21.Поняття та склад фінансового механізму

Фінансовий механізм – це сукупність конкретних форм та методів управління фінансовою діяльністю, які застосовуються суспільством з метою забезпечення сприятливих умов для економ. та соц. розвитку.

Фінансовий механізм є складовою частиною господарського механізму, а також засобом реалізації фінансової політики.

Фін механізму притаманні:

-якісна характеристика-порядок визначення джерел формування фінансових ресурсів, форм та каналів їх руху, умов їх використання.

-кількісна характеристика-загальні розміри фінансових ресурсів, які утворюються і витрачаються на ті чи інші цілі.

Структура фінансового механізму:

Фінансові методи

• планування , прогнозування, оподаткування, кредитування, страхування

Фінансові важелі – при використанні централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів – це сукупність форм і методів фінансування розширеного відтворення, соц-культурних заходів, оборони і управління (дотації, пенсії):

• дохід, амортизаційні відрахування, курс валют, види кредитів,орендна плата

Нормативне забезпечення

• норми, нормативи, метод, Вказівки, інструкції

Правове забезпечення

• заходи, постанови, розпорядження (президента, ВР, КМ), статут підприємства, ліцензія

Інформаційне забезпечення

• інформація усіх видів і форм

Фінансове планування – підсистема фінансового механізму, основна частина планування економ і соц розвитку. Мета – забезпечення оптимального розподілу ВВП.

22.Обєкти, суб’єкти та елементи фінансового управління

Управління фінансами — це складова частина управління економікою, його здійснює спеціальний апарат з допомогою специфічних прийомів і методів. В управлінні фінансами виділяють об'єкти і суб'єкти управління. Об'єктами виступають фінансові відносини, в тому числі відносини, пов'язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів. Найважливіші об'єкти — це фінанси підприємств, організацій і установ, фінанси домогосподарств, державні фінанси. Суб'єктами управління виступають держава (в особі законодавчих і виконавчих, в тому числі фінансових органів), фінансові служби підприємств, організацій, установ. Управлінська діяльність включає наступні функціональні елементи: — планування, оперативне управління, контроль. Розрізняють стратегічне (або загальне) і оперативне управління фінансами. Стратегічне управління здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, апарат Президента, Міністерство фінансів України. Стратегічне управління — це управління на перспективу, виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів на перспективу для реалізації цільових програм, пов'язаних з піднесенням економіки України, проведенням її структурної перебудови, конверсії оборонних галузей, зміцнення аграрно-переробного комплексу, а також вирішення соціальних проблем. Оперативне управління фінансами здійснюють Міністерство фінансів України, дирекції позабюджетних фондів, страхових організацій, фінансові служби міністерств, підприємств та організацій і т.п. Розподіл функцій в управлінні фінансами між органами державної влади і управління: Верховна Рада України, як єдиний орган законодавчої влади, приймає закони, в тому числі з фінансових питань, затверджує Державний бюджет України та вносить зміни до нього; здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України; приймає рішення щодо звіту про його виконання; визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики. Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; Міністерство фінансів України, як центральний орган державної виконавчої влади, підпорядкований Кабінету Міністрів України, забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики. Спрямованої на реалізаціє визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади. Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підпрємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів Державне казначейство створене з метою ефективного управління коштами Державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті. І тому основними завданями казначейства є: - організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за цим; - фінансування видатків Державного бюджету України; Державна податкова служба в Україні Головними завданнями служби є: - здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством; - розробка пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства, прийняття нормативних актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;