4. Моделі фінансових відносин у суспільстві

Розподіл і перерозподіл ВВП може здійснюватись за різними схемами, згідно з якими будуються моделі фін.відносин у суспільстві. Моделі розрізняються за 2 ознаками: за послідовністю розподілу ВВП, за рівнем держ.централізації ВВП. За послідовністю розподілу ВВП розрізняють дві моделі: ринкової економіки, адмін.ек-ки.

Сутність ринкової економіки в тому, що спочатку вартість реалізованого нац..доходу розподіляється між тими хто зайнятий у його створенні (власники засобів виробництва; робітники і службовці). Характерна ознака моделі: держава отримує свої доходи насамперед на основі перерозподілу нац. доходу. Сутність фін. Моделі адмін.ек. полягає в тому, що переважна частина нац. доходу одразу централізувалась в бюджет і виключалась із розподільних відносин (СРСР). Характерна ознака моделі: переважна частина своїх доходів держава отримує в процесі первинного розподілу нац.доходу. За рівнем державної централізації ВВП виділяють три основні моделі:1 американська(заснована на максимальному рівні самозабезпечення фізичних і самофінансування юр. осіб(на примусовій фін. стимуляції), характеризується незначним рівнем бюджетної централізації = 25%-30%. Фін. втручання в ек. зведене до мінімуму.);2.захіноєвропейська (характеризується поміркованим рівнем централізації ВВП у бюджеті =35%-45%. Сутність моделі зводиться до паралельного функціонування держ. і комерційних установ у соц. сфері);3.скандинавська (передбачає досить високий рівень бюджетної централізації ВВП – 50%-60%. Характеризується розгалуженою державною соц.сферою як у галузі освіти так і охорони здоров’я. Така модель можлива за умов високого рівня ВВП на душу населення та високого рівня культури населення, відповідно свідомого ставлення до праці).

5. Запровадження фінансових відносин у державах Стародавнього світу

Витоки зародження державних скарбниць:

Основні типи власності:Приватна(індивідуальне житло, домашнє начиння, одяг, прикраси, реманент, знаряддя праці, худоба, човни, інше рухоме майно)Суспільна(родова або общинна) земля.Передумови формування фінансів:

1.Політичні (охорона інтересів рабовласників, охорона інтересів власників майна, захист від зовнішньої небезпеки)2.Економічні(удосконалення знарядь праці, розширення виробництва з металу, поділ виробничої сфери на сільське господарство і ремісництво, виробництво додаткового продукту).

Виникнення держав, створення скарбниць, формування системи податків, що сплачувались населенням цих країн, а також наповнення та використання накопиченого скарбницях країн Стародавнього світу є ознаками виникнення фінансових відносин.

Причини виникнення фінансових відносин в Месопотамії:Розвиток ремесел, розвиток торгових відносин,Розширення міжнародної торгівлі,

Виникнення податків,Виникнення лихварів, які надавали кошти (кредити) під%,Розвиток науки,

Кодекс законів Хаммурапі, в якому здійснювалось теоретичне осмислення та виділення практичних законів щодо регулювання економічного життя в країні.

Основними доходами (накопиченнями скарбниці) були:Податки,Доходи від торгів, Військова здобич,

Мито ,Данина захоплених територій і захоплених народів,Доходи від продажу рабів.

Видатки:Витрати на отримання володаря держави,

Витрати на армію,Витрати на будівництво храмів,

Витрати на укріплення міст. Фінансові відносини за Стародавніх часів набули свого достатньо високого рівня розвитку в таких країнах, як Греція, Єгипет, Рим, Китай, Індія, Ізраїль.

Єгипет. За часів нового царства (ХV ст. до н е) широко застосовувалась грошово- вагова одиниця – дебен, що складала 91 г., який поділявся на десять рівних частин (утен). Крупні торгівельні операції документально оформлялися в особливому присутньому місці, при свідках, прізвище яких записувалось у документах. Основними джерелами поповнення скарбниці Єгипту були:Надходження від торгівлі худобою, металами, деревиною,зерном, тканинами.

Доходи від сплати різноманітних податків.

Доходи від надходження зборів щодо дозволу торгівлі на ринку.

Китай. Перша китайська держава сформувалася в XIV ст. до н е. З розвитком давньокитайської держави чиновницький Основними джерелами наповнення державної скарбниці у Китаї були:

Податки з населення, Доходи від продажу шовку, порцеляни,чаю,Доходи від монополії на сіль, заліза,Торгівельні збори на ринку.Доходи у формі податків з озер, гір, землі завикористання(орендна плата).У Китаї було вперше зроблено спробу замінити металеві гроші на казначейські білети. В епоху династії Хань через постійні війни з гунами казна спорожніла й імператор У-Ди почав випускати грошові знаки із шкіри білого оленя у вигляді квадратів із малюнками. Кожний квадрат відповідав 400 тисячам мідних монет.

Казна – це багатство держави, до якого включається, крім детально перерахованих доходів, золото, коштовне каміння і метали, а також усі види с/г продукції.

Греція (2-1 ст.) вела активно як внутрішню і зовнішню торгівлю, що стала основою, для об’єктивно- інтенсивних фінансових відносин в країні. На рубежі 2-1 тис. до н. е. грошей не було, їх роль виконувала велика рогата худоба. В епоху Великої Колонізації як гроші використовувалися металеві злитки, бруски. На рубежі VII н. е. починається карбування монет. До VI ст. н. е існувало дві основні монетні системи – егинська і евбейська. Основою кожної системи був талант – вагова одиниця, яка на Евбії складала 26,2 кг, на Егині – 37 гк З одного таланта карбувалось 6 тис. драхм – срібних монет.

Торгівля:У державі велась мінна торгівля. Роль грошей виконувала велика рогата худоба.У зовнішній торгівлі основними статтями експорту було вино, олива, кераміка, металовироби (возили мідь, зерно, ліс, хутро, льон, шкури, мед, віск).

Індія. Свідченням про розвиток торгівлі в Індії є знахідки кам’яних гир та критих ринків. У трактаті про мистецтво політики та управління державою «Арташастра» надано відомості про державну казну та багатство держави.