондів здійснюються лише за цільовим призначенням.

Джерела формування фін. ресурсів: Обовязкові відрахування та внески, виплати коштів держ бюджету до фондів, доходи у формі кредитів та позик, добровільні внески, доходи від комерційної діяльності, надходження від продажу та перепродажу ц.п…

Напрями використання фін. ресурсів обумовлюються завданнями та функціями, які стоять перед кожним цільовим фондом. при цьому якісна та кількісна характеристика кожного виду витрат обумовлюється метою функціонування кожного фонду.

На обсяги фін ресурсів впливає ек, фін та соц. стан держави на тому чи іншому етапі її розвитку, пріоритети ек, соц. політики.